Греція, яка є давнім членом Євросоюзу, протягом багатьох років блокує зусилля колишньої югославської республіки Македонії щодо вступу до ЄС і НАТО. Причиною суперечки є назва цієї країни, яку, вважають греки, було незаконно привласнено, бо так само називається традиційний регіон, що нині охоплює кілька північних грецьких провінцій. Нині прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв висловлює сподівання, що рішення в протистоянні з Грецією навколо офіційної назви його країни можна знайти. Однак він переконаний, що будь-які конституційні зміни повинні бути ухвалені через референдум.
У одному з останніх інтерв’ю Зоран Заєв запевняє, що такий референдум може бути проведений одночасно із голосуванням громадян щодо того, чи приєднуватися Македонії до Європейського союзу – ідея, яку прем’єр-міністр активно відстоює.
Суперечка триває з 1991 року, коли Македонія отримала незалежність, до того вона мала назву Соціалістична Республіка Македонія у складі тодішньої Югославії, що не викликало спротиву з боку Греції. Після 1991 року Греція вважає, що нова назва держави, Республіка Македонія, є узурпацією назви її історичного регіону, і у відповідь протягом всіх років блокує зусилля Македонії вступити до європейського блоку держав та НАТО.
Тільки тепер обидві країни, як ніколи досі, наблизилися до угоди, з огляду на те, що Македонія, як повідомляється, розглядає питання про деяку зміну своєї назви. Щоб задовольнити вимоги Греції, пропонується до неї додати географічний класифікатор на кшталт «Республіка Північна Македонія», «Республіка Верхня Македонія», «Республіка Вардарська Македонія» або «Республіка Македонія (Скоп’є)».
Зміни в Конституції?
Втім, Греція наполягає й на тому, щоб, як і на міжнародному рівні, в самій Македонії також змінили офіційні назви, однак цей крок, ймовірно, потребуватиме змін у конституції країни.
Прем’єр-міністр Заєв підтверджує, що Греція прагне до «поправок в нашій конституції щодо зміни назви».
Найімовірніше, остаточне рішення про зміну назви буде прив’язане до голосування громадян Македонії щодо передачі деякої частини суверенітету країни Європейському союзу, аби набути в ньому членстваЗоран Заєв
Коментуючи ситуацію Балканській службі Радіо Свобода, голова македонського уряду каже: «Найімовірніше, остаточне рішення про зміну назви буде прив’язане до голосування громадян Македонії щодо передачі деякої частини суверенітету країни Європейському союзу для того, аби набути в ньому членства – це саме те, до чого ми прагнемо».
Щодо самої назви, Заєв каже, що він «переконаний, що цьому можна творчо знайти рішення».
«Але це рішення політичне, тому що воно має бути прийнятним для обох сторін і яке мають ухвалити офіційні органи кожної з країн», – зазначає він.
Заєв додає, що зрештою він разом із прем’єр-міністром Греції Алексісом Ципрасом, міністром закордонних справ Македонії Николою Димитровим та міністром закордонних справ Греції Нікосом Котціасом «можуть укласти угоду, але саме установи та народи обох країн повинні щодо цього сказати своє останнє слово, і саме вони й ухвалюватимуть остаточні рішення».
Його оптимізм щодо ймовірності досягнення згоди між двома сторонами розділяє й спеціальний посланник із цього питання від Організації Об’єднаних Націй Метью Німец, особливо після останнього раунду переговорів, який завершився 25 квітня у Відні.
Після консультацій Німец заявив, що представник Македонії Никола Димитров та його грецький колега Нікос Котціас рішуче налаштовані на вирішення суперечки.
«Це була інтенсивна дискусія, дуже сердечна. І обидві сторони міцно налаштовані на знаходження рішення. Процес буде тривати протягом наступних тижнів», – сказав Німец.
Тим часом лідери Македонії сподіваються вирішити розбіжності ще цього року, аби прискорити процес вступу країни до ЄС.
Під час візиту до Скоп’є голови Європейської ради Дональда Туска Заєв зауважив, що Македонія ніколи не була настільки близька до вступу до ЄС, як нині.
Конкретна мета
Переговори між Афінами та Скоп’є щодо проблеми назви тривали протягом довгого періоду, однак прогрес був зроблений лише після того, як Македонія погодилася в лютому змінити назву столичного аеропорту імені Олександра Великого на Міжнародний аеропорт Скоп’є як жест доброї волі щодо Греції.
Перейменування стосувалося й автомагістралі, що з’єднує Македонію та Грецію, яка тепер називається «магістраллю дружби».
«Я вважаю, що у нас ніколи не було кращої нагоди для того, щоб знайти повне рішення, яке триватиме століттями і залишиться навічно», – заявив цього місяці Заєв в інтерв’ю агентству AFP.
27 квітня прем’єр-міністр Македонії зауважив, що сподівається незабаром визначити дату початку переговорів про членство його держави в ЄС та НАТО.
«Перед нами є конкретна мета, – каже він. – Ми ще ніколи не були так близько до отримання дати початку переговорів про приєднання до Європейського союзу».
Зоран Заєв додає, що його уряд «працює над тим, щоб успішно вирішити проблему назви, бо саме це й відкриє двері для початку переговорів щодо членства в ЄС та вступу до НАТО».
Але офіційні Афіни переконують, що навіть якщо проблема назви буде терміново вирішена, то отримати «зелене світло» на приєднання до НАТО на липневому саміті альянсу в Брюсселі македонці не встигнуть.
Матеріал підготували Віталій Єреміца та Зоран Ќука
