«Звинуватити можуть кого завгодно»: російські силовики шукають кримчан з АТО та «Ісламської держави»

Підконтрольні Росії силовики зацікавилися кримчанами, які беруть участь у збройному конфлікті на Донбасі на стороні Києва, а також мають стосунок до екстремістського угруповання «Ісламська держава», яке в Росії визнане терористичним. Учасники АТО з Криму й правозахисники бачать у цьому загрозу нової хвилі репресій проти жителів окупованого півострова.

Зусилля українських військових і добровольців із захисту територіальної цілісності України на Донбасі російська та підконтрольна Кремлю кримська влада називає «злочином української влади проти мирних громадян». У підконтрольному Росії МВС Криму намагаються ідентифікувати кримчан, які беруть участь у цьому та інших збройних конфліктах.

Під підозрою ‒ 300 кримчан?

«МВС у Криму проводяться оперативно-розшукові та профілактичні заходи, спрямовані на встановлення жителів Криму, які брали участь у діяльності незаконних військових формувань на території Північного Кавказу в період проведення контртерористичних операцій, у бойових діях у Сирії в складі «Ісламської держави», а також у бойових діях у складі Національної гвардії України», ‒ повідомив голова підконтрольного Росії відомства Юрій Абісов на засіданні підконтрольного Кремлю парламенту Криму 30 березня.

За його словами, наразі встановлено особи понад 300 кримчан, які нібито мають стосунок до цих подій.

Зокрема, він назвав 101 жителя Криму, «який виїхав для участі в бойових діях до Сирійської Арабської Республіки в складі міжнародної терористичної організації «Ісламська держава Іраку та Леванту». Також «проводиться пошук і перевірка інформації» щодо кримчан, які беруть участь в АТО. «Встановлено 218 таких осіб», ‒ уточнив Абісов.

У Генштабі Міноборони України, в свою чергу, назвали цю інформацію некоректною.

«Заяви фейкового «міністра» фейкового «міністерства» та оцінка якості тієї інформації, яку він озвучує, відповідає тому статусу, який він займає. Кримчани, безумовно, виконували й надалі виконуватимуть завдання в районах проведення АТО на різних посадах і в різних статусах. Наше спільне завдання ‒ забезпечити мир і лад на нашій землі і з часом вигнати з неї окупанта», ‒ наголосив Крим.Реалії спікер Генштабу Міноборони України Владислав Селезньов.

У ЗСУ, в свою чергу, не змогли назвати коректні відомості щодо кримчан, які служать в АТО.

«Є вихідці з Криму в Збройних силах України й у Національній гвардії. Вони як військовослужбовці беруть участь в АТО. Щодо цивільних осіб у нас є вакансії, і охочі служити можуть це зробити. Але взагалі коментувати незрозумілі заяви невизнаних «міністрів» некоректно. Нехай ідентифікують, скільки хочуть», ‒ сказав начальник управління зі зв'язків з громадськістю Збройних сил України Богдан Сеник.

В СБУ також не змогли надати інформацію про кримчан, які підозрюються в участі в «Ісламській державі», і рекомендували звернутися до відомства з інформзапитом.

«Це посил внутрішнього споживання»

Кримчани, які не приховують своєї участі в АТО на стороні Києва, сприйняли заяву Абісова як провокацію, а його звинувачення вважають абсурдом.

«У Криму участь кримчан в АТО можуть розцінювати як хочуть. Але фактично ми захищаємо територіальну цілісність України. Я давав присягу народу України і є громадянином України. Смішно було б бачити громадянина Росії, який би не встав на захист Росії. Це просто абсурд», ‒ говорить офіцер ЗСУ, кримчанин Вельдар Шукурджиєв.

Багато кримчан, які виступили на захист України на Донбасі, раніше не мали бойового досвіду. Вони жили звичайним життям, яке кардинально змінилося після російської анексії півострова 2014 року. Наприклад, Вельдар Шукурджиєв був підприємцем у Сімферополі, брав участь у проукраїнських мітингах і був одним із засновників Українського культурного центру в Криму.

На держслужбі в Євпаторії працював його земляк Сергій Вікарчук, який після кримських подій 2014 року теж вирушив на фронт. «Я ‒ громадянин України, кримський українець. Крим ‒ в окупації, і винна в цьому влада Росії. Я пишаюся тим, хто я є. Я давав присягу народу України. Іншим народам і державам не присягав. Ця позиція незмінна», ‒ говорить він.

Серед захисників України в АТО є й колишній кримський вчений, викладач Кримського інституту культури, мистецтв і туризму Станіслав Єрмаков. Взяти до рук зброю кримчанин вирішив після того, як пройшов проукраїнські акції в Криму навесні 2014 року та побував у руках кримських силовиків. Слова Юрія Абісова він розцінює як попередження для земляків, які залишаються в Криму.

«Я не зустрічав раніше відкритих заяв силових структур Росії про переслідування учасників АТО. На моїй пам'яті це перший подібний прецедент. Я не вважаю, що він спрямований проти тих 218 осіб, які, на думку окупаційної кримської влади, поїхали в АТО. Кримчани, які обрали цей шлях, прекрасно знали характер нової кримської «влади». Ні в кого з нас не було ілюзій з приводу повернення до Криму, поки там править бал Росія. Це посил внутрішнього споживання ‒ для тих кримчан, хто міг би наслідувати наш приклад. Це застереження молодим кримчанам, які закінчили школу в Україні й тут же опинилися в іншій країні, з іншими правилами та іншою системою цінностей. Сподіваюся почути оголошення всього списку підозрюваних», ‒ сказав Станіслав Єрмаков Крим.Реалії.

Вельдар Шукурджиєв теж вважає ініціативу російських силовиків з пошуку кримчан з АТО «спробою залякати активних жителів півострова».

«Досить з'їздити за кордон, щоб звинуватили, що був в Сирії»

Це занепокоєння поділяють і українські правозахисники. Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов нагадав, що російська влада вже почала переслідувати кримчан за статтею 208 Кримінального кодексу Росії (створення та участь в незаконних збройних формуваннях). Йдеться про недавнє затримання співробітниками ФСБ у Криму 24-річного кримчанина за звинуваченням в участі в «кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана».

Варто нагадати, що цей батальйон не зареєстрований в Міноборони України й не бере участі в АТО як бойовий підрозділ, а несе службу на адмінкордоні з Кримом.

«Заява про виявлення кримчан, які беруть участь у бойових діях на сході України та терористичних організаціях, безумовно, несе загрозу жителям півострова, оскільки російська влада поширила своє кримінальне право на окуповану територію й незаконно застосовує його там. Я думаю, вони дійсно будуть звинувачувати людей за цією 208 статтею КК Росії. Причому звинуватити вони можуть кого завгодно. Якщо йдеться про «Ісламську державу», то це терористична організація, і російська влада зобов'язана переслідувати за участь у ній. Але інше питання, наскільки це може бути застосоване на окупованій території і наскільки ці звинувачення будуть обґрунтованими, а не надуманими», ‒ вважає Олександр Сєдов.

Стаття 208 Кримінального кодексу Росії передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до 20 років. Експерт Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров непокоїться, що вона може стати приводом для нової масової хвилі репресій у Криму: «За цією статтею масово фабрикуються справи на Північному Кавказі проти чеченців, інгушів, дагестанців. Їм закидають участь у конфлікті в Сирії на боці «Ісламської держави». Там це має характер масових репресій. І я боюся, що цей інструмент використовуватиметься проти кримських татар у Криму. Також російським інтересам суперечить участь кримчан в АТО на Донбасі проти російської сторони. Якщо дивитися на досвід Північного Кавказу, то там досить того, що людина з'їздила за кордон у своїх справах, щоб її звинуватили в тому, що вона була в Сирії. Ось такі ж проблеми можуть початися у кримчан».

У зв'язку з цим правозахисники рекомендують кримчанам, які будь-яким чином пов'язані з АТО (як бійцям, так і волонтерам), відмовитися від поїздок на півострів. А жителям Криму, які вважають, що їм потенційно загрожує небезпека в цих обставинах, виїхати й поки туди не повертатися.

Оригінал – на сайті Крим.Реалії