В Курдському автономному регіоні Іраку триває підрахунок голосів тих, хто взяв участь в референдумі щодо незалежності. Активність виборців була високою на референдумі, застереження проти проведення якого мали США, Туреччина, Іран та ООН. За попередніми даними, за незалежність іракського Курдистану проголосували понад 90 відсотків тих, хто взяв участь у референдумі.
Після того, як німецька агенція новин DPA повідомила пізно увечері 25 вересня, що, згідно з попередніми даними від виборчої комісії в курдській столиці Ірбілі, понад 90 відсотків виборців підтримали незалежність, іракський прем’єр Гайдар аль-Абаді оголосив, що не буде проводити переговори з курдськими лідерами щодо результатів, як він висловився, «неконституційного» референдуму.
Багдад раніше попереджав, що він боротиметься за єдність Іраку, включно з методом відрізання північного Курдського регіону від прибутків із продажу іракської нафти.
Президент уряду Курдського регіону Масуд Барзані сказав, що юридично незобов’язуючий референдум є лише першим кроком у довгому переговорному процесі щодо незалежності регіону, який має автономію з 1991 року і відігравав важливу роль у війні проти ісламських екстремістів.
Активність виборців на референдумі становила 72 відсотки, а на дільниці прийшли 3,3 мільйона виборців із 4,58 мільйона зареєстрованих, повідомила виборча комісія.
У бюлетені було одне питання, написане курдською, турецькою, арабською та асирійською мовами: «Чи хотіли б ви аби Курдський регіон та курдські терени поза регіоном стали незалежною країною?»
Остаточні результати референдуму стануть відомі 28 вересня.
Іракський прем’єр Абаді сказав у понеділок, що дав наказ силам безпеки «захищати громадян від залякування» в іракському Курдистані.
Абаді також додав, що Багдад вдасться до «необхідних заходів» для захисту єдності країни, попередивши, що референдум «може призвести до етнічних розколів, зробить іракців вразливими до небезпек, які тільки знає Бог».
Опозиція до референдуму з боку сусідів
Іран, Туреччина та уряд у Багдаді провели військові навчання поблизу кодонів Курдського регіону або перед самим референдумом, або паралельно з ним.
ООН – як також і США та інші західні держави – висловили стурбованість, що референдум відверне увагу від боротьби проти «Ісламської держави».
Речниця Державного департаменту США Гізер Наерт зробила заяву, висловивши розчарування тим, що референдум таки відбувся і що Вашингтон є «глибоко розчарований» через це.
Історичні зв’язки Сполучених Штатів з народом іракського регіону Курдистану не зміняться через проведення референдуму, але ми вважаємо, що цей крок збільшить нестабільністьГізер Наерт
«Історичні зв’язки Сполучених Штатів з народом іракського регіону Курдистану не зміняться через проведення консультативного референдуму, але ми вважаємо, що цей крок збільшить нестабільність і бідність в Курдському регіоні та для його народу», – сказала речниця Держдепартаменту.
У Нью-Йорку генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш також висловив стурбованість щодо «потенційно дестабілізуючого ефекту» курдського референдуму.
Керівник ООН сказав, що «підтримує суверенітет, територіальну цілісність та єдність Іраку», але водночас закликав до «розпланованого діалогу та конструктивного компромісу» між Багдадом та Курдським автономним регіоном для подолання розбіжностей.
Спірні території
Референдум відбувся у трьох провінціях, які офіційно становлять Курдський автономний регіон – у Дахуку, Ірбілі та Сулейманії, а також у деяких сусідніх районах.
Ці терени включають також багатий на нафту Кіркук, міста Махмур, Ханакін та Сінджар, які військові загони курдської пешмерги взяли під контроль, коли воювали проти «Ісламської держави», яка захопила великі терени Іраку в 2014 році.
«Партнерство з Багдадом зазнало поразки і ми до нього не повернемось», – сказав Барзані 24 вересня за день до референдуму.
В опозиції до референдуму перебувають Туреччина та Іран, які мають значні курдські меншини. Туреччина веде бойові дії проти курдських бойовиків на своїй території вже багато років.
Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган погрожує відрізати нафтопровід, яким нафта подається з іракського Курдистану на зовнішні ринки через територію Туреччини. «Ми маємо кран. Коли ми його закримо, все стане на свої місця», – сказав Ердоган.
Телефонна дипломатія
Офіційні представники в Анкарі кажуть, що в телефонній розмові 25 вересня Реджеп Таїп Ердоган та російський президент Володимир Путін зачепили тему курдського референдуму і погодились, що він ставить у скрутне становище тему територіальної цілісності Іраку та Сирії.
Адміністрація Ердогана повідомила, що він обговорював цю тему і в телефонній розмові з президентом Ірану Гассаном Рогані, заявивши, що референдум створить «хаос в регіоні».
У коротких повідомленнях про окремі телефонні розмови Путіна з Ердоганом та Рогані, Кремль не згадав про курдський референдум.
