Дніпровський районний суд Києва 3 травня відновив розгляд справи керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, якого звинувачують за статтею «погроза або насильство щодо журналіста» Кримінального кодексу України. Сутичка Шабуніна із Всеволодом Філімоненком, який називає себе журналістом, сталася 8 червня 2017 року. Тоді Шабунін завдав Філімоменку одного удару по обличчю, після чого Філімоненко облив Шабуніна із газового балончика. Спочатку прокуратура підозрювала Шабуніна в «умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості» (стаття 122 Кримінального кодексу), але потім слідчі перекваліфікували справу щодо Віталія Шабуніна – йому інкримінують частину 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України «Погроза або насильство щодо журналіста».
Під час засідання Дніпровського районного суду міста Києва допитали двох свідків з боку обвинувачення – Антона Гриньова та Олексія Липовецького, які були присутні під час конфлікту між Філімоненком і Шабуніним. Більше того, Липовецький разом із Філімоненком був у складі знімальної групи від інтернет-видання «Flash on Time News», а Гриньов був їхнім «стажером».
Всеволод Філімоненко на засідання не прийшов – через поїздку за кордон.
Свідок Гриньов: про редакційне завдання не знав
Антон Гриньов розповів, що 8 червня 2017 року біля Дніпровського військкомату Києва був присутній, як громадянин України, а не журналіст. У той же час свідок повідомив, що був стажером.
За його словами, він прийшов на подію повчитися, як працюють Всеволод Філімоненко та Олексій Липовецький, але про їхнє редакційне завдання – не знав. Він також не був знайомий із редакційним статутом медіа, де працювали Філімоненко та Липовецький і ніколи не був і них у редакції.
Гриньов також розповів, що брав участь у розслідуванні, яке проводило видання «Flash on Time News» щодо Віталія Шабуніна, а саме його статків та матеріального забезпечення. Він кілька разів був присутній, коли Філімоненко та Липовецький намагалися взяти інтерв’ю у Шабуніна. В тому числі, підтвердив Гриньов, їхня «знімальна група» дійсно протягом кількох годин 20 травня 2017 року чергувала біля дому Шабуніна, коли відбувся пікет під будинком Шабуніна.
За словами Гриньова, поїхати до будинку Шабуніна саме в той день вирішив Філімоненко.
Філімоненко звинувачував Шабуніна у тому, що той перед цим вдарив його в обличчя у відповідь на запитання, чому він не в армії. Він оприлюднив відео, на якому дійсно видно цей удар, однак не чути, що спровокувало конфлікт, оскільки відео – без звуку.
Шабунін пояснив свою поведінку тим, що Філімоненко образив співробітницю Центру протидії корупції Олександру Устінову. Це сталося в аеропорту «Бориспіль» – Філімоненко, Гриньов та Липовецький зустріли там Устінову після її повернення зі Шрі-Ланки.
Гриньов розповів, що вони дізналися про час прильоту з інтернету – хтось повідомив про її поїздку до Шрі-Ланки, а редакція за допомогою туристичних агенцій змогла визначити час її повернення.
В аеропорту Устінову запитували про її житло та про те, чому вона відпочиває, коли триває війна. Шабунін стверджує, що дівчина після «інтерв’ю» плакала, Гриньов у свідченні сказав, що її сліз не бачив.
Він також не зміг прокоментувати, чи вважає поведінку «знімальної групи» коректною з точки зору журналістської етики.
Гриньов підтвердив, що разом із Філімоненком і Липовецьким приходив у будинок, де живе Олександра Устінова – щоб подивитися, скільки коштує її квартира та який там вигляд із балкону. Водночас свідок повідомив, що не вважає Устінову публічною особою, натомість Віталія Шабуніна – так.
«Він є публічною особою і мав усвідомлювати, що до нього будуть більш прискіпливо придивлятися. До його сімейного і майнового стану», – сказав Гриньов.
Олексій Липовецький під час конфлікту Філімоненка із Шабуніним був поруч, а потім піднімав Філімоненка, коли той упав після удару.
За його словами, у той день він був оператором і прийшов до військкомату через пост Віталія Шабуніна у мережі Фейсбук, де той запрошував усіх журналістів.
Липовецький стверджує, що «знімальна група», яка працює для інтернет-видання, вела відеозйомку для фіксації фактів. Липовецький засвідчив, що Всеволод Філімоненко на той час був професійним журналістом.
«Він професійний журналіст. Якщо ставить якусь мету ,то доводить це до кінця», – зазначив свідок.
Липовецький підтвердив, що він разом із Філімоненком виконував письмове редакційне завдання від інтернет-видання «Flash on Time News», яке вони отримали в середині березня 2017 року. Воно стосувалося статків Віталія Шабуніна.
Водночас, свідок розповів, що раніше письмових редакційних завдань не отримував, хоча співпрацює з редакцією з 2015 року. Від березня 2017 жодного розслідування про Шабуніна редакція «Flash on Time News» не публікувала. Липовецький пояснив це тим, що медіа наразі зайняте судовою справою, тому не має часу на розслідування.
Олексій Липовецький, як і Антон Гриньов, ніколи не був у редакції «Flash on Time News», а редакційне посвідчення йому видав головний редактор Денис Маганов.
Свідок також розповів, що гроші за свою роботу не отримував, з редакційним статутом знайомий не був, а з Віталієм Шабуніним попередньо про інтерв’ю жодного разу не домовлявся.
«Це називається паркетна журналістика – коли політик наймає журналіста, той приходить до нього в кабінет і розповідає те, що потрібно йому. Ми такою журналістикою не займаємось. Тому попередньо за коментарем не зверталися», – сказав Липовецький.
На його думку, «якщо будь-якій людині показати посвідчення і задавати питання коректно, не ображаючи, то вона має сприймати запитувача, як журналіста».
До справи долучили медіаексперта
Під час попередніх засідань сторона обвинуваченого залучила як експерта директора Центру демократії та верховенства права Тараса Шевченка. Суд ставитиме йому запитання, як медіаексперту. Сам Шевченко також має право задавати запитання свідкам та сторонам справи.
На думку Шевченка, після допиту свідків залишилося ще більше питань стосовно того, якою була природа діяльності «знімальної групи»: чи це була журналістика, чи блогерство, чи громадяни, які мали камери і ставили запитання.
В українській журналістиці слабке саморегулювання, немає жорсткої позиції, хто є справді журналіст, а хто ніТарас Шевченко
«Є проблема, що в Україні на руках є велика кількість журналістських посвідчень. Будь-яка організація може видати їх і це породжує проблему, що люди з цими посвідченнями ходять на вибори, влаштовуються в охорону. В українській журналістиці слабке саморегулювання, немає жорсткої позиції, хто є справді журналіст, а хто ні», – каже Шевченко.
Проблема з ідентифікацією журналістів та видачі посвідчень потім викликає ускладнення при кримінальних провадженнях.
Варто допитувати кожного свідка – чи дійсно було редакційне завдання і чи взагалі редакція існуєТарас Шевченко
«Встановити була людина журналістом чи ні, в суді складно. Варто допитувати кожного свідка – чи дійсно було редакційне завдання і чи взагалі редакція існує. Наявність журналістського посвідчення, на моє переконання, не означає, що людина виконує журналістську діяльність. Треба розбиратися по суті діяльності, чи виходить цей матеріал», – додав експерт.
Наступні засідання у справі відбудуться 22 травня о 10:00 та 5 червня о 14:00.
