Президент України Петро Порошенко почав 25 січня свою участь у щорічній зустрічі Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі з «Українського сніданку». А ще цього року є в цьому курортному місті й «Український дім». Президент говорив про інвестиції, про боротьбу з «фейками» і про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Відносинам України з МВФ, які останнім часом не цілком рівні, була присвячена й зустріч президента з керівником фонду попереднього дня. А ще в Давосі українці обговорювали енергетичні питання.
«Український сніданок» – захід уже традиційний для зустрічей ВЕФ у Давосі. Цього року для ще ширшого представлення можливостей України, відкрили й «Український дім». Він почав роботу ще до початку щорічних зборів і пропрацює цілий тиждень.
Петро Порошенко обіцяв присутнім на «Українському сніданку» реформи приватизації і захисту інвесторів в Україні, щоб далі поліпшувати інвестиційний клімат у державі – адже, за словами президента, 2017 рік став роком зростання інвестицій в Україну. За його словами, ці плани і кроки для їхнього здійснення мають підтримку міжнародних партнерів України, зокрема, Міжнародного валютного фонду.
«Ми продовжуємо нашу співпрацю з МВФ. Я хочу подякувати Дейвідові Ліптону, Крістін Лаґард (перший заступник директора-розпорядника і директор-розпорядник МВФ – ред.) – учора ми провели чудову зустріч і обговорили конкретні дати, коли і що треба зробити – включно з Антикорупційним судом», – сказав Петро Порошенко. За його словами, зараз треба прискорити підготовку цього закону до другого читання в парламенті.
Після згаданої зустрічі Порошенка з керівниками МВФ 24 січня президент заявляв, що на ній домовилися продовжувати ефективну співпрацю і виконати «все, про що домовилися сьогодні і в минулому». Крістін Лаґард теж висловила сподівання, що Україна виконає всі заплановані заходи, над якими сторони продовжують працювати.
Крістін Лаґард: «Провела добру і конструктивну зустріч із президентом України Порошенком і його командою. МВФ готовий продовжити підтримку України, і ми обговорили виконання заходів, що прокладуть шлях до завершення чергового перегляду виконання підтримуваної МВФ програми».
Співрозмовники не були особливо детальними – тільки Лаґард високо оцінила очікуване призначення «незалежного і постійного» голови Національного банку України. Петро Порошенко вже запропонував на цю посаду Якова Смолія, першого заступника голови Нацбанку, який нині вже виконує обов’язки голови. Але якраз тиждень тому, 18 січня, речник МВФ Джеррі Райс повідомив: серед головних завдань України за програмою співпраці є саме посилення боротьби з корупцією, в першу чергу створення антикорупційного суду.
«Підтримувана МВФ програма реформ в Україні зосереджена на боротьбі з корупцією і поліпшенні управління з самого початку. І з самого початку, враховуючи макроекономічні наслідки такого кроку, створення антикорупційного суду, що відповідав би рекомендаціям Венеційської комісії, є важливою частиною програми», – сказав речник.
За його словами, в МВФ мали застереження до деяких моментів законопроекту про антикорупційний суд щодо їхньої відповідності програмі співпраці і рекомендаціям Венеційської комісії, і фонд сподівається, що законопроект належним чином змінять до другого читання.
Так само в МВФ вбачають недоліки і в нещодавно ухваленій пенсійній реформі в Україні, тому й там «треба ще трохи над цим попрацювати», сказав речник МВФ.
Але вже 25 січня міністр фінансів України Олександр Данилюк, який теж перебуває в Давосі, заявив на «Українському сніданку», що сподівається: Україна виконає всі умови МВФ до травня і отримає черговий транш кредиту. Він, зокрема, висловив думку, що принаймні щодо пенсійної реформи всі питання вже остаточно зняті, і нині фонд уже не має застережень до неї.
Так само з оптимізмом виступив і голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв. Він, зокрема, сказав агентству «Інтерфакс-Україна» в кулуарах «Українського сніданку», що Україна готова обговорювати майбутнє транзиту російського газу до Європи своєю територією після рішення Стокгольмського арбітражу у справі про транзит. На це рішення очікують уже в лютому.
Попереднього дня, 24 січня, про енергетичні питання говорив президент Петро Порошенко з єврокомісаром у справах енергетики Марошем Шефчовичем. Про цю зустріч теж було коротке офіційне повідомлення прес-служби голови української держави: Україна віддана подальшому реформуванню енергетичної галузі відповідно до її зобов’язань у рамках Договору про заснування Енергетичного співтовариства та Угоди про асоціацію з ЄС, сторони обговорили шляхи подальшої інтеграції енергетичного ринку України до ринку ЄС, а також можливі механізми приєднання України до Енергетичного союзу ЄС.
Марош Шефчович: «Приємно обмінятися думками з президентом України Порошенком про важливі енергетичні питання. 2017-й – добрий рік для енергетичних реформ у країні».
Але перед зустріччю з Порошенком Шефчович того ж дня виступив у Давосі в «Російському домі» – такий там теж є, і Україна організувала свій дім навпроти закладу Росії.
І єврокомісар там заявив, що запросить Україну і Росію разом обговорити майбутнє російського газового транзиту після рішення Стокгольмського арбітражу. За його словами, які наводять російські агентства, це буде одним із пріоритетів Євросоюзу. Адже, переконаний Шефчович, транзит російського газу через Україну відіграв дуже важливу роль у постачанні газу в Європу, і цей транзит і далі дуже важливий і залишиться важливим і на майбутнє.
Марош Шефчович: «Із російським міністром (енергетики Олександром) Новаком. Виклав позиції ЄС із визначальних питань енергетичної політики і наголосив на важливості українського транзитного маршруту (94 мільярди кубометрів минулого року. Погодилися продовжити наші дискусії після Стокгольмського арбітражу».
І, серед інших, заторкнув Петро Порошенко в Давосі і тему російської дезінформаційної кампанії. «Дуже важливо доносити правду про події в Україні, щоб захистити світ від «фейкових» новин, які активно поширюються світом», – сказав він.
Порошенко наголосив, що такі новини є частиною гібридної війни Росії не лише проти України, а й проти всього вільного світу.
І без російських «провокацій» не обійшлося й нинішнє перебування президента України в Давосі. «Журналістка із мікрофоном без розпізнавальних знаків вигукнула до президента України Петра Порошенка запитання: «Навіщо ви ухвалили закон про війну?». Порошенко відреагував на її вишиту сорочку і порадив «зняти вишиванку». Також він зазначив, що відповість на запитання, якщо воно пролунає українською. На що провокаторка зауважила, що президент України «прекрасно розуміє російську мову». «Я розумію і англійську, і іншу. Але на запитання відповідаю українською», – вказав їй глава держави. Далі розмова припинилася силами охорони. Журналістку, за правилами форуму, тепер можуть позбавити акредитації» – так повідомила про подію програма «ТСН».
Провокаційне запитання журналістки у вишиванці було з приводу недавно ухваленого закону, відомого як «закон про реінтеграцію Донбасу» – він має на меті наблизити кінець війни, яку веде Росія в регіоні. Російські ж засоби інформації передали пораду Порошенка зняти вишиванку, ставлячи такі запитання, як… вимогу до жінки роздягтися.
І 25 січня на такі дії настала відповідь, повідомив речник президента України Святослав Цеголко. За його словами, організатори щорічних зборів Всесвітнього економічного форуму «потрактували дії російської преси як провокацію і позбавили учасників вчорашнього інциденту права перебувати в Конгрес-центрі під час офіційних заходів українського президента».
