Двох архітекторів, Олександра Горбаня та Олексія Шемотюка, звинувачених у спробі підпалити незаконно збудовану каплицю УПЦ (Московського патріархату) біля фундаменту Десятинної церкви у Києві, відпустили з-під варти на поруки народних депутатів. Такими були два рішення Київського апеляційного суду від 5 лютого. Судді зважили на громадський розголос справи і на те, що вирок першої інстанції був явно несправедливим, пояснюють адвокати і парламентарі, які взяли архітекторів на поруки. Пом’якшити запобіжний захід Горбаню та Шемотюку пропонували також прокурори та навіть представники Української православної церкви (Московського патріархату), якій належить самовільно збудована церковна споруда. Тим часом у Генпрокуратурі ініціюють позов проти незаконної забудови біля фундаменту Десятинної церкви.
«Свободу архітекторам!» – такі плакати розгорнули кілька десятків протестувальників просто на огорожі Апеляційного суду Києва, поки суд розглядав можливість випустити з-під варти архітекторів Олександра Горбаня і Олексія Шемотюка. Їх підозрюють у спробі підпалу незаконно зведеної каплиці Української православної церкви (Московського патріархату) в Києві біля фундаменту Десятинної церкви.
Ще близько двохсот активістів, друзів архітекторів, представників медіа, а також кілька народних депутатів прийшли до двох суміжних зал засідань, де судді окремо вирішували долю кожного з підсудних.
І Олександр Горбань, і Олексій Шемотюк, які брали участь у засіданнях через телеміст з Лук’янівського СІЗО, не заперечували того, що вони вчинили символічний підпал незаконно збудованої каплиці Московського патріархату. Дійсна мета цієї акції – привернути увагу суспільства до проблеми нищення історичних пам’яток та до роботи в Україні представників «ФСБ у рясах», наголосив під час судового засідання Олексій Шемотюк.
Зрештою Апеляційний суд Києва відпустив архітектора Шемотюка на поруки народних депутатів.
«Застосувати щодо Шемотюка Олексія Володимировича запобіжний захід у вигляді особистої поруки народних депутатів України Григорія Шверка, Олени Сотник, Олександра Черненка, Ігоря Луценка, Оксани Корчинської, Андрія Левуса, Павла Кишкаря та помічника заступника начальника Генерального штабу України Ярослава Гончара», – прочитали своє рішення судді.
Суд зобов’язав підсудного прибувати за кожною вимогою, не виїжджати за межі населеного пункту проживання, повідомляти про зміну місця проживання та здати закордонний паспорт. Ухвала діятиме до 25 березня – до цього часу має завершитися слідство у справі підпалу каплиці.
За півгодини до цього у сусідній залі засідань інша колегія Апеляційного суду Києва відпустила на поруки декількох народних депутатів й іншого архітектора, затриманого за підозрою у спробі підпалу незаконно зведеної каплиці, – Олександра Горбаня.
Рішення двох колегій суддів щодо двох фігурантів «Справи архітекторів» – повністю ідентичні. Утім, представники державного обвинувачення в обох випадках відреагували по-різному. Якщо у справі Олександра Горбаня прокуратура синхронно з адвокатами закликала суддів випустити архітектора на поруки, то під час засідання щодо тримання під вартою Олексія Шемотюка прокурори стали пригадувати докази, які свідчили проти нього. Зокрема, вони стверджували, що Шемотюк був напідпитку під час затримання і чинив опір поліції, а також те, що слідство виявило каністри, в яких нібито зберігалася запалювальна рідина, і навіть чеки на купівлю цих ємностей.
У відповідь депутати, які прийшли до суду на підтримку двох архітекторів, взяли слово на захист підсудних.
Так, депутат від Радикальної партії Оксана Корчинська нагадала, що Олексій Шемотюк є ветераном бойових дій на Донбасі, а нині – надає дуже важливу допомогу українській армії як волонтер. Такі люди принесуть значно більшу користь Україні, якщо не будуть за ґратами, наголосила депутат.
Для мене – велика честь захищати Олексія, адже він відомий всьому фронту. Він –видатний доброволець. І один з найкращих наших аеророзвідниківОксана Корчинська
«Для мене – велика честь захищати Олексія, адже він відомий всьому фронту. Він – дійсно видатний доброволець. І один з найкращих наших аеророзвідників. Ми тут всі, зокрема депутати, судді, завдячуємо таким, як ви, тим, що тут, у Києві, на наші голови не падають снаряди. Слава Україні та слава патріотам!» – сказала Оксана Корчинська.
Мені здається, що суддя мала певний пієтет до церкви Московського патріархату. Саме це спонукало її порушити КПКІгор Луценко
Рішення апеляційного суду є закономірним, оскільки суддя Шевченківського районного суду Києва, яка кинула їх за ґрати на час слідства, є упередженою та «має пієтет до Московського патріархату», заявив Радіо Свобода за підсумками судового розгляду депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко.
«Це була персональна упередженість судді. Мені здається, що суддя мала певний пієтет саме до церкви Московського патріархату. Саме це спонукало її порушити кримінально процесуальний кодекс, призначивши неадекватний запобіжний захід», – стверджує депутат.
Тим часом Українська православна церква (Московського патріархату) закликала поставитися з розумінням і пробачити архітекторів, які здійснили спробу підпалу. Таку думку висловили і священнослужителі самовільно збудованої каплиці на своєму сайті і речник відділу зовнішніх зв’язків УПЦ (МП) протоієрей Миколай Данилевич.
«Позитивно оцінюю той факт, що архітекторів, які зробили спробу підпалити «Десятинний храм» – відпустили. Представники храму направили клопотання в суд, і це є позитивним кроком до вирішення ситуації. Церква не має бажання запроторити до в’язниці навіть тих, хто нападає на неї. Але я вважаю, що ситуацію треба вирішувати спокійно, у діалозі влади, церкви та суспільства. Здається, що подібні конфлікти останнього року інспіровані з метою загальної дестабілізації в Україні. Я закликаю всіх тих, хто стоїть за цими конфліктами – не гратися з церквою. Бо це той вогонь, який легко розпалити, але потім дуже важко загасити», – заявив представник церкви Радіо Свобода.
Справа архітекторів актуалізувала цілий спектр проблем, пов’язаних із діяльністю в Україні церкви, яка керується з країни-агресора, таку думку висловив Радіо Свобода адвокат Олексія Шемотюка Андрій Мамалига.
Конфесія, яка керується з Москви, з країни-агресора, не може підтримувати ідеї української державності та збереження національних пам’ятокАндрій Мамалига
«На це треба дивитися глобальніше: чи впливає УПЦ (МП) на суспільство і на громадську думку? Очевидно, що впливає. Найбільша в Україні конфесія, яка керується з Москви, зі столиці країни-агресора, не може підтримувати ідеї української державності та збереження національних пам’яток. Їм байдужі заборони ЮНЕСКО, їм наміть добре, якщо з України знімуть всі ці заборони, і вони набудують тут церков на кістках наших предків, на наших святинях. Це частина боротьби Москви проти України, яка здійснюється зокрема і через Московський патріархат», – наголосив адвокат Андрій Мамалига.
Тим часом у Генеральній прокуратурі пообіцяли втрутитися у питання незаконного будівництва біля фундаменту Десятинної церкви. Нове провадження щодо цього анонсувала речниця генпрокурора Лариса Сарган.
«За результатами робочої зустрічі керівництва Прокуратури міста Києва з представниками Музею історії України… будуть сформовані позовні вимоги з приводу захисту інтересів територіальної громади та міста Києва від незаконної забудови біля фундаменту Десятинної церкви», – повідомила вона.
25 січня поліція затримала архітекторів Олександра Горбаня та Олексія Шемотюка, через спробу підпалити так званий «Десятинний монастир» УПЦ (Московського патріархату). Провадження відкрили за статтею про «замах на умисне знищення або пошкодження майна».
Пізніше Шевченківський райсуд Києва взяв двох архітекторів під варту на два місяці з можливістю внесення застави, попри клопотання прокурора обмежитись домашнім арештом.
Споруду в нинішньому вигляді, яка належить УПЦ (МП), біля фундаменту Десятинної церкви у Києві збудували в 2012 році. Того ж року Шевченківський районний суд визнав передачу самовільно збудованої споруди у власність церковної громади. Пізніше церква з’явилася в реєстрі прав на нерухоме майно, однак у реєстрі не вказані правовстановчі документи, а площа будівлі у рішенні суду та у реєстрі відрізняються удвічі, повідомляє про спроби узаконити будівлю «Цензор НЕТ».
Попри відсутність дозвільних документів, так званий «монастир» понад 10 років функціонує на території історичної пам’ятки та в охоронній зоні ЮНЕСКО.
На цю ж тему:
Акція біля каплиці УПЦ (МП) у Києві: активісти захищали архітекторів, віряни – споруду
Петиція про знесення «каплиці» УПЦ (МП) у Києві зібрала необхідні підписи
На захист двох архітекторів, арештованих за підпал споруди УПЦ (МП), виступили депутати і активісти
