Заробітчани – головні інвестори української економіки, стверджує аналітик центру CEDOS Андрій Солодько, коментуючи останні дослідження трудової міграції українців у Польщі. Замість боротись із цим явищем, українська влада мала б налагоджувати співпрацю зі своїми громадянами, що працюють за кордоном, вважає він. При цьому експерти сходяться на тому, що європейські країни зацікавлені в залученні українських заробітчан, а отже, конкуренція за них є.
Старша спеціалістка з питань трудової міграції Міжнародної організації міграції Анастасія Винниченко вважає головною мотивацією українців їхати за кордон складне економічне становище та війну на Донбасі. За даними організації, останніми роками серед заробітчан зросла частка молоді та жінок, які виїжджають не з чоловіками, а самостійно.
Я б не говорила про відтік мізків: українці їдуть, виконують роботи і повертаються назадАнастасія Винниченко
«Треба також відмітити тут, що трудова міграція з України в переважній більшості носить циркулярний характер. Тобто я б не говорила про відтік мізків: українці їдуть, виконують роботи, чи то сезонні, чи то тимчасові, і повертаються назад», – вважає вона.
Серед привабливих для українських мігрантів країн дослідниця називає перш за все Польщу, а також Чехію, Італію та Білорусь.
Експертка громадської організації «Європа без бар'єрів» Катерина Кульчицька підтверджує, що трудові мігранти молодшають і мають вищу освіту. Водночас вона вважає, що військовий конфлікт, хоч і має вплив на цей процес, все ж не є вирішальним чинником.
Це відбувається не тільки через складну економічну ситуацію, але й через те, що стають більш доступними канали комунікаціїКатерина Кульчицька
«Це відбувається не тільки через складну економічну ситуацію, викликану в тому числі збройним конфліктом, але й через те, що стають більш доступними канали комунікації, мережі наших заробітчан стають більш потужними», – пояснює вона.
Бажання молодих людей уникнути призову до армії та ризику бути мобілізованими, на думку Кульчицької, може стати лише додатковою причиною виїхати на навчання чи роботу, окрім відсутності роботи чи перспектив кар’єрного росту.
Треба шукати плюси в трудовій міграції – Солодько
Польща нині є дуже привабливою країною для інвесторів, однак країні вкрай бракує робочих рук, розповідає керуючий фірмою з працевлаштування українців у Польщі Микола Шишкін. Відтак польські роботодавці зацікавлені, аби українці приїжджали працювати, і тому створюють для цього всі умови.
Українці часто на кращих позиціях, ніж місцеве населенняМикола Шишкін
«Українцям тут платять стільки ж, як і полякам, бо законодавство не дозволяє платити менше. А ще часто українці отримують безкоштовне житло, якого поляки не мають. Трудова міграція, можна сказати, в унікальному становищі. Українці часто на кращих позиціях, ніж місцеве населення, яке тут є, як би це дивно не звучало», – розповідає він.
За словами Шишкіна, найбільше бракує зварювальників, монтерів, швачок та лікарів.
Говорячи про освітню міграцію, експерт по міграції Центру CEDOS Андрій Солодько називає цифру в 60 тисяч студентів на рік, причому більше від половини з них – 32 тисячі – припадає на Польщу. Але, наголошує експерт, закордонна освіта необов’язково якісніша за українську.
Ті, хто виїжджає в Польщу, здебільшого вступають на гуманітарні спеціальності і в не найкращі приватні університетиАндрій Солодько
«Ті, хто виїжджає в Польщу, здебільшого вступають на гуманітарні спеціальності і в не найкращі приватні університети, куди легше поступити. Думаю, вони, швидше за все, не будуть працювати там за спеціальністю», – вважає він. За оцінками Солодька, такі фахівці поступатимуться випускниками кращих десяти університетів України.
Трудова ж міграція пожвавлюється і тим, що країни, які приймають мігрантів, спрощують для них умови легального проживання та працевлаштування. Окрім Польщі, каже Солодько, це практикують також Німеччина, Чехія та Ізраїль.
Однак аналітик закликає шукати плюси в міграції. Хоча відтік робочих рук створює їх дефіцит в Україні, він же робить заробітчан «найбільшими інвесторами» української економіки, каже Солодько.
Мова йде приблизно про 2,8 мільярда доларів на рік, плюс десь 100 мільйонів доларів у вигляді різних товарів. Також десь чотири мільярди кожен рік вони складають під подушкуАндрій Солодько
«Мова йде приблизно про 2,8 мільярда доларів на рік, плюс десь 100 мільйонів доларів у вигляді різних товарів. Зазвичай це – одяг або якась їжа. Також десь чотири мільярди кожен рік вони складають під подушку в себе в Польщі чи Італії, які потенційно можуть бути інвестовані. Швидше за все, вони будуть інвестовані в якісь довгострокові проекти, такі як освіта дітей чи купівля нерухомості десь в Україні», – пояснює він.
На переконання експерта, Україна мала б розвивати програми співпраці з біженцями, стимулювати їх вкладати в інфраструктуру тих населених пунктів, звідки вони родом.
Треба спрощувати законодавство, щоб їм було легше пересилати коштиАндрій Солодько
«Треба спрощувати законодавство в тому плані, щоб їм було легше пересилати кошти, тому що зараз є певні обмеження валютні, накладені НБУ, і в нас не працюють деякі грошові системи переказу… Наступне, що треба – створювати робочі місця, залучати для цього інвестиції з Заходу», – перераховує він.
Окрім того, на думку Солодька, Україна зацікавлена в тому, щоб трудові мігранти здобували вищу кваліфікацію на робочих місцях за кордоном, що зробить із них більш висококваліфіковані кадри після повернення на батьківщину.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
