Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль продовжує критикувати новий український закон про освіту, а саме його статтю про мову навчання. За його словами, українські патріоти, які звинувачують національні меншини Закарпаття, в першу чергу угорську, в сепаратизмі й небажанні вчити українську мову, краще б замість цього зголосилися добровольцями викладати українську – за нинішніх умов, коли держава не має достатніх коштів, щоб забезпечити повноцінне вивчення державної мови.
Геннадій Москаль далі вважає, що новий закон України про освіту не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, яку Україна ратифікувала в 2003 році, законові «Про національні меншини в Україні» та міжнародним договорам, укладеним Україною з сусідніми країнами. Про це він знову заявив під час зустрічі 6 січня з верховним комісаром Організації з безпеки й співпраці в Європі в справах національних меншин Ламберто Дзаннієром, який відвідав Закарпаття.
При цьому представник ОБСЄ наголошував, що новий український закон про освіту повинен забезпечувати право на навчання рідною мовою представників національних меншин і водночас забезпечувати вивчення державної мови на належному рівні. Втілення цього закону вимагає спілкування з громадськістю, належного роз’яснення, щоб усі суперечки щодо нього не були політизовані, і важливо донести це до громадян, щоб запобігти спробам політизувати ці питання й створити нові проблеми, передають слова Ламберто Дзаннієра сайт Закарпатської ОДА і сайт самого Геннадія Москаля.
«Верховний комісар чітко підтвердив розуміння необхідності вивчення державної мови всіма громадянами України зі збереженням права на вивчення мов нацменшин», – підтвердив позицію представника ОБСЄ присутній на зустрічі в Ужгороді заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.
На розбіжність позицій щодо «мовної статті» закону про освіту офіційного Києва, який захищає закон, із одного боку, і Геннадія Москаля, який є представником Києва в області й закон критикує, з іншого, звернули увагу місцеві засоби інформації. Наприклад, інтернет-видання «Закарпаття онлайн» прокоментувало це так: «Верховний комісар ОБСЄ у справах нацменшин закликав запобігти спробам політизації впровадження закону про освіту, Москаль тут же політизував».
Тим часом голова Закарпатської ОДА запевняє, що ніякого реального сепаратизму в багатонаціональній і мультикультурній області не існує, і «Закарпаття ніхто абсолютно не втратить». Як сказав Геннадій Москаль в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», що є спільним проектом Радіо Свобода в співпраці з «Голосом Америки», ще до приїзду представника ОБСЄ, наприкінці січня, Україна нині через нестачу бюджетних коштів не має можливості збільшити обсяг викладання державною українською мовою у школах національних меншин. На його думку, за викладання української в таких школах мали б узятися на волонтерських засадах українські патріоти, які нині тільки критикують сучасне становище.
«Ви знаєте, мене дуже дивує велика кількість усяких націонал-патріотів, політологів, угрофобів та інших, які ходять з екрана на екран і розповідають про те, як тут пропадають угорські села, бо вони не можуть розмовляти українською мовою. Скажіть мені, чому жителі Америки, Великобританії, Австралії, Нової Зеландії беруть влітку відпустку і за свої гроші приїжджають в Україну і вчать українців англійської мови? І хоч би один, коли розпочався цей угрофобський процес в Україні, я не бачив жодного з цих наших усіх великих політичних, громадських і націонал-патріотів, який би прийшов… Я розмовляв з директорами угорськомовних шкіл: ось якщо приїдуть волонтери, вони кажуть, та ви що, ми будемо їх зустрічати і розселимо, і будемо годувати, і, будь ласка, будемо відпускати дітей у суботу, в неділю, нехай вони на факультативах вивчають українську мову. Звичайно, один вчитель української мови на всю угорську школу – це ніщо. Міністерство освіти на наші неодноразові прохання збільшити кількість викладання українською мовою відповідало одним: це приведе до збільшення кількості вчителів і, відповідно, до збільшення витрат із заробітної плати, а сьогодні дефіцит грошей», – сказав керівник Закарпаття.
«Збільшіть кількість учителів, збільшіть кількість годин викладання, присилайте волонтерів, присилайте на практику сюди студентів, які вчаться в інституті Драгоманова, в університеті Тараса Григоровича Шевченка, Львівський державний університет. Нехай приїжджають на практику, і через рік, не знаю, угорці будуть розмовляти українською краще… Але ж ніхто не приїжджає. І нікого не присилають. Ось питання. Як вирішити цю проблему? Навчити потрібно. Тут же не треба вкладати якісь кошти. Люди проводять практику, волонтерство. Де наші волонтери?» – каже Геннадій Москаль.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
2017 рік у мовній сфері: підстави для позитиву збільшуються
Венеціанська комісія і освіта в Україні: українська мова – основа держави
Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу
В Україні цього року не проводитимуть ЗНО з російської мови – Карандій
