Очікувати значного зростання України 2018 року не варто, прогнозує економіст Борис Кушнірук. На його думку, 1,5-2% росту ВВП за рахунок сировинної структури економіки – це максимум, на який варто розраховувати українцям. Натомість колишній віце- прем’єр Володимир Лановий стверджує, що такі темпи пожвавленя економіки можна вважати статистичною похибкою. Лановий також констатує: в Україні зростає не економіка, а надприбутки олігархів. Кушнірук дотримується щодо впливу олігархів іншої позиції.
Криза української економіки почалася не в 2014 році, а наприкінці 2012-го, вважає економіст Борис Кушнірук. Зараз же вона триває, на його думку, тому що в уряду немає чіткого бачення, які саме кроки можуть дати поштовх економічному зростанню.
У сировинній моделі економіки лише від цін на сировину залежатиме, зростаємо чи ніБорис Кушнірук
«Я не очікую якихось зривів у 2018 році, тому що, умовно кажучи, в сировинній моделі економіки, яку ми маємо, лише від цін на сировину залежатиме, зростаємо ми чи ні. Якщо ціни на сировину на зовнішніх ринках не будуть падати, а не очікується, то це означає, що ми будемо мати кволе, 1,5-2% економічне зростання», – спрогнозував Кушнірук в ефірі «Ранкової Свободи».
Такі темпи екс-міністр економіки України (березень-липень 1992 року) Володимир Лановий взагалі не вважає підставою говорити про економічний розвиток.
Якщо інфляцію показати правильно, то насправді зростання взагалі немаєВолодимир Лановий
«Це не є зростання взагалі. Це в межах статистичних розрахунків. Якщо інфляцію занижувати, то тоді нібито фізичний ріст ВВП має місце, на 1-2%. Якщо інфляцію показати правильно, не 10-12%, а 14-16%, як є і що від нас приховують, то насправді зростання взагалі немає. Це стан стагнації», – стверджує Лановий.
Економічна стабільність є важливою і в контексті війни з Росією, адже це завадило б Кремлю втілити свої плани з розділення України, вважає Борис Кушнірук. Аби цьому запобігти, необхідно змінити сировинну модель економіки, впевнений він.
У Росії є бажання, щоб Україна лишалась сировинною, тому що вона тоді буде слабкоюБорис Кушнірук
«Якщо інші країни можуть просто бути зацікавлені в тому, щоб Україна залишалась сировинною, то в Росії є бажання, щоб Україна лишалась сировинною, тому що вона тоді буде слабкою, з бідним населенням, а це є основою для того, щоб сценарій з розчленування України здійснити», – аргументує експерт.
Він пояснює, що саме сировинний стан економіки призводить до постійної дестабілізації курсу валют.
Якщо ви експортуєте сировину, а імпортуєте готову продукцію, то ви ніколи не отримаєте стабільної валютиБорис Кушнірук
«Якщо ви повністю залежите від того, що відбувається на зовнішніх ринках, коли експортуєте сировину, а імпортуєте готову продукцію, то ви ніколи не отримаєте стабільної валюти. Це не питання цієї влади, чи будь-якої іншої, це питання самої економіки. Потрібно змінити структуру економіки, тоді з’явиться і стабільна національна валюта», – переконаний Кушнірук.
Незважаючи на очевидні економічні проблеми, економіст все ж висловлює стриманий оптимізм щодо курсу деолігархізації.
Вплив олігархів насправді скоротився. Вплив Фірташа скоротився. Вплив Коломойського скоротився – це факт. Вплив Ахметова залишаєтьсяБорис Кушнірок
«Вплив олігархів насправді скоротився. Вплив Фірташа скоротився – це факт. Вплив Коломойського скоротився – це факт. Вплив Ахметова залишається, але в енергетичній сфері ми технічними кроками, спрямованими на те, щоб зменшити частку так званих регулюючих потужностей у загальному балансі енергетики, скоротили насправді і його вплив, хоча він залишається дуже суттєвим», – каже він.
Іншою проблемою Борис Кушнірук вважає появу нових олігархічних монополій в аграрному секторі.
Володимир Лановий натомість переконаний, що про боротьбу з олігархічними впливами в сучасному українському контексті говорити не доводиться. Як приклад наводить українського бізнесмена й колишнього народного депутата від Партії регіонів Ріната Ахметова.
Компанії Ахметова були в стані дефолту. А тут вони стали надбприбутковими в будь-якому з секторів – енергетичному, металургійному, вугільномуВолодимир Лановий
«Компанії (Ахметова – ред.) були в 2012-2013 році в стані дефолту, були зобов’язані по 400-300 мільйонів доларів кредитів іноземним кредиторам. А тут вони стали надприбутковими в будь-якому з секторів – енергетичному, металургійному, вугільному і так далі», – стверджує Лановий.
Він пояснює, що деолігархізація передбачає зменшення реального впливу олігархату на політичний процес.
Коли змінюються політичні групи при владі, тоді змінюється й склад домінуючих олігархівВолодимир Лановий
«Коли змінюються політичні групи при владі, тоді змінюється й склад домінуючих олігархів. Коли були регіонали при владі, то ні Жванії, ні Жеваго не було в Україні, вони взагалі ховалися за кордоном. То що, тоді можна було назвати це боротьбою з олігархами?» – питає він.
Чинник війни Лановий не вважає достатнім поясненням слабкого розвитку економіки, адже війна спричиняє скорочення споживання, а не виробництва.
«Коли йде війна, то «або гармати, або масло», і ми менше маємо споживати всередині країни. Це об’єктивно. Але до чого тут виробництво? Певним чином виробництво може зростати, скажімо, на оборонних підприємствах, з оборонного комплексу», – міркує він.
Крім того, колишній міністр економіки звертає увагу на необхідність реструктурувати сектори економіки, стимулюючи появу більш інноваційних підприємств. Для цього, переконаний Лановий, необхідна підтримка малого й середнього бізнесу.
Борис Кушнірук нагадує, що малий бізнес напряму залежить від доходів населення.
Малий бізнес переважно працює для внутрішнього ринку. Щоб малий бізнес розвивався, йому потрібно мати доступ до дешевого кредитуванняБорис Кушнірук
«У переважній частині випадків це історія не українська, а загальносвітова – малий бізнес переважно працює для внутрішнього ринку. А для внутрішнього ринку потрібно мати стабільні доходи населення. А для того, щоб малий бізнес розвивався, йому потрібно мати доступ до дешевого кредитування», – пояснює він.
Крім того, економіст вказує на важливість полегшення податкового ярма, який передбачає, в свою чергу, зміну солідарної пенсійної системи на накопичувальну.
«Є кроки, які уряд може зробити, просто здійснюючи цілеспрямовані заходи на те, щоб збільшити внутрішнє виробництво, щоб внутрішні гроші залишалися в Україні, а не йшли повністю за кордон. Але на сьогоднішній момент є на понятійному рівні нерозуміння, що потрібно робити і як», – нарікає Борис Кушнірук.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
Усі названі в ефірі «Ранкової Свободи» особи, зокрема президент України Петро Порошенко, екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, бізнесмен Рінат Ахметов, теж можуть висловитися в ефірі та на сайті Радіо Свобода
