Житель прикордонного села на Сумщині Юрій Сторожок пішов з дому й не повернувся. Наступного дня батьки дізналася, що їхнього сина обстріляли й важко пораненого захопили російські прикордонники.
Селянина звинуватили у нібито контрабанді зброї. А потім 31-річний хлопець вмер від отриманих поранень.
Історія розпочалася півроку тому, 21 жовтня 2017 року. Проте для батьків вона не закінчиться ніколи, бо така рана на серці не загоїться. Та й для правосуддя історія досі не може вважатися закінченою: винуватці у смерті українця не покарані, і навіть кримінальних справ на них не заведено. Одна з причин цього – відсутність розголосу щодо цієї справи та спотворена інформація.
Звинувачення від ФСБ
Затриманню українця ФСБ забезпечила гучну дезінформаційну підтримку. «Новину» з посиланням на прес-службу ФСБ дали усі провідні російські ЗМІ – «Інтрефакс», «Новая газета» та «Коммерсант», телеканал «Звезда» та News-Front.
Із повідомлень випливало, ніби громадянин України ніс до Росії зброю, набої та ампули зі ртуттю і почав перестрілку з російськими прикордонниками, в результаті сам був поранений.
Однак, виявляється, у матеріалах слідства ані слова про те, що затриманий українець стріляв! Принаймні, у обвинувальному висновку, копію якого надали Радіо Свобода батьки Юрія Сторожка, причину вогню на ураження співробітники ФСБ зазначили іншу.
Історія з затриманням загалом викликає багато питань. Показання обвинувачуваного і свідків суперечать здоровому глузду.
30-річний Юрій Сторожок жив у селі Іскриківщина у Білопольському районі Сумської області – на кордоні з Росією. Жив із обробляння землі та тримав худобу, кажуть батьки. У поле зору українських прикордонників як контрабандист не потрапляв.
Російські прикордонники під час слідства казали, що «неодноразово затримувався». Проте у таких випадках вони обов’язково мають повідомляти Держприкордонслужбу України. Щодо Юрія Сторожка повідомлень не було, зазначають у Сумському прикордонному загоні ДПСУ.
10 спецпризначенців на одного чоловіка
Згідно із показаннями Юрія Сторожка в обвинувальному висновку, 1 жовтня 2017 року він нібито знайшов у посадці біля свого села речовий мішок із 5 гранатами, 5 запалами до них, 2 пістолетами, 55 патронами та 26 колбами із ртуттю. А через три тижні, 21 жовтня, вирішив віднести усе це на територію Росії, аби сховати там.
Перед тим, як переходити кордон, він буцімто вкрутив запал в одну з гранат, хоча не збирався її застосовувати проти російських прикордонників. Коли йому крикнули «Стій, ФСБ!», кинув мішок і побіг до кордону в напрямку України. Потім відчув різкий біль в області ніг і тазу та впав.
Усе це – про людину, яка не зналася на зброї й ніколи не мала з нею справи, в армії не служила, у добровольчих батальйонах не була, у кримінальних структурах – теж.
Ще більш дивні показання дав підполковник Олександр Гаврилін, виконувач обов’язків начальника оперативного відділу Прикордонного управління ФСБ Росії по Курській області. Він нібито за тиждень, 13 жовтня, «дізнався з оперативних джерел», що Юрій Сторожок нестиме зброю, боєприпаси й «інші заборонені предмети». Причому точно знав, у якому місці та приблизно дату – 21–23 жовтня.
Тому «було ухвалене рішення» про відрядження 10 прикордонних спецпризначенців (!) із Карачаєво-Черкесії до Курщини «для участі у проведенні оперативно-бойових заходів, спрямованих на затримання Сторожка Ю.М.». Їх 18 жовтня повезли показати, де вони затримуватимуть українця, а 20 жовтня підполковник Гаврилін вже «отримав оперативну інформацію», наче Юрій Сторожок піде зі зброєю наступного дня – 21-го числа.
Вогонь на ураження відкрили, ніби побачивши в руці Сторожка гранату.
Вирок без жодних доказів
Усе це – лише «нібито». Бо, хоча офіційно «заходи були спрямовані на документування ймовірної протиправної діяльності», відеофіксації не велося. Так само відсутні в обвинувальному висновку посилання на аудіо- та фотофіксацію, а також на зняття інформації із засобів зв’язку під час оперативно-розшукових та оперативно-бойових заходів.
Усі докази злочину громадянина України – це його власні «зізнання» та показання учасників захоплення, військовослужбовців прикордонної служби ФСБ. Тієї ФСБ, яка на початку розповсюджувала повідомлення, ніби громадянин України першим почав стріляти по прикордонниках Росії.
Примітно, що й понятих російські прикордонники привезли своїх. Замість узяти жителів сіл, яких кілька у радіусі 3 кілометрів, «представників громадськості» викликали з міста Рильська, що за 50 кілометрів від місця події. Це були двоє цивільних працівників комендатури прикордонної служби ФСБ.
Стріляли по Юрію Сторожку близько 10:15 ранку. А понятих привезли і розпочали «слідчо-оперативні дії» лише о 15:30.
От із такою доказовою базою суд виніс вирок – 3 роки колонії.
«Я казав йому: «Нащо ти на себе це береш?!». «Тату, не втручайся. Так буде краще», – відказував він», – розповідає батько, Михайло Сторожок. Наодинці їх із сином не лишали.
«Його голодом заморили!» – батько
У медичному свідоцтві про смерть зазначено, яке отримали батьки, що смерть Юрія настала в результаті вбивства, а саме – від «нападу шляхом пострілу з ручної вогнепальної зброї» та спричиненого ним «відкритого поранення області тазостегнового суглобу».
ФСБ повідомляла, що затриманий українець отримав поранення «середньої тяжкості». Однак Юрій Сторожок перші три дні провів у реанімації непритомний. До суду 28 грудня 2017 року його везли на медичній каталці, його мучив біль.
Це був останній раз, коли батьки бачили сина. В лікарні у колонії в Косіново (селище, входить до складу міста Курська) зустрічей не дозволили. Заборонили передавати навіть знеболювальне, обмежили передачу харчів. А 1 лютого хлопець помер.
«Коли я його побачив у моргу… Знаєте, як ото показують концтабори – у канави скидають людей, в яких лише шкіра та кістки? Його голодом заморили! Самі кістки… Хіба то лікарня?!» – каже Михайло Сторожок.
Чи турбувалася Україна про свого громадянина?
У Сумському загоні Держприкордонслужби кажуть, що від російської сторони отримали факс про затримання Юрія Сторожка через добу після відкриття вогню по ньому на кордоні. У спільному розгляді ситуації росіяни відмовили.
У Міністерстві закордонних справ України на запит Радіо Свобода повідомили, що отримали ноту від російського МЗС у зв’язку з затриманням Юрія Сторожка. Посольство України в Росії звернулося з проханням дозволити зустріч із Юрієм. А 2 лютого 2018 року українське посольство в Росії поінформувало МЗС України, що громадянин Сторожок помер.
МЗС розповіло, що мають робити їхні співробітники у разі затримання громадянина України за кордоном: «Консульські посадові особи стежать за умовами утримання під вартою, які мають відповідати вимогам гігієни та санітарії, ходом розгляду справи та за необхідності вживають заходів для відновлення порушених процесуальних та інших прав».
«У випадку смерті громадянина за кордоном… консульська посадова особа зобов’язана невідкладно вжити вичерпних заходів з метою… з’ясування усіх обставин події», – додає МЗС.
У цьому випадку таких дій, як бачимо, не було. Однак ще й сьогодні не пізно розслідувати обставини смерті громадянина України.
Наразі в Росії у пенітенціарних закладах утримуються, за повідомлення МЗС, близько 5000 громадян України. «Російська сторона ігнорує чисельні звернення української сторони з проханням надати вичерпну інформацію про кількість засуджених РФ громадян України», – повідомляє МЗС.
