У Кракові триває надзвичайне засідання Консультаційного комітету президентів України та Польщі, ініціатором якого виступив Київ. На думку директора Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Дмитра Шульги, ця ініціатива спрямована на врегулювання українсько-польських відносин, які потерпають від розбіжностей в поглядах на спільну історію. Втім, народний депутат Микола Княжицький впевнений, що про розрив відносин мова не йде, незважаючи на загострення риторики, Польща лишається адвокатом України в ЄС.
Народний депутат від «Народного Фронту», співголова групи з міжпарламентських зв’язків із Польщею Микола Княжицький вважає, що між Україною та Польщею не відбувається загострення відносин – лише загострення риторики. В ефірі «Ранкової Свободи» він висловив думку, що Польща залишається одним із основних союзників України в Європі.
Міністр Ващиковський виступав із відверто антиукраїнськими заявами, в той же час відомий як один із політиків, які підтримують УкраїнуМикола Княжицький
«Міністр (закордонних справ Польщі Вітольд – ред.) Ващиковський, який виступав із відверто антиукраїнськими заявами, в той же час відомий як один із найбільших політиків, які підтримують Україну на міжнародному рівні. За великим рахунком, він є проукраїнським політиком із антиукраїнською риторикою», – впевнений Княжицький.
Депутат, посилаючись на опитування, стверджує, що українці загалом ставляться до Польщі краще, ніж до інших країн чи навіть Європейського союзу, проте водночас зазначає: в обох країнах є різні настрої, і серед поляків вистачає негативно налаштованих.
Ми перестаємо ідеалізувати одне одногоМикола Княжицький
«Ми перестаємо ідеалізувати одне одного, ми з відкритими очима дивимося на наше суспільство і розуміємо, що так, в Польщі багато поляків з антиукраїнськими настроями», – визнає депутат.
Рішення проблеми, на переконання Княжицького, – в зростанні самої України.
«Найголовніше – потрібно, щоб ми стали сильною країною. Франція та Німеччина помирилися тоді, коли Німеччина стала насправді сильною країною, відновилася після Другої світової війни, і Франція – в принципі, одна з великих європейських країн із прозорою системою економіки, зі схожими правилами ведення бізнесу. Тому з нами будуть рахуватись і ми на рівних зможемо говорити з іншими, коли до кінця проведемо реформи в своїй країні», – переконаний він.
Однак об’єктивний підхід до власної історії та помилок Микола Княжицький вважає необхідним, хоча й визнає, що це не швидкий процес.
Після стількох років комуністичної пропаганди, змінити навіть точку зору наших істориків не так простоМикола Княжицький
«Безумовно, потрібен час, тому що після стількох років комуністичної пропаганди, закритості змінити навіть точку зору й мислення наших істориків не так просто».
Не Польщею єдиною
Не думаю, що ми станемо ворогами зараз, це було б надзвичайно по-дурному з боку і України, і ПольщіЮрій Романенко
Співзасновник Українського інституту майбутнього, експерт з внутрішньої та зовнішньої політики Юрій Романенко переконує, що Польща і Україна «ворогами не стануть», оскільки в них занадто багато спільного. Обидві країни, на думку експерта, мають спільну проблему, яка й спричиняє конфлікти: «Я не думаю, що ми станемо ворогами зараз, тому що це було б надзвичайно по-дурному з боку і України, і Польщі. Україна та Польща дійсно дуже тісно один на одному зав’язані. Тому щось одним махом перекреслити неможливо».
Натомість причину непорозумінь експерт вбачає в популізмі – не тільки польському, а й українському.
«Головна проблема з українського боку полягає в тому, що Петро Олексійович робить ставку на патріотичний електорат на 2019 рік. І тому вони зробили достатньо багато, щоб розвернути весь цей дискурс конфліктний з поляками, коли потрібно було від нього ухилитися. Ми повинні вивести істерику за межі наших відносин», – впевнений Романенко.
Натомість директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга вважає, що українська сторона доволі стримано реагує на випади Варшави, і такий підхід вважає конструктивним.
Надзвичайно важливо у міжнародній політиці не вдаватися до емоційДмитро Шульга
«Нам надзвичайно важливо не тільки у відносинах з поляками, але в принципі у відносинах із будь-ким у міжнародній політиці не вдаватися до емоцій. Це не стосунки між людьми, коли можна сваритися: посварилися, послали подалі і пішли», – порівнює він. На думку Шульги, особливо недоречні подібні протистояння під фактичної російсько-української війни.
Натомість він радить закликати польську сторону до раціональної дискусії і вказує на те, що Київ вже робить кроки в цьому напрямку.
Коли ми з нашого боку починаємо відповідати в стилі «сам дурак» – тільки ескалація напругиДмитро Шульга
«Я так розумію, що саме ініціатива президента Порошенка скликати цю президентську комісію полягає в тому, щоб знайти шлях до конструктивного виходу з цієї ситуації, яка зараз сталася. Варіант, коли ми з нашого боку починаємо відповідати в стилі «сам дурак» – це тільки ескалація напруги», – стверджує Шульга.
Він, однак, підкреслює, що готовність до діалогу має бути взаємною, тож не слід ставити на Польщу як на єдиного адвоката України в Євросоюзі.
Сподіватися лише на польську адвокацію не варто. Треба розвивати стосунки з членами ЄвросоюзуДмитро Шульга
«Сподіватися лише на польську адвокацію нам зовсім не варто. Треба розвивати стосунки з усіма, принаймні впливовими, членами Євросоюзу, які мають стосунок та інтерес до України. Нам треба розвивати відносини в першу чергу з Німеччиною, треба розвивати відносини з нашими друзям в ЄС, такими як Швеція, Литва і так далі. Треба працювати зі складними країнами, такими як Нідерланди», – перераховує експерт.
Створена фондом «Відродження» та польською фундацією Batorego українсько-польська діалогова група, до якої входить і Дмитро Шульга, не так давно запропонувала застосувати принцип «згоди на незгоду», тобто визнати за кожним народом право інтерпретувати історію та визначати своїх героїв.
«(Треба – ред.) прийняти те, що в нас є різні трактування певних історичних періодів, певних історичних фактів і подій для того, щоб нам ця історична дискусія не затулила інший порядок денний. В нас надзвичайно величезний порядок денний з Польщею, про що ми ще можемо говорити, про що маємо говорити, окрім як про історію», – переконаний Шульга.
Дискусії ж на тему історії, яких не уникнути, на його думку, проте мають бути якомога менш політизованими та якомога більш конструктивними.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
