Новий геополітичний простір в Європі формують не політики, а письменники. Українські літератори вже надійно «прописали» Україну в Центральній Європі, де їх знають, розуміють і високо цінують їхні твори. Ще одним підтвердженням цього стала нагорода, яку отримали у Словенії відразу два українські письменники – знаний метр Юрій Андрухович та його молодий колега Андрій Любка. Про те, як це сталося, і чим вони зацікавили журі міжнародного фестивалю Vilenica, ми говоримо з головою журі Лідією Дімковською.
– Юрій Андрухович є одним з найкращих українських письменників, він є одним з найкращих представників сучасної української літератури. Він цікавий не лише нашим читачам у Словенії, але і читачам у всій Європі та у світі.
Андрухович є одним з наймолодших наших призерів. Але ми вирішили, що, незважаючи на його молодий вік, він уже значно збагатив європейську і світову літературу, і чекаємо, що він ще збагатить її своїми романами, віршами та есе
І ми як журі міжнародного літературного фестивалю Vilenica дуже щасливі, що можемо вручити йому цей великий приз цього року. Андрухович є одним з наймолодших наших призерів. Досі його отримували 32 письменники з Європи, які отримували цю нагороду наприкінці свого творчого шляху як нагороду за літературний доробок протягом цілого життя. Але ми вирішили, що, незважаючи на його молодий вік, він уже значно збагатив європейську і світову літературу, і чекаємо, що він ще збагатить її своїми романами, віршами та есе. Ми також думаємо, що він продовжуватиме брати активну участь не лише у сфері літератури, але і культури загалом, і політики також. Бо він є представником сьогоднішньої європейської свободи.
– Словенія, так само як і Україна, тривалий час була позбавлена свободи. Чи, на Вашу думку, зараз сприйняття свободи на сході та заході Європи є різними?
– Свобода має бути однаковою всюди у світі. Але у Східній Європі ми, можливо, навчилися більше цінувати свободу, бо тут її довелося складніше виборювати. Ми відвойовували різні свободи, свободу слова, свободу думки, свободу життя. Ми жили в невільних суспільствах, тому навчилися більше цінувати свободу.
– В Україні зараз триває війна за свободу. Наскільки ця обставина вплинула на ваш вибір? Наскільки вона знаходить відгук серед ваших читачів?
– Звичайно, розпад Югославії був дуже кривавим, і це не могло не вплинути на літературу нашого регіону. Багато письменників відчували потребу переплавити цей свій воєнний досвід у літературу. Я пригадую, як я відвідувала Дубровник і купила там антологію хорватської літератури. Я помітила, що кожен письменник, чий твір увійшов в антологію, писав про війну, бо вона дуже вплинула на їхнє життя.
Для людей, які не відчули війни на власній шкірі, віна може бути доволі нудною темою
Але для молодої генерації, яка є нашими головними читачами сьогодні, війна стала минулим. Вони хочуть читати універсальні історії, що пишуться на місцевому матеріалі. Тому зараз війна – далеко не головна тема літератури на Балканах, чи у постюгославській літературі. І ця тема сама звучить інакше. Можна, наприклад, знайти гумористичні історії про війну. Я думаю, що і в Україні так колись станеться. Бо для людей, які не відчули війни на власній шкірі, віна може бути доволі нудною темою. Тож наші письменники зараз пишуть на теми, які є спільними для цілого світу.
– Дехто з критиків вже говорить, що українські письменники стали «модними» з політичних причин, що їхні нагороди – це спосіб продемонструвати солідарність з Україною. Чи цей чинник відіграв якусь роль?
– Ні, в жодному випадку. З війною і солідарністю ця нагорода не пов’язана. Ми даємо приз письменникові, який його найбільше заслуговує, на нашу думку.
Наші нагороди не пов’язані з політикою, бо ми вважаємо, що це марна справа, адже є надто багато добрих письменників, щоб давати нагороди з політичних причин
Минулого року його отримала Дубравка Угрешич, хорватська письменниця, яка живе в Амстердамі. Ми вважаємо її однією з найкращих представниць центральноєвропейської літератури. Цього року – це Юрій Андрухович та молодий письменник Андрій Любка, який отримав іншу премію. Наші нагороди не пов’язані з політикою, бо ми вважаємо, що це марна справа, адже є надто багато добрих письменників, щоб давати нагороди з політичних причин.
– Ви говорите про регіон Східної та Центральної Європи як головне поле інтересу Вашого фестивалю. І виглядає так, що українські письменники, наприклад, до нього належать, а письменники з сусідньої Сербії – ні. Бо ми намагалися дізнатися, чи стежать за вашим фестивалем у Белграді, і побачили, що для них важливіші події, в яких беруть участь російські чи болгарські, чи білоруські письменники. Чи письменники з країн, що обрали різні політичні орієнтири, мають і різне коло літературного спілкування?
– Думаю, що сьогодні література є глобальною. Але письменники, які приїжджають у Віленицю, представляють переважно Центральну Європу. Але ми запрошуємо і письменників з інших регіонів. Цього року особливий акцент на норвезькій літературі, і теми, що хвилюють норвезьких письменників, цікаві і близькі також і нам.
Ми намагалися відділитися від російської літератури. І разом з нею відділилися і від української чи білоруської літератури, чи від літератури інших народів, що входили до Радянського Союзу
Але якщо говорити про Юрія Андруховича, то він є новим явищем для нас. Бо тривалий час ми намагалися відділитися від російської літератури. І разом з нею відділилися і від української чи білоруської літератури, чи від літератури інших народів, що входили до Радянського Союзу.
На цю премію для молодих письменників претендувала велика кількість саме українських письменників. Ми навіть тут жартували, що, мабуть всі молоді українські письменники подалися на нашу премію
Але тепер українська література викликає великий інтерес. І тому другим призером став інший письменник з України – Андрій Любка. Ми не очікували, що нагородимо ще одного українського письменника. Це для нас самих була несподіванка. І цікаво було те, що на цю премію для молодих письменників претендувала велика кількість саме українських письменників. Ми навіть тут жартували, що, мабуть всі молоді українські письменники подалися на нашу премію. Але Андрій Любка є одним з найцікавіших молодих письменників України. І вважаємо, що ми не просто нагородили двох найкращих українських письменників свого покоління, а найкращих європейських письменників.
– Ви згадали, що ваші читачі були протягом тривалого часу відрізані від літературного процесу в Україні. А як з цим ситуація зараз? Чи можна знайти багато перекладів українських письменників?
Це – література для літературних гурманів, для еліти
– Звичайно, твори української літератури чи інших письменників Центральної Європи не такі популярні, як американські бестселери. Це – література для літературних гурманів, для еліти. Тож так багато перекладів з української літератури ми не маємо, але вони з’являються. Як з’являються переклади з литовської чи естонської літератури. В такій маленькій країні, як наша, де живе лише 2 мільйони людей, питання є ще і про те, чи можемо мати стільки перекладачів з усіх цих мов.
Сьогодні українська література є дуже динамічною і цікавою літературою. І бачимо в ній багато того, що промовляє до нас, в чому ми себе впізнаємо
Але українська література насправді виділяється з цього кола. Наприклад, на фестивалі ми матимемо ще молоду українську поетесу Катерину Калитко, яка була нагороджена цією премією для молодих письменників два роки тому. А минулого року вона отримала від нашого фестивалю іншу нагороду – «Кришталевий приз», який присуджується вже безпосередньо під час фестивалю. І це говорить нам, що сьогодні українська література є дуже динамічною і цікавою літературою. І бачимо в ній багато того, що промовляє до нас, в чому ми себе впізнаємо.
Тож ми з нетерпінням чекаємо на нові твори Юрія Андруховича та Андрія Любки. Особливо тому, що Андрій Любка планує провести кілька місяців у Словенії і писати про давньоримського поета Овідія, якого він бачить як метафору, як зв’язок між заходом і центром та навіть сходом Європи. Тож мені дуже цікаво, якою ж вийде книжка про Овідія, яка має з’явитися наприкінці цього проекту.
На цю ж тему:
Андрухович і Любка – лауреати міжнародних літературних премій у Словенії
