Допомога МВФ має йти на ухвалення стратегічних рішень, аби пожвавити економічний розвиток, проте так буває не завжди, визнає політтехнолог Катерина Одарченко. Вона наводить приклад скандинавських країн, які свідомо відмовлялись від траншів Міжнародного валютного фонду. Однак для України альтернатива цій допомозі – дефолт, зауважує економічний експерт Гліб Вишлінський. За його словами, аби цього уникнути, держава і громадяни повинні працювати разом.
Економіст Борис Кушнірук вважає прогноз України на цей рік завищеним.
Якісь реформи ми проводимо, але нової якості ще не отрималиБорис Кушнірук
«Я не бачу підстав для такого прогнозу, бо, фактично, попри те, що якісь реформи ми проводимо, але нової якості ми ще не отримали. В першу чергу, тому що ми блокуємо приватизацію. Не зважаючи на те, що закон ухвалений, приватизація не розпочалася. Це мало би просто залучити приватні кошти, і якби люди купували якісь об’єкти, то вони би починали туди інвестувати кошти. Ми не розпочали земельну реформу, а саме це теж мало би залучати кошти, інвестиції в землю. Крім того, потрібно не забувати, що політика центрального банку є вкрай обмежуюча. Вони намагаються немонетарну інфляцію вирішувати монетарними методами. І, по факту, призводять лише до ситуації, що економіка входить в параліч. Це зростання, яке МВФ прогнозує, воно занадто оптимістичне»», – каже Кушнірук.
Наявність програми МВФ – не ознака здорової економіки, адже, за словами політтехнолога Катерини Одарченко, отримують цю допомогу на найуспішніші держави.
Допомога має бути використана для стабілізації ситуації і виконання важливих рішеньКатерина Одарченко
«Гаїті, Болгарія, Індонезія, Філіппіни, Уругвай, Центрально-Африканська Республіка – це ключові реципієнти допомоги МВФ. Як бачите, ця допомога не завжди є драйвером для демократичного уряду і, відповідно, правильних економічних рішень. Допомога має бути використана в тому числі для стабілізації ситуації і виконання важливих рішень, припустимо, формування нової економічної політики», – пояснила Одарченко в ефірі Радіо Свобода.
За її спостереженнями, в українському парламенті лише одиниці народних депутатів роблять пропозиції, які могли б стимулювати розвиток у цьому напрямку.
Те, що МВФ продовжує надавати допомогу Україні, експерта не дивує.
Країни, які стали більш успішними, досить жорстко свого часу відмовились від МВФКатерина Одарченко
«Ці прогнози є природними з точку зору того, що МВФ не збирається закривати програму співпраці з Україною, але, з іншого боку, країни, які все ж таки стали більш успішними, скажімо, скандинавські країни, досить жорстко свого часу відмовились від зобов'язань МВФ. Вони провели референдум, нову Конституцію ухвалили, і громадяни самі по собі відмовились від зобов'язань влади», – наводить приклад вона.
Частина країн має потім розраховуватись своїми ресурсамиКатерина Одарченко
Натомість без стратегічних реформ та поліпшення інвестиційного клімату допомога Фонду не піде Україні на користь, зауважує Одарченко.
«Частина цих країн (реципієнтів допомоги – ред.) має потім розраховуватись в прямій або непрямій формі своїми ресурсами – лісами або землями сільгосппризначення, все ж таки продовжувати рух в такому сировинному варіанті».
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський визнає – було б добре, якби Україна взагалі не потребувала зовнішніх запозичень, але вибір наразі невеликий.
Без програми МВФ ніхто нам не дасть можливість перекредитуватисьГліб Вишлінський
«Різні уряди вже набрали стільки зовнішніх боргів, що у ці два роки, у 2018, 2019 роках ми маємо сплатити близько 10 мільярдів доларів за зовнішнім боргом, ще близько 13 мільярдів ми маємо сплатити в 2020 та 2021 роках. Відповідно, без програми Міжнародного валютного фонду, яка, крім грошей, дає також сигнал якості економічної політики і здорової бюджетної політики зокрема, ніхто нам не дасть можливість перекредитуватись, тому альтернативний варіант – це дефолт і повне руйнування фінансової системи», – констатує він.
Цей пік виплат, за словами Вишлінського, утворився за рахунок того, що Україна наприкінці 2014 – на початку 2015 років реструктурувала свій зовнішній борг, і це тоді допомогло впоратись із натиском російської агресії.
Зараз же, каже економіст, потрібна взаємодія держави та платників податків: влада, зі свого боку, має продемонструвати ефективність державних видатків, а громадяни – платити податки до бюджету, а в іншому разі – бути готовими до санкцій.
Головне – це відчуття, що влада чесно витрачає кошти платників податківГліб Вишлінький
«Головне питання – це відчуття, що влада чесно виконує свою роботу та чесно витрачає кошти платників податків. Власне, саме тому, здається, де МВФ, а де – боротьба з корупцією, але вони зрозуміли, що якщо насправді не лікувати саму хворобу, а весь час лікувати лише симптоми, то буде як у Шрі-Ланці, де за 50 чи 60 років було 22 програми з МВФ», – порівнює Вишлінський.
Експерт вважає, що подолати період максимальних виплат вдасться, якщо вивести економіку на темпи зростання понад 5% на рік.
«Економіка загалом буде більш здоровою, бюджет буде мати більше грошей, гривня буде посилюватись, будуть надходити іноземні інвестиції – то в принципі ми вже після того, як отримаємо зокрема фінансування від МВФ… зможемо в наступні роки потроху почати виплачувати ці борги», – припускає він.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
