Варшава – У польських ЗМІ перебіг поїздки президента Польщі Анджея Дуди в Україну та його домовленості з Петром Порошенком коментують політики та оглядачі. Політики з оточення Дуди наголошуюь на тому, що він у Харкові рішуче й ефективно відстоював польську точку зору щодо суперечок про історію. Натомість оглядачі висловлюють скепсис щодо реальних результатів двосторонньої зустрічі у верхах.
Підсумки візиту Анджея Дуди до Харкова для для інтернет-видання wpolityce.pl прокоментував міністр Кшиштоф Щерський, керівник кабінету президента Польщі.
За його словами, надзвичайно важливо, що цей візит відбувся. «Це показало наше прагнення діалогу та рішучість у відстоюванні наших аргументів», – зазначив міністр. Заяву Петра Порошенка про те, що українська сторона розблокує ексгумацію решток польських жертв в Україні, Щерський вважає важливою і зобов’язуючою для українського президента.
Видання запитало Щерського, чи обіцянка Порошенка означає, що українська сторона не домагатиметься відновлення зруйнованого пам’ятника УПА в селі Грушовичі, що на сході Польщі. «Побачимо, чи українці будуть цілком лояльні щодо власних декларацій. Згідно з ними, місце пам’яті є там, де є людські останки. Формула вшанування пам’яті, яка сьогодні виникла, – це важливе рішення. Відповідно до неї, спершу потрібно провести ексгумацію, потім спорудити могили, а зміст написів, які будуть на них вміщені, мусить відповідати історичній правді», – сказав міністр. Він також наголосив, що польська позиція, яка полягала у вимаганні певного порядку у відносинах з Україною, змусила українську сторону зробити конкретні висновки. Щерський пояснює, які саме: «Для України цінність партнерства з Польщею настільки значна, що вона не може стати жертвою осіб, які підігрівають емоції, хочуть впроваджувати елементи, які псують нашу співпрацю. Пан президент провів дуже рішучу, чоловічу розмову з президентом Порошенком. Думаю, що її результат – це усвідомлення, що псування наших відносин деякими особами і через деякі рішення – це неправильно».
Результати зустрічі польського та українського президентів прокоментував також Павел Коваль, колишній депутат Європейського парламенту. В ефірі Польського радіо він назвав візит Дуди до Харкова кроком у бік нормалізації контактів Польщі з Україною, особливо у світлі суперечок про історію, які сьогодні мають найбільший вплив на двосторонні відносини. «По обидва боки кордону історією займаються політики, які не є професійними істориками, та вони інтерпретують історію і хочуть її якось використати для політики. Всі політики в світі займаються історичною політикою, і в цьому нема нічого поганого. Втім, треба погодитися на «згоду на незгоду», визнати, що ми не в усьому будемо погоджуватися», – сказав Коваль. За його словами, кожне рішення, що стосується історії, мусить враховувати питання безпеки, причому з перспективою на майбутнє.
Тому, за словами Коваля, для нормалізації відносин з Україною потрібні окремі установи, такі, як були створені для покращення польсько-німецьких відносин. «Установа, яка займається історичним діалогом, потрібна, щоб цим не мусили займатися політики. Вона займалася б проведенням досліджень, публікацією книжок, організацією семінарів», – вважає Коваль.
Досить критично результати поїздки Анджея Дуди до Харкова оцінює Міхал Кацевич, оглядач польського видання часопису Newsweek. Він написав: «Після візиту Анджея Дуди в Україну відносини Польщі з її східною сусідкою залишаються напруженими. Президент поїхав гасити пожежу, але пригасив її тільки трохи. У Харкові були звичайні запевнення у дружбі, але під час свого виступу Анджей Дуда звернтався більше до поляків, ніж до українських політиків». Оглядач нагадує, що візит Анджея Дуди в Україну мав бути важливим і навіть переломним – таким, який показав би, що дружба між двома державами квітне і що в кулуарах зустрічі укладаються важливі двосторонні угоди. «Але це тільки теорія. Візит Анджея Дуди в Харкові не мав із цим нічого спільного, хоч його так представляли. Він був рятувальною місією», – переконаний Кацевич. За його словами, протягом останніх тижнів польсько-українські відносини опинилися в такій прірві, що її треба було хоч трішки засипати.
На думку Кацевича, харківські промови Дуди можуть роздратувати Порошенка, так само як роздратувала його розмова з Ярославом Качинським, яка рік тому відбулася у Варшаві. За словами оглядача, польський президент у Харкові виступив у ролі «лагіднішого Качинського». Оглядач розмірковує: «Порошенко, якого притиснули до стіни Саакашвілі і міністр внутрішніх справ Аваков – архітектор українських націоналістичних кіл, не має ніяких інших варіантів, окрім як зігнорувати польські заклики. Не тому, що він націоналіст. Порошенка історичні питання не цікавлять. Але він суто цинічно використовує націоналістичні середовища і старається, щоб ними не оволоділи його політичні опоненти».
Кацевич зазначає, що аналогічну стратегію у Польщі використовує Ярослав Качиньський. Тому, на його думку, заклики Дуди, в яких він головний наголос робить на історичній тематиці, залишаться без відповіді. «Дисонанс поглиблюватиметься. Інший сценарій можливий хіба за умови, якщо в кулуарах Анджей Дуда і Петро Порошенко домовилися, що офіційні заяви – це така гра, розрахована на обман радикалів. Гадаю, для українських політиків, які звикли до цинічних ігор, така угода була б зрозумілою», – підсумовує оглядач часопису Newsweek-Polska.
«Анджей Дуда поїхав до України гасити пожежу. Що йому вдалося залагодити?»
