Павло Новиков
Будівництво Керченського мосту може спричинити вимирання флори та фауни Чорного й Азовського морів, вважають автори статті в журналі Hydrology. За інформацією співробітників Інституту водних проблем і меліорації України, найсильніше від скорочення водообміну між двома морями постраждає риба в Таманській затоці.
12 грудня 2017 року Генеральна прокуратура України оголосила, що почала вживати заходів щодо запобігання екологічній катастрофі в районі Керченської протоки. Однак міністр природних ресурсів та екології Росії Сергій Донський наполягає, що будівництво мосту має мінімальний вплив на природу й екосистему моря.
Заступник директора Інституту водних проблем і меліорації України Михайло Яцюк переконаний, що будівництво мосту спричинить серйозні екологічні проблеми для двох морів.
Керченська протока ‒ сейсмічно активна зона. Це теж потенційна екологічна катастрофаМихайло Яцюк
‒ Міст через Керченську протоку може перетворитися фактично на дамбу, що розділяє два моря. Це відразу викличе зміну мінералогічного режиму, водообміну, клімату. Влітку вода прогріватиметься сильніше, а взимку промерзатиме. Це проблема для всієї екосистеми Азовського й Чорного морів. Окрім того, там зараз ведуть поглиблювальні роботи, піднімають все з дна й забруднюють акваторію. Не знаю, чи проводив хтось з російської сторони моделювання, але через зміну течій узбережжя Східного Криму опиниться під загрозою розмивання. Ми знаємо це завдяки результатам моніторингу NASA. Нарешті, Керченська протока ‒ сейсмічно активна зона, й міст може зруйнуватися. Це – теж потенційна екологічна катастрофа. Україна має домагатися припинення робіт і компенсацій в міжнародних інстанціях.
Заступник директора з науки Українського наукового центру екології моря Євген Дикий переконаний, що Росія рано чи пізно відповість за транскордонний вплив на екологію.
Росія явно порушує конвенцію про транскордонний вплив на навколишнє середовищеЄвген Дикий
‒ Першою економічно постраждалою стороною виявилася, як не дивно, Грузія. Керченський міст заважає тваринам мігрувати між морями. Влітку Азовське море дає кормову базу для багатьох видів риб, дельфінів. Однак на зиму ті, хто годувався в Азовському, йдуть через протоку в Чорне море ‒ головним чином хамса й дельфіни-азовки. До 80% рибальського промислу Грузії залежить від цієї міграції. Ми зараз беремо участь як експерти в уже відкритій за цими фактами кримінальній справі. Росія явно порушує конвенцію про транскордонний вплив на навколишнє середовище. В цьому випадку Москва навіть не може послатися на те, що, на її думку, Крим «російський». А якщо до позову приєднається ще й Грузія, це стане серйозною проблемою для окупантів ‒ не зараз, то пізніше. Рано чи пізно Росії доведеться відповідати за порушення під час будівництва цього мосту.
До того ж, Євген Дикий вважає, що міст через Керченську протоку не вдасться добудувати в тому вигляді, в якому його запланували, через зрушення ґрунту та інші чисто природні фактори.
Заступник координатора російської Екологічної вахти на Північному Кавказі Дмитро Шевченко робить висновок, що будівельники мосту надто поспішали дотриматися термінів замість того, щоб піклуватися про екологію.
Будівельникам важливіше прискорити процес, аніж думати про наслідкиДмитро Шевченко
‒ Росіяни явно поспішають збудувати цей міст і тому надзвичайно прискорили отримання всіх дозвільних процедур. Вони завершили підготовку ще в 2015 році. Звичайно, в проекті є безліч порушень, зокрема, неправильно оцінили вплив на навколишнє середовище. Така оцінка проходить у два етапи: спочатку підготовка технічної частини, потім громадські слухання та затвердження. Зрештою, все це ущільнили в одну процедуру, й нормального аналізу екологічних збитків ми так і не побачили. Зокрема, під час будівництва мосту був повністю знищений пам'ятник природи «Озеро Тузла» біля самої основи коси, а також сам острів Тузла, який перебував в юрисдикції України. Однак будівельникам важливіше прискорити процес, аніж думати про наслідки.
(Текстову версію матеріалу підготував Владислав Ленцев)
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
