Влада мала би більше підтримувати українських видавців та авторів, вважає голова Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. Натомість письменник та видавець Віталій Капранов вважає, що заборона на ввезення антиукраїнської літератури – достатня допомога з боку уряду і розвиток українського книжкового ринку є лише питанням часу.
Два томи «Історії Російської держави» авторства Бориса Акуніна (Георгія Чхартишвілі) опинились у списку книжок, яким експертна рада Державного комітету телебачення і радіомовлення відмовила у наданні дозволу на ввезення до України.
Сам автор написав на своїй сторінці у Facebook, що вважає заборону будь-яких книжок «мракобіссям», але «якщо тамтешні держоргани поводяться по-ідіотськи, то це проблема українців».
Заступник голови українського Держкомтелерадіо Богдан Червак пояснив, що для ввезення книг необхідно отримати дозвіл від створеної при цьому відомстві спеціальної комісії. Основна мета процедури – відповідно до закону №5114, не допускати на український ринок антиукраїнську літературу.
Йдеться про дві книжки, що інтерпретують історію Російської імперії як частину історії, до якої Російська імперія не має стосункуБогдан Червак
«Йдеться про дві книжки, що стосуються історичної тематики та інтерпретують історію Російської імперії як частину історії, до якої Російська імперія не має ніякого стосунку. Мова йде про те, що Київ – це «перша столиця Російської імперії», українські князі – це «не українські князі», а російські князі і таке інше», – каже Червак.
Між тим, визнає він, ці книжки видані минулого року, і якщо їх ввозили раніше, то з продажу їх ніхто вилучати не буде.
Більше того – якщо Чхартишвілі вирішить видати свої книги в Україні, закон цього не забороняє, додає український письменник та видавець Віталій Капранов. Він вказує на принципову різницю між забороною книги та забороною її ввозити.
В нас немає механізму заборони книжок взагаліВіталій Капранов
«Україна – не Росія, в нас немає механізму заборони книжок взагалі», – наголошує літератор. Натомість, продовжує він, є війна з Росією, що змушує дбати про інформаційну безпеку.
Всі розповіді про те, що в нас забороняють книжки – це антиукраїнський хід в інформаційній війніВіталій Капранов
«Відповідно до закону, ми повинні контролювати інформаційний потік, який іде з Росії. Тому на кордоні є контроль за книжками. А всі розповіді про те, що в нас забороняють книжки – це всього-на-всього антиукраїнський хід в інформаційній війні. Дуже прикро, що деякі наші колеги-письменники піддались на це і почали це розповсюджувати», – каже Капранов.
За раніше озвученими даними Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, державне регулювання мало вплив на легальний обіг російських книжок: минулого року в Україну завезли близько 50 тисяч видань, а станом на початок вересня цього року – близько двох тисяч.
Останні три роки обсяг виробництва книжок в Україні не змінився і складає, за видавничими цінами, 110-113 мільйонів доларів, зазначив у коментарі Радіо Свобода голова Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. При цьому, за його спостереженнями, за останні півтора року структура книжкового ринку змінилася на користь перекладеної літератури, а не українських авторів.
Глобальна проблема, з якою стикається український книжковий бізнес – надзвичайно низька капіталізаціяОлександр Афонін
«Почали видавати менше художньої вітчизняної літератури, менше дитячої літератури. Це та глобальна проблема, з якою стикається український книжковий бізнес – надзвичайно низька капіталізація. У видавничого бізнесу немає грошей. Немає грошей для того, щоб нарощувати і заповнювати ці полиці, які звільняються від російської книги», – нарікає він.
На думку Афоніна, щоб не скорочувати видання певних груп жанрів, видавці повинні мати доступ до кредитного ресурсу, а влада – більше інвестувати в популяризацію читання.
Із цим не погоджується Віталій Капранов. На його думку, українській літературі потрібна допомога не уряду, а споживачів.
Не буває так, щоб видавці раз – і почали видавати в десять разів більше. Все потрошку. Що менше держава буде лізти в наш ринок, то менше корупціїВіталій Капранов
«Український читач сьогодні нам допомагає. Не буває так, щоб видавці раз – і почали видавати в десять разів більше. Все потрошку. Я не бачу в цьому ніякої біди: що менше держава буде лізти в наш ринок, то менше корупції», – міркує він.
Мабуть, мені пощастило, що видавництва вірять в ці тексти і бачать, що вони можуть продаватисяСашко Дерманський
Водночас дитячий письменник Сашко Дерманський розповів в ефірі «Ранкової Свободи», що йому не доводиться вкладати власні кошти у видання своїх творів. Хоча він розуміє, що так виходить не у всіх: «Є письменники, які видаються власним коштом. Не знаю, мабуть, мені пощастило, що видавництва вірять в ці тексти і бачать, що вони можуть продаватися, і на них навіть можна щось заробляти і видавництву, і автору», – каже він. При цьому, хоча власні наклади Дерманський оцінює як невеликі, його книги все ж витримують по декілька видань.
«Книжки, які видавалися п'ять-десять років тому, видаються й досі. Тобто вони перевидаються два, три, п'ять разів. Скажімо, книжка «Чудове чудовисько» – це вже десяте видання. Тож не все так погано», – вважає письменник.
Він впевнений, що любов до читання українцям треба прищеплювати змалечку.
Читати треба від народження, з перших же днів дитина привчається до художнього словаСашко Дерманський
«Читати треба від народження, з перших же днів – на ніч, перед сном. Навіть якщо дитина не розуміє смисл, вона розуміє інтонацію, розуміє емоцію, почуття, привчається до художнього слова», – радить Дерманський. В подальшому ж вихованні, на його думку, кращим способом привчити дітей до читання є особистий приклад батьків.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
