Верховна Рада проголосувала в першому читанні за виборчу реформу. 226 голосів стали сюрпризом не лише для виборців, але, схоже, і для самих депутатів. Попереду – зміни і друге читання, які ще можуть викривити й без того недосконалий законопроект про пропорційну систему з відкритими списками. Утім, погоджуються експерти, це все ж перший і суттєвий крок Верховної Ради до прозорих виборів.
На розгляд парламенту минулого пленарного тижня вже пропонували п’ять альтернативних законопроектів виборчої реформи – жоден не набрав підтримки.
На 7 листопада залишались ще два варіанти. Концепція депутата Валерія Писаренка («Відродження»), зареєстрована ще у вересні 2015 року, голосів не набрала (№3112). А от альтернативний документ, розроблений депутатом БПП Олександром Черненком, Леонідом Ємцем із «Народного фронту» та спікером Андрієм Парубієм, несподівано набрала потрібні голоси.
«226 за – проект Виборчого кодексу прийнято у першому читанні», – оголосив Андрій Парубій.
За що проголосували?
Ухвалена за основу реформа дозволить персоніфікувати голосування за парламентарів та депутатів обласних і міських рад через відкриті списки кандидатів. Для цього Україна поділиться на 27 виборчих регіонів.
Для кожного з регіонів партія формуватиме свої списки, пояснює співавтор Олександр Черненко. Виборець обов’язково голосує за одну з партій і, якщо є бажання, за когось із кандидатів, якого партія висунула –– таким чином буде формуватися рейтинг кандидатів. Прохідний бар’єр пропонують встановити на рівні 4%.
Таким чином у містах, де живе більше ніж 90 тисяч виборців (а це обласні центри і більше), запровадять відкриті списки. Населений пункт поділиться на округи, де вибори рейтингуватимуть кандидатів, яких подала партія.
Проте повністю піти від мажоритарки не вдасться. На виборах до сільських, селищних, районних і міських рад маленьких міст (до 90 тисяч виборців) така система залишиться, каже Черненко.
«Але теж багатомандатна мажоритарна система. Коли на окрузі перемагає не 1 кандидат, як сьогодні, а від двох до чотирьох кандидатів, залежно від кількості округу», – каже депутат.
Автори упевнені, що це знизить гостроту боротьби між кандидатами, і ті матимуть менше спокуси скуповувати округи.
Мерів великих міст пропонують обирати у два тури. До президентських виборів суттєвих змін немає, сказав співавтор законопроекту. Лиш тепер кандидат на головну посаду країни не повинен буде збирати підписи виборців, достатньо буде для висування підтримки 300 посадовців – чиновників або депутатів різного рівня.
Чому проголосували?
Реакція сесійної зали на успішне голосування була різною: хтось аплодував і вигукував «Нарешті!», інші ж здивовано озирались і шукали поглядом таких же розчарованих однодумців.
Цей законопроект пройшов перше читання випадково, упевнена депутат від БПП Світлана Заліщук. Голови найбільших фракцій дали своїм представникам вільно голосувати і прорахувались, коментувала вона в кулуарах.
Окрім того, несподівану підтримку, 26 голосів, дав «Опозиційний блок», і це переважило шальку ваг, говорить вона.
«Не секрет, що БПП не підтримував цей Виборчий кодекс, тому що він не вигідний для БПП. Тому можна назвати це «чорним лебедем», – сказала Заліщук.
Із нею згоден однопартієць Сергій Лещенко: він вважає показовим, що наближені до Петра Порошенка люди – Ігор Кононенко, Руслан Князевич та Олександр Грановський – не підтримали реформу. Не дали голосів і голова фракції БПП Артур Герасимов та представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко.
«Тобто, звичайно, для Банкової це був шок», – каже Лещенко.
Допомогло зібрати голоси й те, що спікер Парубій лобіював питання відкритих списків, і сам вів переговори з депутатами, додає депутат Радикальної партії Ігор Попов.
«Я хочу подякувати голові Верховної Ради, який протягом минулого року особисто очолював діяльність робочої групи, модерував діалог і саме багато в чому завдяки його персональним зусиллям ми сьогодні говоримо про ці важливі питання», – каже Попов.
Хто і чому проти?
Ті ж, хто не підтримав законопроект про відкриті списки, переконують: вони не проти виборів за новою системою, а проти недосконалого документа.
Тепер до другого читання доведеться вносити надто багато зміни до законів «Про місцеві вибори», «Про місцеве самоврядування», щодо створеного інституту старост у рамках децентралізації, каже представниця президента в парламенті Ірина Луценко.
«Тому скорочена процедура, за яку проголосували депутати, не знаю, чи зможе вирішити питання внесення такої величезної кількості правок», – сказала Луценко.
Ще один недолік ухваленого кодексу в тому, що він надто складний, каже автор альтернативного законопроекту, що не набрав підтримки, Валерій Писаренко.
«Сьогодні виборцю пропонують брати кілька бюлетенів. У першому бюлетені виборець повинен знайти партію, за яку він хоче проголосувати. У другому він повинен знайти депутата, за якого він хоче проголосувати. І лише якщо збудеться, що і кандидат, і партія набере достатньо голосів, то в такому разі такий кандидат стане народним депутатом», – каже Писаренко.
Думка експертів
Депутати маніпулюють аргументом про складність нової виборчої системи, каже експерт «Опори» Олександр Клюжев.
«Наприклад, на виборах народних депутатів України цей кодекс передбачає наступний спосіб голосування: виборець у регіональному виборчому окрузі обов’язково голосує за регіональний список фракції і необов’язкового обирає одного з кандидатів у цьому списку, проставляючи порядковий номер. У разі проведення мінімальної масштабної інформаційної кампанії виборець здатен зрозуміти голосування і спосіб розподілу депутатських мандатів», – каже він.
Так чи інакше, упевнені експерти, а чинний Виборчий кодекс потрібно обов’язково змінювати, адже через нього до парламенту пройшли корупціонери, які не приховують – мандат купили за гроші.
Щоправда, хотілось би, щоби до другого читання кількість голосів за виборчу реформу збільшилась, каже аналітик громадського руху «Чесно» та Centre UA Єгор Поляков.
Кодекс досить виважений, проте його проблема в тому, що його писали близько 10 років тому, каже експерт. Тож дійсно потрібно вносити правки, враховуючи зміни щодо децентралізації та місцевих виборів.
А от питання окупованих частин Донецької і Луганської областей новий кодекс враховує краще, ніж чинна система, вважає Поляков.
«Зараз у нас на територіях Донбасу і Криму не обираються мажоритарники. Відповідно, у нас неповний склад Ради, тому що окупована частина територій. Законопроект, який ухвалили в першому читанні, цю проблему вирішує, тому що у нас все одно буде повний склад Ради, тому що буде не від території, а від явки виборців залежатиме, скільки депутатів пройде», – каже експерт.
Клюжев із «Опори», навпаки, вважає таку залежність від явки виборців проблемою, а не перевагою. Це може призвести до дисбалансу між регіонами, каже він.
«Враховуючи те, що в одних регіонах є висока явка традиційно, в інших – менша явка. Міжнародна практика свідчить, що, як правило, кількість мандатів, що належить до регіонального виборчого округу, має визначатися до дня голосування і визначатися до дня виборів», – каже Клюжев.
Проте всі важливі нюанси можна виправити і врахувати, якщо парламент не візьметься псувати саму суть Виборчого кодексу, погоджуються експерти.
Проте як таких шансів, що політики зараз погодяться змінити виборчу систему на прозору, немає, переконаний експерт Інституту політичної освіти Олександр Солонтай.
Верховна Рада імітує процес реформи виборчого законодавства, каже політолог. І питання навіть не в тому, як кодекс змінять до другого читання, а тому, що запропоновані зміни не можуть навести лад у сьогоднішній системі, вважає Солонтай.
«Не змінює, по суті, головної проблеми: нечесність виборів за рахунок гри великого капіталу і підкупу виборців. І розгляд Виборчого кодексу у тому вигляді, як це відбувається, проблеми вирішити не може», – говорить політолог.
Прописані в Кримінальний кодекс покарання за підкуп виборців і фальшування виборів не діють. Тож навіть якщо ухвалений Виборчий кодекс здаватиметься якісним із точки зору європейських стандартів, в Україні він просто не працюватиме, додає експерт.
Солонтай все ж припускає, що політикум може зрушити з мертвої точки питання ЦВК – склад повноважень 12 із 15 його членів сплив ще три роки тому.
