В останні дні перед офіційним стартом курортного сезону підконтрольна Росії кримська влада поспішає підготувати пляжі до зустрічі туристів. Як стало відомо Крим.Реалії, багато прибережних території в наймальовничіших місцях півострова під виглядом їхнього облаштування віддані в оренду відомим російським структурам і бізнесменам.
Починаючи з 2014 року, кримська влада неодноразово обіцяла позбутися «української спадщини» у вигляді огорож уздовж моря. Але на практиці звільнити пляжі від огорож, які були незаконними і згідно українського законодавства, не лише не звільнили, але охопили ними ще більші території.
«Щоб бидло не бачило елітних відпочивальників»
Серія гучних скандалів у зв'язку з обмеженням доступу до моря прокотилася кримським узбережжям 2016 року. Але чиновницькі патрулі з болгарками, які тоді проїхали узбережжям, проблему все одно не вирішили. Деякі паркани тут же відновлювали.
Через два роки після цієї показової «війни» виявилося, що паркани стали масштабнішими й захоплюють усе більші території.
Наприклад, у Лівадії обгороджену металевим парканом набережну вздовж пляжу Чорномор'я місцеві тепер називають «Бухенвальдом».
У спеку люди йтимуть у розжареній клітці від пляжу «Дельфін» до Лівадії упродовж 15 хвилин, не бачитимуть навіть моря. Як худоба на бійнюСергій Мосійчук
«Те, що я побачив, переплюнуло навіть минулий рік. Ґрати тепер ще й зашили залізними листами, щоб (бидло) перехожий не бачив пляж та еліту, яка відпочиває на ньому. Цього літа у спеку люди йтимуть у розжареній клітці від пляжу «Дельфін» до Лівадії упродовж 15 хвилин, не бачитимуть навіть моря і не відчуватимуть бризу. Як худоба на бійню», ‒ пише в Facebook очевидець Сергій Мусійчук.
Більше не є загальнодоступним і пляж у бухті Капсель під Судаком, повідомляють місцеві жителі: «Вчора з родиною їздили прощатися з єдиним «Дитячим» або «Улюбленим» пляжем у бухті Капсель під Судаком. Так, усе, як завжди ‒ двометровий суцільний бетонний паркан, і близько одного гектара прибережної смуги разом із дрібним піщаним пляжем уже недоступні для загального користування!».
Наймасштабнішою «пам'яткою» Південного берега Криму став шестиметровий паркан із профнастилу на залізних опорах, встановлений нещодавно уздовж траси Ялта-Севастополь у районі Оливи та Кастрополя. Він повністю закриває морську панораму, за що цю ділянку траси вже прозвали зоною суворого режиму.
Як володіти морем
Як правило, поява парканів на пляжах стає наслідком простої схеми ‒ ділянки узбережжя чиновники віддають в оренду комерційним структурам або органам влади для облаштування. А ті відгороджуються від зовнішнього світу, мотивуючи це тим, що пляж є територією їхнього користування.
Така традиція дійсно склалася в Криму ще до його російської анексії. Журналісти «Центру журналістських розслідувань» присвятили цій темі цілий цикл своїх розслідувань. Лідерами рейтингу власників кримських пляжів були колишній президент України, втікач Віктор Янукович та екс-прем'єр-міністр України Микола Азаров. До рейтингу також потрапили структури українських бізнесменів Ігоря Коломойського, Рината Ахметова та Віктора Медведчука, Костянтина Григоришина, й інших. Вони обгороджували пляжі в Гурзуфі, Форосі, Парковому, Сімеїзі та інших південнобережних регіонах.
Створювалися фіктивні кооперативи, отримували землю під віп-забудову та закривали доступ до моряТетяна Курманова
«Земля, звісно, виділялася непрозоро: створювалися фіктивні кооперативи, отримували землю під VIP-забудову та закривали доступ до моря. І йшлося не про дикі, маленькі ділянки, а справжні «царські» села. Кримчани протестували й вели цілі судові війни проти закритого доступу до пляжів», ‒ розповідає автор публікацій, кримська журналістка Тетяна Курманова.
Після російської анексії Криму ситуація почала погіршуватися. В «націоналізованої» української власності з'явилися нові господарі, які теж намагаються отримати власні пляжі.
Фірми російських олігархів із немислимими апетитами нарізають до своїх володінь землі під виноградниками, заводять власні структури у «віджатих» підприємствахТетяна Курманова
«Із 2015 року великий російський бізнес масово «пішов» до Криму, були винайдені особливі схеми для «приватизації» захоплених українських підприємств. Фірми російських олігархів із немислимими апетитами нарізають до своїх володінь землі під виноградниками, заводять власні структури у «віджатих» підприємствах, продають вкрадене українське майно, ділять на частини пляжі й поглинають дрібні структури, зводять огорожі. А про мітинги й протести кримчанам тепер залишається тільки мріяти», ‒ каже Курманова.
Пляжні «апетити» бізнесу та влади успішно задовольняють місцеві чиновники. Ми зібрали кілька прикладів нинішнього року.
VIPи Партеніта
Близько 1,2 гектара пляжу в Партеніті (Велика Алушта) після 2014 року використовує військовий санаторій «Крим», який контролює Міністерство оборони Росії. Це найбільша пляжна карта серед усіх орендарів Криму. Санаторій продовжить користуватися цим пляжем і цього року, згідно з рішенням підконтрольної Росії адміністрації Алушти.
Ще 0,5 гектара пляжу в Партеніті цього року перейшло в розпорядження пансіонату «Айвазовське».
Раніше він належав комерційним структурам українського бізнесмена та нардепа Сергія Тарути. Тепер же контролюється Управлінням справами президента Росії. У його розпорядження влада Алушти віддала шість пляжних карт.
У цьому ж селищі вподобало собі пляж ТОВ «Укртранснафтогазпром». Представництво підприємства працювало там ще до російської анексії Криму й досі змогло зберегти за собою місце біля моря площею 0,1 гектара.
Цікаво, що підприємства з такою назвою ми не знайшли в реєстрі Федеральної податкової служби. Але воно зареєстроване в українському реєстрі з адресою прописки в Донецьку, який зараз перебуває під контролем проросійських бойовиків.
Належить ця фірма київському ТОВ «Енергоуправління», яке багато років володіє промисловими підприємствами в Донецьку. Його засновник ‒ «Кепітал інтернешнл ЛЛС» ‒ зареєстрований у США, а кінцевим бенефіціаром є донеччанка Ольга Орлова. Цей бізнес пов'язують із інтересами колишнього нардепа-регіонала Андрія Орлова.
Пляжі «Ощадбанку» та Михалкова
Пляж у 0,1 гектара в селищі Утьос під Алуштою віддано в оренду однойменному санаторію «Утьос», який контролює московська фірма, яка веде до «Ощадбанку Росії». 2015 року навколо цього санаторію з'явився паркан, який пояснили заходами антитерористичної безпеки. Він відрізав місцевим жителям не тільки дорогу до моря, але й можливість під'їзду до їхніх домівок транспорту «швидкої допомоги» та екстрених служб.
Така ж ділянка пляжу віддана в користування санаторію «Алуштинський». Його контролює ТОВ «Будинок творчості «Санаторій «Алуштинський». До російської анексії Криму санаторій був власністю Держуправсправами президента України, а потім опинився під контролем управління справами російського президента. Згодом санаторій передали московським структурам на чолі з російським кінорежисером, актором і продюсером Микитою Михалковим. «Алуштинському» цього року дісталися дві пляжні карти.
Узбережжя Царьових
На початку квітня рішенням комісії окупаційної російської адміністрації Ялти були віддані під облаштування чотири карти пляжу загального користування «Лівадійський». Договір підписаний із ТОВ «Санаторій «Кірова», що належить Ларисі Царьовій ‒ дружині розшукуваного на материковій частині України екс-нардепа-регіонала та голови «парламенту» так званої «Новороссии» Олега Царьова.
Як відомо, сім'я Царьових після 2014 року живе на Південному березі Криму. Під виглядом інвестпроектів вони отримують кримське майно.
Тисячі метрів пляжу для партнерів Полонського
І, нарешті, свою частку пляжу отримала фірма «Екстрим Крим». Їй адміністрація Чорноморського району віддала під облаштування дев'ять тисяч квадратних метрів прибережної смуги в Оленівці.
Підприємство, належить Костянтину Видишу ‒ бізнес-партнеру сім'ї віце-прем'єра підконтрольного Росії уряду Криму Дмитра Полонського. На узбережжі Оленівки вони разом щорічно проводять фестиваль екстремальних видів спорту.
Тут же ТОВ «Екстрим Крим» раніше отримало в оренду на 14 років чотири гектари землі під будівництво спортивно-розважального комплексу, кемпінгу, школи парусного спорту, дайвцентрів та спортивних об'єктів для екстремальних видів спорту.
