Французький суспільно-політичний тижневик Le Point пише про оскарження рішення Стокгольмського арбітражного суду, яке подала російська компанія «Газпром». Польське видання Rzeczpospolita повідомляє про нові тенденції, пов’язані з працевлаштуванням українських трудових мігрантів у Польщі. Нідерландський часопис Trouw попереджає про небезпеку забруднення хімікатами питної води на Донбасі.
Популярний французький суспільно-політичний тижневик Le Point публікує статтю під назвою: «Газпром» знову позивається з Україною в шведському суді». Видання повідомляє, що російський газовий велет оголосив, щодо починає процедуру оскарження частини рішення Стокгольмського арбітражного суду, в якій ішлося про те, що «Газпром» мусить виплатити понад 2 мільярди доларів українській компанії «Нафтогаз». При цьому, як зазначає французький тижневик, росіяни заявили, що подали оскарження через «зловживання службовим становищем з боку шведських суддів та серйозних процедурних похибок».
Le Point веде далі, вказуючи, що рішення Стокгольмського арбітражного суду викликало неабияке обурення «Газпрому». Російський газопостачальник відмовився відновити постачання газу до України, згідно із затвердженим планом, погрожуючи розірвати контракт з Києвом, який є чинним ще до 2019 року. Французький тижневик нагадує своїм читачам, що Україна та Росія вели свої «газові війни» 15 років. Деякі з цих українсько-російських газових суперечок переривали безперешкодне постачання російського газу до низки європейських країн. Насамкінець матеріалу паризьке видання зазначає, що Київ і Москва переживають часи серйозного протистояння від часу приходу до влади в Україні прозахідних політиків внаслідок повстання на Майдані і усунення від влади російського ставленика – колишнього президента Віктора Януковича, який втік до Росії, знайшовши собі там притулок.
«Газпром» знов позивається з Україною у шведському суді»
Польське періодичне видання Rzeczpospolita друкує статтю під заголовком-закликом «Треба затримати в себе українців, бо вони поїдуть далі працювати до Німеччини». Автор статті Аніта Блащак пише, що польські працедавці вже оцінили якість працівників з України. Нині в Польщі вже набирає обрисів нова тенденція перетворення тимчасових трудових мігрантів з України на стабільну робочу силу. Загалом, як пише Блащак, українські трудові мігранти часто розпочинають свою діяльність у Польщі з фізичної праці. Але існує і багато випадків, коли українці одразу отримують навіть менеджерські посади. Хоча, здебільшого, як пише польський часопис, українців можна зустріти на конвеєрних лініях польських підприємств, на полях сільськогосподарських угідь чи на будівельних майданчиках, де їх, за даними автора статті, є найбільше.
Число трудових мігрантів з України, які прибувають до Польщі, зростає з року в рік. Статистика вказує, що минулого року з понад 106 тисяч дозволів на роботу, які уможливлюють довше, або взагалі постійне працевлаштування у Польщі, 7 з половиною тисяч дозволів було видано для українських фахівців, і, зокрема, півтори тисячі дозволів видано українським фахівцям у царині інформаційних технологій. На додаток, у Польщі на навчанні перебуває 36 тисяч студентів з України, які також мають дозвіл на роботу.
Аніта Блащак зазначає, що багато українців свідомо обирають так звану «сіру» сферу працевлаштування без відповідних дозволів. За умов безвізового режиму з Європейським союзом, громадяни України, як пише автор, можуть з таким самим успіхом поїхати до сусідньої з Польщею Німеччини і заробляти у чотири рази більше, аніж у Польщі, працюючи у тій-таки «сірій» сфері.
Саме з метою утримання українських працівників у Польщі веде свою діяльність організація «Партнерство і порозуміння». Цей проект поєднує організації працедавців і агенції працевлаштування з Польщі та України. Втім, польське видання завершує, зазначаючи, що поміж українських трудових мігрантів у Польщі зростає кількість і фахових робітників. Зокрема, спостерігається зростання числа українських програмістів, які працюють на польському ринку. Автор статті пише, що українські програмісти належать до одних з найкваліфікованіших у світі, маючи подекуди «нішову» спеціалізацію, якої бракує в Польщі.
«Треба затримати у себе українців, бо вони поїдуть далі працювати до Німеччини»
Нідерландське видання Trouw містить матеріал «Як війна в Україні може спричинитися до хімічної катастрофи». У той час, як українське військо протистоїть проросійським бойовикам на сході України, об'єкти хімічної промисловості регіону працюють і далі. Фахівці попереджають про можливу екологічну катастрофу. Автор статті – Міхел Дріберґен наводить приклад містечка Новгородське на Донбасі. Тут розташований великий хімзавод, який працює на повну попри те, що лінія фронту пролягає лише у 3 кілометрах від підприємства. Мінометні обстріли не оминають цей об'єкт, що спеціалізується на випуску нафталіну – доволі токсичної речовини.
Організація з безпеки та співробітництва у Європі нещодавно знов застерегла щодо загрози хімічної катастрофи в східній Україні. Однак, як пише нідерландський часопис, потрапляння снарядів у підприємство не є тим, що найбільше непокоїть директора заводу Євгена Дідуся. Як на нього, найбільшу небезпеку становить резервуар з токсичними відходами, який розміщено на околицях Новгородського, буквально за кількасот метрів від позицій війська. Цей резервуар складається з двох ставків, заповнених, відповідно, 350 і 550 кубічними метрами рідких токсинів.
Trouw зазначає, що у разі, коли щось станеться з резервуаром, і токсичні речовини можуть потрапити у ґрунт, це, перш за все, отруїть ґрунтові води, а потім уже потрапить до місцевої річки Сіверський Донець, яка є джерелом питної води для Донбасу та прилеглих районів Росії. Нідерландське видання пояснює, що регіон Донбасу є важливим у плані постачання енергії до решти України. Тут розташовані вугільні копальні, кілька електростанцій, а також низка підприємств, які працюють на вугіллі.
Нідерландська благочинна організація «Рах» нещодавно визначила найнебезпечніші, з огляду на можливу екологічну катастрофу, промислові об’єкти Донбасу. Вугільні копальні регіону становлять величезну небезпеку для чистоти питної води. Унаслідок бойових дій виходять з ладу насосні станції, і шахти затоплює вода. Через це хімікати, які використовують у гірничій промисловості, потрапляють до питної води.
«Як війна в Україні може спричинитися до хімічної катастрофи»
Незважаючи на бойові дії між армією та проросійськими бойовиками, хімічна промисловість Східної України продовжує працювати. Експерти попереджають про екологічну катастрофу.
