Берлін – У столиці Німеччини відбулися двосторонні зустрічі президента України Петра Порошенка з канцлером Анґелою Меркель, головою Бундестагу Вольфгангом Шойбле та міністром закордонних справ Гайко Маасом. Якщо останні дві були протокольними, то з главою уряду очільник української держави вів переговори щодо актуальних проблем. Зокрема йшлося про можливу участь миротворчої місії ООН на Донбасі та проблеми, котрі спричинило будівництво газогону «Північний потік-2». Саме ще один можливий транзит російського газу в обхід України викликав чи не найбільший інтерес та дискусії під час спільної прес-конференції Анґели Меркель і Петра Порошенка. Утім, навіть після їхніх переговорів подальша доля цього проекту залишається відкритою темою.
У питаннях конфлікту у зв’язку з будівництвом газогону «Північний потік-2» канцлер Німеччини Анґела Меркель хоч і обережно, але обіцяла на спільній конференції двох глав держав підтримувати у майбутньому Україну, як країну-транзитера російського газу. Вона зауважила, що не схвалює ситуацію, коли «через проект «Північного потоку-2» Україна не матиме жодного значення з огляду на транзит газу». Вона також сказала, що «дуже уважно вислухала українські сумніви» щодо газогону, яким мають доправлятися російські вуглеводні через Балтійське море до Німеччини.
Водночас вона погодилася, що цей новий маршрут є не лише «економічним проектом». На її думку, у цьому разі слід враховувати і «політичні» чинники. Анґела Меркель також додала, що транзит російського газу до Європи для України означає фінансові доходи, тож це питання має «стратегічне значення» для країни.
«Тому я дала чітко зрозуміти, що такий проект, як «Північний потік-2», на наш погляд, не може бути здійснений без повної ясності щодо української ролі, як країни-транзитера», – сказала канцлер ФРН.
Не лише економічний проект
Експерти у сфері енергетики відразу перейнялися питанням, чи означають ці слова канцлера, що для Німеччини стане прийнятним варіант, коли умовою для подальшої реалізації проекту «Північний потік-2» будуть гарантії і подальшого використання українського газогону?
На дискусію щодо цього негайно відреагував заявою голова Східного комітету німецької економіки Вольфганг Бюхеле. Крім переваг нового російського газогону, він звернув увагу на майбутні проблеми з постачанням вуглеводнів, зокрема збільшення потреб і зменшення власного видобування у Європі. Приміром, Бюхеле нагадує про те, що Нідерланди оголосили про скорочення видобування у найбільшому в Європі газовому родовищі вже з 2022 року. Він також зауважив, що підприємства-учасники вже інвестували в проект понад 4 мільярди євро. Бюхеле вважає, що «зміна після цього законодавчих основ через політичні причини зашкодила б довірі до нашої правової безпеки».
Про зміщення наголосів у позиції канцлера Німеччини щодо розв’язання проблем, що виникли у зв’язку з наміром «Газпрому» спорудити ще одну лінію транспортування російського палива до ФРН, заговорили й інші експерти. Адже хоч Німеччина і не відмовляється від проекту, але водночас її лідер висловлює думку про те, що й роль України, як транзитера газу, не буде обмежена. Принаймні вона не буде втрачена.
Компроміси, як і варіанти можливі
Німецький політолог Андреас Умланд наголосів у розмові з Радіо Свобода, що це вже нова позиція, яка досі не оприлюднювалася у такий спосіб.
Це крок, принаймні у напрямку більш прийнятному для України, ніж це було досі з боку Німеччини. Утім, для мене однак незрозуміло, що це означатиме з практичної точки зоруАндреас Умланд
«І це, мабуть, крок, принаймні у напрямку більш прийнятному для України, ніж це було досі з боку Німеччини. Утім, для мене однак незрозуміло, що це означатиме з практичної точки зору. Адже нині вже існує одна конкурентна лінія, а на черзі ще одна. Уже навіть «Північний потік-1» є конкурентом для української ГТС. Мені незрозуміло, як ці два питання будуть поєднуватися? Так само я не можу уявити, як це все поєднається, оскільки є певний обсяг газу, який може транспортуватися з Сибіру до ЄС. Тому, якщо буде побудований «Північний потік-2», то це автоматично означає, що через Україну йтиме менше газу. Я поки ще не бачу конкретного розв’язання ситуації», – зауважив німецький експерт.
Андреас Умланд вважає, що компроміси можливі, але вони не чіткі. Україна ще сподівається на повне припинення проекту, – каже він, але наскільки це можливо?
Східний комітет німецької економіки – не державна організація, а об’єднання лобістів. І більшість із них працюють більше в РосіїАндреас Умланд
«Адже від підприємств, які беруть участь у проекті, годі чекати, що вони виявлять проукраїнську позицію, оскільки це не організації з прав людини чи політичні. Це фірми, які беруть участь у проекті, щоб заробити гроші. Також і Східний комітет німецької економіки – не державна організація, а об’єднання таких лобістів. І більшість із них, на жаль, працюють більше в Росії», – стверджує Умланд.
А от видання «Більд», коментуючи новий поворот у «газовому» питанні, вважає, що Меркель іде на конфронтацію і з шефом Кремля, і з екс-канцлером Герхардом Шредером.
Натомість член Бундестагу від Партії зелених Клаудія Мюллер у власній оцінці такого повороту безкомпромісна.
Висловлювання Меркель – це заспокійлива пігулка для України. Якби насправді канцлер бодай щось хотіла в цій сфері зробити, то вона б наклала вето на реалізацію проектуКлаудія Мюллер
«Висловлювання Меркель – це заспокійлива пігулка для України. Якби насправді канцлер бодай щось хотіла в цій сфері зробити, то вона б наклала вето на реалізацію проекту, або уклала б угоду з «Газпромом», поставивши умову транспортування газу через українську ГТС», – сказала німецький політик газеті «Більд».
Умова транзиту газу – модернізація ГТС
Тимчасом численні німецькі експерти переконані, що ГТС України й надалі буде потрібна для транзиту газу, але Україна має її модернізувати.
«В енергетичних відносинах Росії та України криється постійний потенціал конфліктів. Альтернативні транспортні шляхи можуть допомогти зменшити не лише обопільну залежність обох країн, а й потенціал політичного напруження», – вважає голова Східного комітету німецької економіки Бюхеле.
Німецький експерт робить висновок, що Україна, котра уже нині повністю забезпечується паливом з ЄС, і не залежить від прямих поставок з Росії, може мати вигоду від збільшеної пропозиції газу у Європі у формі знижених цін.
Петро Порошенко та Ангела Меркель обговорили також ситуацію на Донбасі. Зокрема йшлося про введення на цю окуповану територію миротворчої місії ООН. Канцлер ФРН зауважила про недостатній прогрес у справі розв’язання конфлікту на сході України.
«На жаль, не досягнуто повного припинення вогню. Але ми докладатимемо для цього й надалі всіх зусиль, так само, як і для звільнення та обміну полонених», – запевнила Меркель. У свою чергу Петро Порошенко звинуватив у порушенні домовленостей щодо припинення вогню на Донбасі проросійських бойовиків і російські збройні сили.
Тим часом думку, котра склалася у німецьких політиків, як і суспільства загалом, щодо візиту Петра Порошенка висловила Сабіне Адлер, кореспондент німецького радіо «Дойчландфунк», відома серед спостерігачів як журналіст, котра пише на українську тематику.
Напередодні переговорів на вищому рівні вона опублікувала розгорнутий аналіз реформ в Україні, зокрема боротьби з корупцією, де жорстко критикує уряд і, зокрема, українського президента. Вона окреслила Порошенка, як частину проблеми того, що відбувається в Україні щодень.
«Подачки, хабарі, приховування, присвоєння коштів. Європа вимагає просування у боротьбі з корупцією, але президенту Петру Порошенку, котрий терміново потребує допомоги Заходу, непросто це робити. Адже критики закидають йому, що він сам є частиною проблеми», – пише Адлер.
