Проект «Північний потік-2» має включати інтереси України – як ці слова канцлера Німеччини Анґели Меркель змінять долю суперечливого російського починання. Цій темі присвячені публікації відразу кількох західних видань. Як Кремль буде рятувати від американських санкцій олігарха Олега Дерипаску – про це у сьогоднішньому числі газети Financial Times. Драматичним слуханням в американському Конгресі справи компанії Facebook віддає свої сторінки американський часопис Washington Post. На думку його коментатора, не повинно здаватися, що Facebook занадто великий, щоб провалитися – правила мають бути одні для всіх.
«Меркель говорить Путіну не виключати Україну з газотранспортного шляху» – пише у заголовку британська газета The Guardian. На думку газети, німецький канцлер Анґела Меркель входить у конфлікт з президентом Росії Володимиром Путіним через Україну, адже під час зустрічі з українським президентом Петром Порошенком вона чітко заявила: «не буже бути так, щоб Україна не мала важливої ролі у транспортуванні газу». І про це Анґела Меркель ще у понеділок повідомила президента Володимира Путіна у телефонній розмові. Це означає, що проект «Північний потік-2», який Росія будувала як обхідний шлях навколо України, тепер має включити якимось чином і інтереси України.
Газета The Financial Times нагадує у своїй статті, що проти цього проекту виступає не лише Україна, але і низка східноєвропейських країн, які побоюються, що «Північний потік-2» посилить залежність Європи від російського газу, а вони, разом з Україною, втратять транзитні гроші. Газета нагадує, що нині Україна отримує близько 3 мільярдів доларів за транзит російського газу і ці гроши мають важливе значення для країни, яка перебуває у стіні війни. The Financial Times також зауважує, що німецька позиція щодо цього проекту стала жорсткішою, оскільки заяві Меркель передували кілька різких виступів щодо Росії міністра закордонних справ Німеччини Гейко Мааса. Політичні баталії навколо цього проекту не згасають у Німеччині частково і через те, що консорціум очолює колишній німецький канцлер Ґергард Шредер.
«Дерипаска покладається на зв’язки у Кремлі, щоб залишитися на плаву» – це вже заголовок іншої статті, яку вміщує The Financial Times. Кореспонденти газети цитують аналітиків, які вважають, що олігархічній імперії Олега Дерипаски, очевидно, не вижити фінансової допомоги з боку держави.
Американські санкції призвели до того, що члени правління спішно покидають корабель, що почав тонути, акції різко впали, а керівники компанії попереджають, що вони можливо, і не зможуть платити по рахунках і кажуть клієнтам, що з ними не варто мати справу.
Тож тепер аналітики очікують, що Кремль має кинути енергетичній та алюмінієвій імперії Дерипаски рятівне коло. Чому ж ні? Так завжди було в російській історії, говорить московський аналітик з компанії Renaissance Capital. «Починаючи з 1990х російський уряд завжди допомагав підтримати великі компанії для того, щоб вони могли виплатити свої борги і продовжити працювати», – говорить в інтерв’ю газеті Олег Кузьмін.
Китай, який колись простягав руку допомоги російським компаніям, нині не поспішає цього робити. Китаю не потрібний зайвий алюміній, бо і виробництво свого довелося скорочувати шляхом широкомасштабної реформи, пише The Financial Times. Тож аналітики, з якими говорили кореспонденти газети сходяться в одному – платити доведеться Кремлю, витягаючи гроші з бюджету Росії.
Ще один гігант, позиції якого похитнулися – компанія Facebook, чий шеф уже другий день поспіль відповідає на запитання американських конгресменів. Газета The Washington Post ставить питання, яке тепер хвилює багатьох, чи є такі компанії, як Facebook поза правилами, і чи потрібно їх рятувати за всяку ціну, як це було в час фінансової кризи 2008 року. Тоді поширилася фраза, що та, чи інша компанія є «надто великою, щоб збанкрутувати». Але це стосувалося фінансових компаній, наголошує оглядач газети. Нині ж, на переконання газети, ситуація є інша.
Facebook не є фінансовою компанією, і її проблеми полягають в іншому – вона не зуміла захистити дані своїх споживачів від зловживань. Тож Facebook має змінитися, і він не є «надто великим» для змін, вважає оглядач The Washington Post. Можливо цю соціальну мережу важко буде покарати за те, що вже сталося, але ситуацію можна покращити у майбутньому – їй потрібні чіткі правила, які розроблять експерти. Деякі правила розробляють європейські експерти, і вона мають набути чинності вже ннаступного місяця. Можливо, було б непогано запровадити подібні правила і в Америці, вважає оглядач. У будь-якому разі, потрібно змусити компанію дотримуватися якихось правил, а не чекати, що користувачі будуть вирішувати проблеми самостійно вже після того, як вони з’являться.
