Кількість заробітчан із України у Польщі може цього року подвоїтися, щодо них почастішали і випадки агресії – експерти

Варшава – Українці працюють майже у кожній другій великій польській фірмі – у кожній п’ятій середній та кожній десятій малій. Про це повідомляє звіт «Барометр трудової імміграції», оприлюднений польським агентством з працевлаштування Personnel Service. Польські аналітики говорять про стрімке збільшення кількості громадян України в Польщі і вважають це великим викликом для двох суспільств – як польського, так і українського. Вони звертають увагу на те, що протягом останнього року в Польщі скоєно кілька резонансних випадків побиття українців на ґрунті національної неприязні. Радіо Свобода запитало експертів із питань польсько-українських стосунків та міграції про причини такого явища і про те, як йому можна запобігти.

​

Адам Бальцер, науковець з Варшавського університету є одним із авторів польсько-українського звіту про сучасний стан стосунків Польщі та України. Під час представлення цього документа у Варшаві експерт назвав українську трудову міграцію в Польщі першорядним питанням у відносинах двох держав. Бальцер звертає увагу на стрімке зростання кількості українських заробітчан на польському ринку праці протягом цього року. Якщо у 2016 році польські роботодавці заявляли про прийом на роботу 1,26 мільйона громадян України, то цього року цифра може зрости майже вдвічі.

«У першому півріччі цього року декларацію про працевлаштування у Польщі отримали понад 900 тисяч осіб з України, щоправда, не всі вони приїжджають працювати, але загалом цього року таких декларацій буде приблизно два мільйони. Переважна більшість із них приїде до Польщі – і це явище безпрецедентне», – зазначив Бальцер.

Анна Домбровська, громадська діячка з неурядової організації Homo Faber моніторить ситуацію з іноземцями у Польщі, левову частку яких складають саме українці. Вона каже, що напади на українських заробітчан мали місце в різних містах Польщі, зокрема в Лодзі, Кутні, Лігниці, Жешові, Вроцлаві, Свидниці, Ольштині, Руднику над Саном, Новій Гуті, Варшаві, Щецині, Познані, Ченстохові та в інших містах.

«Щодо іноземців скоюють два типи злочинів. Передусім побутові, коли важко сказати, чи іноземця обікрали, тому що він іноземець. Натомість другу групу цих злочинів скоюють на ґрунті національної неприязні, зокрема, це стосується дискримінації на ринку праці, в сфері побутових чи адміністративних послуг. Саме тут часто трапляються ситуації, коли національність стає визначальним фактором дискримінації», – пояснює Домбровська.

Польське суспільство струсонула історія, яка нещодавно трапилася в Любліні, де місцеві хулігани познущалися з 24-річного студента Євгена тільки тому, що він українець. Домбровська розмірковує про те, чому інформація про побиття українців тепер з’являється у польських ЗМІ набагато частіше, ніж раніше.

«Однозначно, що вплив на збільшення кількості злочинів на ґрунті ненависті має та обставина, що іноземців у Польщі стало більше, тому вони частіше стають жертвами злочинців, зокрема на ґрунті ненависті. З іншого боку, складається враження, що поліція частіше реагує на такі випадки, тому що іноземці, які вже тривалий час живуть у Польщі, охочіше повідомляють про злочини – як за посередництвом неурядових організацій, так і особисто», – каже громадська діячка.

Українофобію поширюють крайні праві та проросійські сили, передусім в інтернеті – експерт

На думку Домбровської, агресія щодо українців зумовлена низьким рівнем знань пересічних поляків про явище міграції. «Польська сторона повинна пройти прискорений курс засвоєння знань про те, чим є міграція, звідки до Польщі приїжджають мігранти, чому вони це роблять. На мою думку, польське суспільство про міграцію та біженців не знає абсолютно нічого, що підтверджують різноманітні дослідження. Таким суспільством дуже легко маніпулювати», – зазначила Домбровська.

Водночас експертка переконана, що українські громадяни, які приїжджають працювати чи навчатися до Польщі повинні краще готуватися до перебування в цій країні.

«Перш ніж приїхати до Польщі, потрібно трохи дізнатися про те, як Польща функціонує, бо вона не є такою самою державою, як Україна, попри те, що такі стереотипи функціонують в обох наших країнах. Ми не є аж настільки схожими, як це може здаватися», – вважає Домбровська.

Адам Бальцер причини агресії щодо заробітчан з України вбачає в українофобії, яка поширюється в польській інтернет-мережі. За словами дослідника, антиукраїнські настрої активно роздмухують крайні праві середовища та проросійські сили. Бальцер зі стурбованістю говорить про те, що негативне ставлення до українців найбільш помітне серед молоді, яка особливо піддається впливу інтернет-пропаганди. «Непокоїть, що, власне, така нехіть до українців серед польської молоді значно більша, ніж в середньому по країні», – наголошує експерт.

У свою чергу Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі, звертає увагу на зміну риторики, яка відбулася в заявах крайніх правих та проросійських середовищ у Польщі. Якщо раніше вони говорили про те, що українські заробітчани забирають роботу в поляків, то тепер наголошують на тому, що через дешевих працівників з України польські роботодавці менше платять полякам. Тима зазначає, що такі заяви популістів потрапляють на сприятливий ґрунт.

«Ці погляди потрапляють на вже підготовлений ґрунт, тобто на ці задавнені стереотипи, уявлення, емоції навколо історичного минулого. Можна згадати, наприклад, про гасла, які недавно з’явилися у Кракові – «Волинь – пам’ятаємо», чи, наприклад, недавно у Вроцлаві була справа, коли один із батьків під час українського дня в школі вигукував антиукраїнські гасла і знищив плакат. В інших місцях також з’являється ця національно-історична складова», – пояснює він.

В цілому польські експерти зазначають, що Польща, яка зацікавлена в робочих руках, повинна значно більше уваги приділяти інформуванню своїх громадян про те, чому польській економіці вигідні працівники з України.