Брюссель – Якою буде Україна через десять років? На думку деяких українських політологів та їхніх партнерів із базованого у Відні Фонду Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung), основних сценаріїв є чотири, і залежать вони насамперед від того, якими будуть влада і соціальна згуртованість. Інші чинники, скажімо, перебіг реформ чи роль закордонних гравців, хоча й дещо менше, але також взяли до уваги
Перші позитивніші два сценарії умовно назвали так: «активіст» і «піднесення». Як змальовують експерти історію наступних десяти років, слабкі державні структури, в першому випадку, компенсуватимуться розмаїтою та міцною соціальною згуртованістю.
Сценарій «активіст», зокрема, передбачає, що у 2027 році українці житимуть у державі, де була успішно проведена децентралізація й регіоналізація. За сприяння активного громадянського суспільства, реформи на місцях значно покращать добробут людей, області України будуть процвітати. Навіть у сфері боротьби з корупцією буде досягнута чимала перемога, насамперед, завдяки зусиллям громадських організацій та активістів. Натомість, силові структури та націоналістичні організації переживатимуть період послаблення та втрати позицій.
«Піднесення», яке передбачає другий сценарій, Україна може переживати завдяки зміцнілій владі та її мудрій взаємодії із соціально-згуртованим суспільством. Це відбувається на тлі різкої ескалації, а потім порозуміння між Росією та США, приходом до влади в Україні нового «Ярослава Мудрого», який об’єднає народ, та встановлення парламентської державної системи. Донбас буде реінтегрований, а трудові мігранти повертатимуться, бо вдома працюватиметься краще, адже в країну бурхливо надходитимуть інвестиції.
Слабка влада і слабке суспільство відновлять колишній режим?
Менш привабливий – 3-й сценарій, умовно названий «супротивник»: українська ідентичність закріпиться остаточно, як кордон та поле бою між сходом і заходом. Донбас залишатиметься територією квазі-республік, а політичний режим в Україні стане супротивником ЄС та країн-сусідів, пояснює представник Фонду імені Фрідріха Еберта Сімон Вайс, який припускає, що послабитися можуть і владні установи, і громадянське суспільство.
«Радикалізація заяв щодо української ідентичності, велика монополія влади у використанні сили, провал децентралізації та повернення чогось на кшталт колишнього режиму. Системна корупція та інші негативні явища останньої чверті століття посилюються. Саму ж Україну сприйматимуть тільки як поле бою між Заходом і Росією», – каже експерт.
І хоча четвертий сценарій європейці вважають одним із найгірших, можливо також, що Україна зазнає «зсуву» у бік повного контролю з боку міцної влади, поруч із ослабленням соціального елементу. Цей сценарій отримав назву «адміністратор». На тлі повної зупинки реформ, ЄС та США не проявляють багато інтересу до України. І хоча її асоціативна угода зі співдружністю й даватиме скромне зростання економіки, але державу поглине корупція, а такі питання, як членство в ЄС чи НАТО, взагалі зникнуть з порядку денного.
Варіанти України типу «активіст», «піднесення», «супротивник» чи «адміністратор» можуть варіюватися
«Залежно від тієї чи іншої динаміки – внутрішньої, чи, деякою мірою, зовнішньої – розвиток може піти по тому чи іншому сценарію, пояснив Олексій Семеній, політолог і директор Інституту глобальних трансформацій, який був головним розробником саме «позитивних сценаріїв».
«Ми лише вказували на ті чи інші елементи, тобто, буде він більш позитивний чи негативний. Скажімо, як підуть питання соціально-економічного розвитку, чи якою буде політична зміна: як пройдуть парламентські чи президентські вибори і хто там буде. Чи питання зовнішніх акторів – і Росія, в першу чергу, і Сполучені Штати. Ми приблизно вказали 4 шляхи, а в їхніх рамках все може варіюватися», – зазначає Семеній.
І хоча думки аналітиків щодо того, яким саме буде сценарій розвитку України протягом наступного десятиліття, дуже різняться, «чистого» плану майбутнього, охарактеризованого поняттями «активіст», «піднесення», «супротивник» чи «адміністратор», швидше за все, очікувати не слід. До того ж, як зауважують деякі експерти, вирішальним у подальшій історії нової України може бути як внутрішній, так і зовнішній фактор.
