Інна Ємець
Персональну виставку найкращого молодого скульптора в Україні, за версією «Kyiv Sculpture Project-2016», Олексія Золотарьова відкрили 26 жовтня у Києві в арт-просторі FACE Foundation. Проект має назву «Інтерференція». Скульптор розповів Радіо Свобода про свої роботи та мету.
Олексій Золотарьов відомий як автор фонтану «Груша» в столичному районі Позняки та арт-об'єкта «Рух супрематизму» в ТРЦ «Космополіт». Він – автор пам'ятника легендарному фронтмену групи «Брати Гадюкіни» Сергію Кузьмінському на Личаківському кладовищі.
У своєму новому проекті «Інтерференція» Олексій Золотарьов представив нові роботи – дві скульптури, барельєф і масштабну картину. Автор пропонує глядачам замислитися, яким чином формуються емоції, пам'ять, точка зору, моральні установки людей і наскільки вони індивідуальні.
Інтерференція в цьому просторі навіть, де ми стоїмо, – це накладання спільного і особистогоОлексій Золотарьов
«Із терміном «інтерференція» я познайомився нещодавно. Знайомий художник, з якими ми разом працюємо у майстерні, підійшов до моєї роботи і каже: «це – ж інтерференція». Я кажу: «Що?». А він каже: «інтерференція – це ж може бути гарна назва для виставки». Потім я почав шукати, що ж це означає. Інтерференція у світлі – це перетинання променів. Цей термін починається з фізики і закінчується в психології. Інтерференція в цьому просторі навіть, де ми стоїмо, – це накладання спільного і особистого», – розповідає Золотарьов.
Одна з ключових робіт виставки – бронзова скульптура «Вухо». Автор розповідає, що хотів нестандартно зробити свій автопортрет. Тому вирішив поступово збирати його з різних частин обличчя. На тему вух його наштовхнуло невдало зроблене селфі.
Вуха – це алегоричне відображення всепоглинаючого стресу, в якому ми живемоОлексій Золотарьов
«Вуха – це алегоричне відображення всепоглинаючого стресу, в якому ми живемо. Стресу, викликаного безкінечним інформаційним потоком, що проходить через нас. Адже саме через вухо ми сприймаємо кілобайти інформації – як життєво необхідної, так і тієї, без якої змогли б обійтись», – пояснює автор.
На запитання, як вберегтися від стресу, викликаного інформаційним потоком, художник відповів, що це неможливо. Можлива лише тимчасова ізоляція. Але з неї все одно рано чи пізно потрібно виходити.
У сучасних людей просто немає персонального вибору – вони запам'ятовують те, що їм нав'язують, і забувають те, що їх спонукають забутиОлексій Золотарьов
«Іноді вражає, як в умовах перенасичення інформацією у сучасних людей просто немає персонального вибору – вони запам'ятовують те, що їм нав'язують, і забувають те, що їх спонукають забути, – каже Олексій. – Колажна форма, яку я вибрав для свого художнього висловлювання, пропонує глядачеві образи, що навмисно заважають сконцентруватися – виникає певна інтерференція, викривлене сприйняття реальності».
Робота «Низька висота» – «це роздуми над великою міжнаціональною катастрофою», каже скульптор, коли збили малайзійський літак у небі над Донбасом. Це було для нього емоційним потрясінням. У роботі над «картиною» він використав складну колажну техніку, різні матеріали – алюміній, вугілля. Золотарьов називає «Низьку висоту» «урбаністичним пейзажем».
Найбільш особистою для автора виставки є «картина» «Час бігти». На ній зображена собака, що біжить: «Колись цей звір допомагав людині вижити, був на сторожі його інтересів, був уособленням містичності сили. У мене ж вона покинута, зраджена, перелякана. Вона біжить по замкненому колу. Я хочу, щоб глядачі «почули її виття»… Якщо мене робота не чіпляє емоційно, значить вона порожня».
Організаторка виставки, засновниця арт-галереї Face Foundation Тетяна Міконова переконана, що в Україні бракує хорошої сучасної скульптури і цей напрямок варто розвивати.
Олексій – один із найяскравіших прикладів молодого талановитого скульптора з хорошими сучасними ідеямиТетяна Міконова
«Олексій – один із найяскравіших прикладів молодого талановитого скульптора з хорошими сучасними ідеями. Мені подобається, що його роботи технічно бездоганні. Це відчуває глядач», – каже вона.
Олексій Золотарьов розповідає, що його мета – знайти власну «мистецьку мову».
У нас з приходом комуністів художник перетворився суто у виконавця. Зараз він може творити заради себеОлексій Золотарьов
«У нашій академії (Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури – ред.) не вчать думати. Тобто, ти вчишся суто інтуїтивно один в одного. Ти виходиш із академії і абсолютно не знаєш, що тобі далі робити. У тебе – брак комунікації, якщо в тебе немає можливості виїжджати – в тебе брак інформації. Дуже важко зрозуміти, чим тобі займатися. У нас з приходом комуністів художник перетворився суто у виконавця. Зараз він може творити заради себе», – розповідає Олексій Золотарьов.
Виставка триватиме до 16 листопада 2017 року.
Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED
