Брюссель – Гострі реакції і погрози Будапешта на адресу Києва – це насамперед позиціонування нинішньої угорської влади перед виборами. Асоціацію з Україною на вимогу Угорщини ніхто не переглядатиме. До того ж, реалізацією прав своїх меншин невдоволені чимало держав Заходу, тож щодо Києва слід уникати подвійних стандартів. Про це Радіо Свобода розповіла директор Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень (ZOiS), експерт європейського відділу Carnegie Endowment for International Peace Ґвендолін Зассе.
Угорщина не має можливості ефективно перешкодити взаємодії України та ЄС
– У ситуації, що склалася навколо цього закону, найкращий вихід для України – якнайшвидше отримати рішення Венеційської комісії. Але риторика угорських політиків, включно із міністром закордонних справ, насправді доволі екстремальна, бо містить відкриті погрози, що мовляв, Угорщина зупинить подальшу євроінтеграцію України. Гадаю, що у цьому все ж багато голослів’я. Угорщина не має можливості ефективно перешкодити взаємодії України та ЄС. Насамперед, наразі не йдеться про членство, а про співробітництво по різноманітних програмах. Про це йтиметься на листопадовому саміті Східного партнерства. Водночас, ця риторика, яку ми вочевидь почуємо ще гучніше на саміті, все є не на руку ні Україні, ні її процесу реформ. Вона може нашкодити через сіяння сумнівів щодо зобов’язань України, довіри та поваги до цінностей, хоча насправді, угорці не можуть зупинити зближення Києва й Брюсселя. На мою думку, Угорщина умисно використовує це питання для задоволення своїх внутрішніх політичних цілей.
– Так, але Угорщина йде ще далі, кажучи, що український «мовний закон» суттєво порушує й положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. І під час наступної зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі, угорці мають намір ініціювати перегляд цієї асоціації. Наскільки вірогідно те, що інші держави ЄС прислухаються до цих закликів?
Не думаю, що решта європейських столиць відгукнеться на заклик Угорщини. Натомість, з’явиться ще більше європейських голосів, що радитимуть передати цей закон на аналіз Венеційської комісії
– Я гадаю, що ця вірогідність є вкрай низькою. Не думаю, що решта європейських столиць відгукнеться на заклик Угорщини. Натомість, з’явиться ще більше європейських голосів, що радитимуть передати цей закон на аналіз Венеційської комісії. Цей процес здіснюватиметься паралельно, тому повторного відкриття переговорів щодо Угоди про асоціацію, за моїми прогнозами, не станеться.
– До того ж, перегляд українсько-європейської угоди може ініціювати тільки Єврокомісія, і аж ніяк не окрема держава-член. Чи не так?
– Ні в євроустановах, ні серед держав-членів немає жодного інтересу переглядати цю угоду, яку ратифікували з такими складнощами. Я не передбачаю жодної політичної волі знову відкривати цю сторінку. Можливо, десь у кулуарах і будуть якісь розмови на цю тему, лунатимуть якісь поради, скажімо щодо Венеційської комісії. Але це не вплине на Угоду про асоціацію.
– А чи може ця тема знайти відображення у підсумковій декларації майбутнього саміту Східного партнерства?
– Ні, навіть там цього не буде, хоча я й припускаю, деякі неофіційні дискусії щодо «мовного закону». Але саміт буде присвячений нинішній співпраці, фінансовій допомозі, програмам співробітництва із державами, з якими укладені асоціативні угоди. До згаданого закону це стосунку не матиме. Можливо, у загальних словах Україні нагадають про її зобов’язання щодо європейських цінностей, меншин, міжнародного права. Але прямого впливу на нинішні програми ця справа не матиме.
– Деякі оглядачі звертають увагу, і Ви про це теж щойно сказали, що реакція Угорщини пов’язана не так із проблемою меншин, як із прагненням «набрати балів» перед виборами…
Я вбачаю у цьому переслідування внутрішньої мети
– Так, я вбачаю у цьому переслідування внутрішньої мети, у позиціонуванні нинішнього уряду перед виборами. Також вони займають позицію у зовнішньополітичній сфері, де мова, культура, а також питання меншин, що перебувають за межами Угорщини займають велику частку в політиці нинішньої влади. Вони апелюють до питань: хто така угорська нація, як її розуміти. Тож саме у цьому я бачу причину такої реакції.
– Чи достатньо українська влада докладає зусиль для демонстрації політичної волі і дотриманні своїх зобов’язань щодо мов меншин, поваги до їхніх засадничих прав?
Закон «про освіту» дуже актуальний і потрібний, справжнє питання в Україні пов’язане із російською мовою
– Думаю, вони могли б зробити більше. Закон «про освіту» дуже актуальний і потрібний, і не лише у зв’язку із Угорщиною, а й тому, що справжнє питання в Україні пов’язане із російською мовою. Це особливо чутливе питання тепер, коли в східній Україні йде війна. Дискусія стосується мов меншин, але насамперед, йдеться про російськомовних. На сході та півдні поширені дві мови, тож цей закон насамперед матиме вплив саме в цих регіонах. Немає чітких міжнародних законів щодо того, як саме оберігати меншини. Чимало західноєвропейських держав дуже критикують реалізацію положень щодо прав меншин: це треба мати на увазі й не застосовувати щодо України подвійних стандартів. Водночас, беручи до уваги відносно велику частину російськомовного населення України, дехто очікує на більш адаптований підхід. Це можливо здійснити, скажімо, не таким різким, а більш поступовим процесом. З одного боку, Україна наразі у стані війни. З іншого, не можна стверджувати, що українці нині порушують міжнародні закони, адже немає сумнівів у тому, що треба знати офіційну мову. Нарешті, слід також заохочувати знання інших мов, що є найпрогресивнішим способом розуміння стандартів прав меншин, але це не означає, що немає потреби у вивченні офіційної державної мови.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати
Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
