Київ – Токмак, Могилів-Подільський, Бердичів, Ржищів, Ватутіне, Олександрія і Шостка – ці українські міста уряд визнав депресивними, згідно з показниками рівня безробіття і зарплати.
Кабінет міністрів при цьому рекомендував місцевій владі розробити програми щодо державного стимулювання розвитку депресивних населених пунктів, адже на це потрібні ресурси з державного і місцевих бюджетів. А допоки чиновники розробляють відповідні програми, місцеві активісти вивчають досвід інших міст – і в Україні, і в Євросоюзі – які здолали «місцеву депресію» завдяки економічним, мистецьким та освітнім проектам.
У Токмаку люди сподіваються на відновлення промислової потужності міста, при цьому найбільше надій покладають на державні та приватні інвестиції.
«Історично, місто «зав’язане» на кілька державних підприємств, але вони майже десять років, як зупинились. Тепер ми розробляємо плани для залучення інвестицій, щоб відновити виробництво і створити робочі місця. Ми хочемо створювати підприємства, працювати, а не проїдати гроші», – каже один з мешканців Токмака на ім’я Сергій, який не назвав свого прізвища.
На Донбасі, де частина промислових підприємств зупинилась у кризові роки, ще до початку російської агресії проти України, а деякі фабрики і шахти були зруйновані під час боїв, люди налаштовані не лише на відновлення промисловості, а й на формування нового образу своїх міст. Так, мешканці Лисичанська пишаються своїм містом, серед іншого, ще і тому, що у ньому народжений відомий поет Володимир Сосюра.
Для населення Костянтинівки їхнє місто – це регіональна столиця скла: місто сформувалось і розрослось довкола бельгійських заводів, які виготовляли художнє й декоративне скло. І хоча у 1990 роках ці заводи закрились, – саме згадка про ті «скляні» часи тримають людей у місті з надією, що скляне виробництво знову запрацює і Костянтинівка знову буде квітучим містом, розповідає в ефірі програми Радіо Свобода «Донбас.Реалії» Костянтин Кучавський, архітектор проекту «Метамісто: Схід».
У малих міст багато спільного, незалежно, чи це місто у центральній або у східній Україні: там закриваються підприємства, збільшується рівень безробіття і молодь намагається звідти виїхатиКостянтин Кучавський
«Існує насправді багато стереотипів довкола таких міст. Адже, приїжджаючи туди, ми не відчували депресії у місцевих мешканців. У малих міст багато спільного, незалежно, чи це місто у центральній або у східній Україні: там закриваються підприємства, збільшується рівень безробіття і молодь намагається звідти виїхати. Але ми намагаємось пояснити людям, що їхнє місто можна розвивати в іншому напрямку», – розповідає Кучавський.
Одне із завдань проекту «Метамісто: Схід» – допомогти містянам зберегти місто, знайти його ідентичність через історію і наратив, який «ретранслюють» місцеві мешканці, каже Кучавський.
Просвіта і туризм – складові успіху
Ледь жевріють, а то й повільно вмирають, невеликі міста на північному сході України, – серед іншого, на Сумщині та Чернігівщині, розповідає в інтерв’ю для Радіо Свобода краєзнавець Анжела Савченко. За її словами, більшість цих містечок мають кілька вікову історію, але при цьому не мають знань, яким чином використати цей ресурс для підтримки і розвитку міста.
Біда у тому, що люди не знають що робити і ми мусимо їх навчити, дати їм розуміння і підтримку, підказати, з чого починатиАнжела Савченко
«Біда у тому, що люди не знають (що робити – ред.) і ми мусимо їх навчити, дати їм розуміння і підтримку, підказати, з чого починати, донести інформацію. Вони би могли жити за рахунок туризму. Ці маленькі містечка насправді дуже важливі для нас своєю історико-культурною спадщиною», – зазначила Савченко.
На прохання Радіо Свобода Савченко розписує своєрідний бізнес-план: насамперед, самі містяни повинні ознайомитися з історичними дослідженнями краю (міста) і розробити напрямки та об’єкти локальних туристичних маршрутів. Паралельно необхідно прорекламувати своє місто, сформувавши його туристичне гасло і залучивши місцевих інвесторів і бізнес для створення туристичної інфраструктури – адже подорожнім треба десь поїсти і перепочити, каже Савченко.
Об’єднати громаду для спільної роботи з підтримки міста мають і місцеві ЗМІ, упевнений ініціатор створення інтернет-радіо-мережі Kramatorsk.Online Ігор Качанов. У планах його команди охопити не лише Донеччину, а і сусідні регіони, саме для того, аби залучити громаду до проектів з міського розвитку.
«Ми вибудовуємо свою медійну стратегію таким чином, щоб долучити до життя міста, а далі й регіону якнайбільше мешканців. Ми будемо об’єднувати громаду, охоплюючи соціально-культурну сферу та сферу підприємницьку», – розповідає Качанов в ефірі Радіо Свобода.
А директор Українського центру культурних досліджень при Міністерстві культури Олександр Буценко зазначає: українцям не варто «вигадувати колесо», – для виведення сучасної «формули» розвитку невеликих населених пунктів з соціально-економічними проблемами Рада Європи пропонує програму «Малі міста з великою культурою».
За словами фахівця, люди, які формують місцеву громаду, об’єднані завданням підтримати і розвинути рідне місто, здатні здолати негаразди. При цьому вкрай важливо, аби їхні зусилля підтримували і працювали разом з містянами місцеві чиновники і політики, тим більше, що впроваджувана в Україні децентралізація надає їм відповідні повноваження, наголошує Буценко. Він також додає: невеликі українські міста вже мають позитивний досвід розвитку завдяки спільним діям мешканців та за підтримки місцевої влади та Євросоюзу.
