Доступність посилання

ТОП новини

Найголовніше в приватизації – це прозорість і змагальність – Різаненко


Народний депутат Павло Різаненко. Архівне фото
Народний депутат Павло Різаненко. Архівне фото

Кабінет міністрів України затвердив перелік об’єктів великої приватизації державної власності на цей рік. До нього увійшло 26 підприємств. Від продажу цих об’єктів планують отримати 21,3 мільярда гривень надходжень до державного бюджету. Втім, директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко переконаний, що цього року їх усі продати не вдасться. Народний депутат Павло Різаненко пояснює, що на це є кілька причин: банкрутство підприємств та наявність у них великих боргів.

Велика приватизація. Уряд ухвалив перелік | Ранкова Свобода. Частина 3
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:29:59 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ


Щороку перед Фондом державного майна ставлять завдання продати державне майно, зазначає народний депутат Павло Різаненко, і передбачається сума в 17–20 мільярдів гривень, яку уряд отримає від цього процесу.

Найбільша сума, яка була отримана від приватизації, це ще у 2013 році – це було близько 1,5 мільярда гривень
Павло Різаненко

«Найбільша сума, яка була отримана від приватизації, це ще у 2013 році – це було близько 1,5 мільярда гривень. Кожного року цей план не виконувався», – каже Різаненко.

Сума, яку цього разу уряд планує отримати від приватизації, за словами експерта, може відповідати теоретичній вартості визначених підприємств. Але директор Інституту економічної безпеки Олександр Рябченко переконаний, що до кінця 2018 року їх точно всі не продадуть.

Приватизація не може бути така, що сьогодні її немає, а завтра «бах», і вона пішла велика, і принесла 17 чи 22 мільярди
Олександр Рябченко

«Якщо навіть частина буде в поточному році продана через приватизацію, буде дуже добре. Приватизація не може бути така, що сьогодні її немає, а завтра «бах», і вона пішла велика, і принесла 17 чи 22 мільярди. Приватизація – це процес, коли інвестору треба демонструвати, що є серйозні наміри уряду, що вона має відбуватися», – розповідає Рябченко в ефірі Радіо Свобода.

Різаненко вважає, що успіхом було б продати принаймні 10 об’єктів, які увійшли до переліку. Причин такого стану справ, за словами експерта, є кілька.

У цьому переліку є підприємства, які перебувають, наприклад, у стані банкрутства, той же «Сумихімпром». Або підприємства з великими боргами
Павло Різаненко

«У цьому переліку є підприємства, які перебувають, наприклад, у стані банкрутства, той же «Сумихімпром». Або підприємства з великими боргами. Було декілька спроб їх продати, але невдалих. Той же Одеський припортовий завод. Або в цей перелік потрапило товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат», в якому в держави 51%», – зазначає Різаненко.

Втім, найцікавішим фактом йому видається те, що всі ці підприємства об’єднує стосунок до олігарха Дмитра Фірташа.

«В ОПЗ є борг 250 мільйонів доларів перед паном Фірташем. «Сумихімпром» у стані банкрутства з основною кредитною масою теж пана Фірташа, і в ЗТМК частка Фірташа 49%», – стверджує Різаненко.

Плюс до всього, відзначає експерт, по ТОВ ЗТМК є кримінальні справи, підозра директорові, позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до структур пана Фірташа про розірвання угоди щодо утворення цього акціонерного товариства та повернення всього цілісного майнового комплексу до державної власності.

Дмитро Фірташ. Архівне фото
Дмитро Фірташ. Архівне фото

З багатьма підприємствами в переліку великої приватизації є проблеми, зазначає Різаненко, але є й об’єкти, з якими ситуація цілком нормальна.

«Та ж «Центренерго» в гарному стані, і я думаю, що на нього буде великий попит, буде багато гравців, в тому числі, сподіваюсь, і іноземних гравців, які будуть зацікавлені в цьому активі. Та ж Об’єднана гірнича компанія – це 5% видобутку сировини для титану і тротилу, компанія без боргів, необтяжена. Той же «Турбоатом» - теж позитивний приклад», – перелічує Різаненко.

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський сподівається, що цього разу приватизація держмайна спрацює краще, ніж раніше.

Вітчизняні олігархи, які звикли не купувати підприємства, а отримувати їх у подарунок, не будуть дуже активними учасниками цього процесу
Володимир Дубровський

«Попередні плани приватизації в нас хронічно не виконувалися, окрім одного-єдиного випадку з «Криворіжсталлю». Але цього року є певні сподівання на те, що цей тренд вдасться зламати, тому що ухвалено новий закон про приватизацію, який набагато більш сприятливий для цього процесу. Мені чомусь здається, що вітчизняні олігархи, які звикли не купувати підприємства, а отримувати їх у подарунок, не будуть дуже активними учасниками цього процесу. Купуватимуть підприємці, які здобули свої статки без такої допомоги держави», – каже він.

Усі негативні історії минулого щодо приватизації були пов’язані з тим, що умовами приватизації конкретного об’єкту створювалися штучні перешкоди, і наперед було відомо, хто буде переможцем, розповідає Різаненко.

Найголовніше в приватизації – це прозорість і змагальність, щоб якомога більша кількість учасників була допущена до приватизації і неодмінно був елемент змагальності, тобто вони конкурували
Павло Різаненко

«Найголовніше в приватизації – це прозорість і змагальність, щоб якомога більша кількість учасників була допущена до приватизації і неодмінно був елемент змагальності, тобто вони конкурували», – стверджує експерт.

Нове законодавство, каже він, не передбачає створення таких штучних перешкод. Він зазначає, що згідно з ним, не можна встановлювати преференцій або спеціальних умов для різних учасників процесу.

Хоча, вважає Різаненко, потреби українських олігархів не змінилися, приватизація зрушиться з місця.

Передати просто, не конкурентно, безоплатно або за копійки, як це було раніше, ніхто не наважиться
Павло Різаненко

«Приватизація стоїть з 2014 року, серед іншого, завдяки тому, що олігархи в своїх пріоритетах і підходах не змінилися, їхні бажання не змінилися: отримати неконтрольовано, не конкурентно певні умови – це бажання в них як було, так і залишилося. Але умови в країні і ситуація змінилися. Можливо, не ідеально, але змінилися. І передати просто, не конкурентно, безоплатно або за копійки, як це було раніше, ніхто не наважиться», – вважає Різаненко.

На думку Олександра Рябченка, приватизацію потрібно починати з Одеського припортового заводу. Це, переконаний експерт, буде серйозним сигналом того, що приватизація розпочалася.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG