Вперше від часів Майдану шлях України до трансатлантичної спільноти активно блокує не тільки Росія, але й країна-член НАТО та ЄС – Угорщина, пишуть у статті для видання аналітичного центру Atlantic Council Пітер Креко та Патрік Жичерле з будапештського Інституту політичного капіталу.
Хоча прем’єр-міністр країни Віктор Орбан завжди виступав з критикою санкцій і виявляв підтримку президенту Росії Володимиру Путіну, Угорщина загалом притримувалась політики НАТО та ЄС з надання політичної підтримки Україні.
Це змінилось після того, як Україна ухвалила закон про освіту, розкритикований урядом Орбана.
До введення нового закону Угорщина однією з перших з країн ЄС ратифікувала Угоду про асоціацію з Україною і підтримала безвізові подорожі до ЄС. Такій позиції сприяв і той факт, що в Україні проживає більше 150 000 етнічних угорців.
Після ухвалення закону міністр закордонних справ Петер Сійярто оголосив, що Угорщина «блокуватиме» кожне питання в міжнародних організаціях, яке є важливим для України, включаючи зближення з ЄС та НАТО. Через таку позицію засідання НАТО-Україна було перенесено на рівень нижче, вказують аналітики.
Незважаючи на суперечливість закону, жодна з країн не відреагувала на нього так різко, як Угорщина. Різкість реакції Угорщини засудив посол Німеччини до України, хоча він також вважає «помилкою» вжиті в законі формулювання. Тридцять сім членів парламенту Литви назвали «неприпустимою» поведінку уряду Угорщини. Одинадцять країн-членів НАТО поскаржились через надмірну увагу Угорщини до України.
Не дивно, що Кремль використав позицію Угорщини проти України для поширення пропаганди через російські державні ЗМІ, вважають дослідники.
Інші дії Угорщини, на думку дослідників, також, на диво, збігались з пріоритетами Росії. У Відні, сидячи за столом з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим, Сійярто виступив за розміщення спостерігачів ОБСЄ у Закарпатті, щоб спостерігати нібито за нападами українських націоналістів на угорські національні меншини. Це частина політичної гри, спрямованої на підживлення тактики Росії, яка вже розігрувала «українську націоналістичну» карту на Донбасі.
У чому причина такої позиції Угорщини, запитують дослідники і вказують на те, що Орбан вважає Путіна прикладом і важливим союзником. Також є ряд важливих угод у сфері енергетики.
Цікаво, що Орбан заявляв, що існує «дещо» між Угорщиною і Росією – «те, що можна назвати Україною».
Проросійська політика Угорщини не відповідає її національним інтересам, переконані аналітики.
Угорський ультиматум суперечить інтересам міжнародної політики трансатлантичної спільноти, суперечить інтересам України і власне Угорщини. Вона допомагає геополітичним зусиллям лише однієї країни – путінської Росії.
