Київ – Якщо Україна хоче прискорити економічне зростання, їй потрібні будуть нові робочі руки, говорять економісти. Проте зараз війна й проблема внутрішніх вимушених переселенців відсунули на задній план питання про вироблення чіткої міграційної політики. А репресивне міграційне і трудове законодавство не лише не приваблює іноземців, але й сприяє тому, що українці покидають свою країну в пошуку роботи за кордоном. За роки війни в Україну приїхало вдвічі менше іноземців, ніж перед війною. На цьому тлі дедалі більше стає тих, хто не їде в Україну з доброї волі, а шукає в Україні притулку.
У вересні цього року в міжнародному аеропорту «Бориспіль» взяли під варту опозиційного узбецького журналіста Нарзулло Охунжаєв. Його оголосила в розшук влада Узбекистану.
Його родина – дружина і п'ятеро дочок – сподівається отримати політичний притулок в Україні. Відповідні документи подані до Державної міграційної служби, але є ризик, що Охунжаєв буде депортований, про що Радіо Свобода розповіла представник від України в міжнародній організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк. Отримати притулок в Україні узбецькій родині допомагають міжнародні та українські правозахисні організації, каже вона.
Такі справи повинні розглядатись дуже швидко, тому що ідеться не тільки про свободу слова, яка є основоположною цінністю демократії. Ідеться про права людиниОксана Романюк
«Я вважаю, що такі справи повинні розглядатись дуже швидко, тому що йдеться не тільки про свободу слова, яка є основоположною цінністю демократії. Ідеться про права людини, про імідж країни в тому числі, тому що цей журналіст відомий, він писав викривальні матеріали і переслідується владою Узбекистану», – зазначила Романюк.
Якщо родина узбецького журналіста отримає притулок в Україні, то згодом вона приєднається до 250-тисячноїї громади іноземців, які живуть в Україні за посвідками на постійне проживання. За офіційними даними на 2016 рік, найбільша кількість іммігрантів є громадянами пострадянських держав – це понад 80%. Понад половина з них отримали дозволи на постійне проживання в країні на підставі близьких родинних зв’язків із громадянами України. Мігранти складають менше ніж піввідсотка від населення України і їхня кількість останнім часом зменшується.
Помітною групою на загальному тлі є мігранти з Росії. Серед них опозиційні Кремлю політики, громадські діячі та добровольці, котрі воюють за Україну в різних військових підрозділах. Деякі з них мали родичів в Україні, інші отримали громадянство за заслуги перед Україною.
«Маємо повний комплект законодавства» – Державна міграційна служба
Як наголошує у розмові з журналістами керівник прес-служби Державної міграційної служби Сергій Гунько, на законодавчому рівні в Україні все має бути відповідно до європейських стандартів. Основні напрямки міграційної політики український уряд визначив у Стратегії державної міграційної політики на період до 2025 року.
Законів достатньо багато, адже у рамках плану з лібералізації візового режиму з ЄС Україна повністю удосконалила своє законодавство і підвела його до міжнародних стандартівСергій Гунько
«Ми маємо повний комплект законодавства в царині міграційної політики. Зокрема, маємо закон України про громадянство, закон про Єдиний державний демографічний реєстр. Також маємо закони про біженців та про правовий статус іноземців в Україні. Тобто законів достатньо багато, адже в рамках плану з лібералізації візового режиму з ЄС Україна повністю удосконалила своє законодавство і підвела його до міжнародних стандартів», – пояснив Гунько.
«Треба змінювати законодавство» – експерт Толкач
Та експерти говорять про те, що не лише війна й падіння рівня життя в Україні зробили її непривабливою для трудової міграції з-за кордону. Незалежні експерти наголошують: хоча уряд схвалив Стратегію державної міграційної політики, сама політика залишається репресивною.
Як відзначила в коментарі для Радіо Свобода експерт-правник громадської організації «Право на захист» Дарина Толкач, зараз ставлення до питань міграції таке ж, як до правопорушень.
Державна міграційна служба підпорядкована МВС, і на Держслужбу міграційну покладаються показники ефективності роботи, характерні для системи Міністерства внутрішніх справДарина Толкач
«Необхідно змінювати законодавство. Державна міграційна служба підпорядкована МВС, і на Держслужбу міграційну покладаються показники ефективності роботи, характерні для системи Міністерства внутрішніх справ. Тому міграційна політика загалом побудована на принципах репресивного характеру, які, перш за все, спрямовані на забезпечення так званої «безпеки держави», шляхом подолання негативних явищ нелегальної міграції», – розповідає Толкач в інтерв'ю для Радіо Свобода.
Вона також зауважує: така політика не сприяє міграції в Україну кваліфікованих кадрів з країн, звідки люди виїжджають через збройні конфлікти або соціальну скруту. І це при тому, що український ринок праці потребує кваліфікованих кадрів, адже є відтік українських кваліфікованих працівників на захід і загальну тенденцію до скорочення населення. Тож міграція – одна з можливостей для вирішення цих питань, каже експерт.
Ми знову повертаємось до питання наявності великих і суттєвих законодавчих прогалин, які необхідно усунути, щоб створити більш-менш позитивні умови для потенційних трудових мігрантів та біженцівДарина Толкач
«Відповідно до інтересів держави, ця міграція має бути скоригована чи то врегульована. Тобто ми знову повертаємось до питання наявності великих і суттєвих законодавчих прогалин, які необхідно усунути, щоб створити більш-менш позитивні умови для потенційних трудових мігрантів та біженців, для іноземних громадян, які здійснюють трудову діяльність на території України, для залучення іноземних кваліфікованих кадрів і так далі», – наголошує Толкач у коментарі для Радіо Свобода.
Не менш важлива проблема, пов'язана з міграцією, – це наявні в українському суспільстві стереотипи щодо шукачів притулку. Тому з ініціативи української влади і правозахисних організацій за підтримки міжнародних організацій і урядів країн ЄС в Україні стартує кампанія з розвіювання міфів про біженців. На телеканалах запускають соціальний ролик «Біжу, щоб вижити», в рамках проекту з перетворення України в більш толерантну для шукачів притулку країну.
Радіо Свобода розпитало пересічних українців, що вони думають про міграцію, й отримали наступні, протилежні одна одній, відповіді:
«Та щось я не бачу потреби в мігрантах, тут в Україні. У нас же розумні люди в усіх галузях», – каже один з опитаних киян.
Інша ж респондентка наголошує, що «потрібні чи непотрібні (мігранти – ред.), але ж це – люди, і якщо вони просять допомоги, то треба допомагати. Треба залишатися людьми у будь-якій ситуації».
