Проведення російсько-білоруських навчань «Захід-2017» спрямоване проти України, вважають українські військові експерти. На їхню думку, Україна може бути атакована як з території Росії, так і з Білорусі і окупованого Криму, а також Придністров’я, де Москва продовжує утримувати своїх військових. Тому Україні потрібно уважно ставитися за таких загроз і розраховувати передусім на власні сили, вважає заступник керівника Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
– До самих навчань ще кілька тижнів, а в Україні вже говорять про них як про безпосередню загрозу, чи не перебільшують її представники української влади?
– Коли мова йде про стратегічні навчання «Захід-2017», ми повинні розуміти, що таким чином Росія буде відпрацьовувати сценарії на західному напрямку. Це може бути і Україна, і Польща, країни Балтії або більш широко сказати – це західна частина Європи.
– Чи можна із самих навчань, із того, як вони організовані, судити про те, чи вони мають оборонний, чи навпаки наступальний характер?
– Звичайно. За задумом навчань взагалі можна зрозуміти, до чого готується країна, і які варіанти воєнно-політичне керівництво якоїсь країни розглядає у конкретному випадку. За нашими даними, «Захід-2017» буде відпрацьовувати саме наступальну форму застосування військово-збройних сил як Російської Федерації, так і Республіки Білорусь.
При чому якраз спільне угруповання Республіки Білорусь та Російської Федерації буде відпрацьовувати оборонний сценарій, тобто, насправді, в цьому сценарії озброєні сили та підрозділи Республіки Білорусь будуть займатися більше оборонними діями в той час як та частина навчань, яка буде відпрацьовуватись самостійно Російською Федерацією, – а це буде і арктичний напрямок, і західний напрямок – західний військовий округ, і південний напрямок – південний військовий округ – там будуть відпрацьовуватися наступальні дії. Зокрема, і на напрямку України, і на арктичному напрямку, і у більш широкому фронті.
– Деякі українські оглядачі і особливо Західні звертають увагу, що ці навчання супроводжує ініціатива російського президента Володимира Путіна розташувати у Білорусі систему протиповітряної оборони, і що якщо раніше цей союз Росії і Білорусі був лише на папері, то тепер набуває дуже серйозних і загрозливих для України обрисів. Наскільки ця частина спільних навчань є справді небезпечною для України?
– Що стосується самої протиповітряної оборони, то тут не все так страшно, як нагнітається ситуація. Насправді, спільна система протиповітряної оборони збройних сил Російської Федерації та Республіки Білорусь діють ще з середини 1990-х років. У мирний час це здійснюється за рахунок координації та обміну інформації. Я думаю, що зараз також не буде якихось суттєвих змін у діяльності тих двох систем, тобто буде здійснюватися координація і обмін інформацією між силами протиповітряної оборони збройних сил республіки Білорусь і сили ППО ЗС Російської Федерації. В той же час, звісно, що підписанням цього протоколу Росія собі розв’язує руки, в тому числі і стосовно республіки Білорусь.
Щодо розміщення додаткових сил та засобів, які можуть використовуватися для так званого спільного повітряного простору – союзної держави Республіки Білорусь та Російсько Федерації, то це не є прямою загрозою для України. Однак у більш широкому контексті це може означати, що Росія розглядатиме територію Республіки Білорусь як театр воєнних дій для використання своїх військ не тільки протиповітряної оборони, але й сухопутного компоненту, також, наприклад, ракетних комплексів.
– Українські військові говорили лише про ділянку російського кордону як ту, що становить небезпеку. Але тепер додається і білоруська, і те, що пов’язане з Кримом, і навіть Придністров’я. Чи дійсно Україна опинилася у такому російському кільці?
– Насправді, наприклад наш центр говорив про це завжди, що Російська Федерація здійснює дії своїми збройними силами а також угрупованнями навколо кордонів, починаючи від Придністров’я, оскільки там перебуває і контингент збройних сил РФ, і не слід забувати, що починаючи з 1991 року Росія проводить підготовку «збройних сил» так званої «Придністровської Молдавської республіки» на кшталт того, що вона робить наприклад у так званих «ДНР» «ЛНР». Тобто, там фактично є угруповання збройних сил Російської Федерації, приховане під так звані збройні сили «ПМР».
Те саме стосується, наприклад, і Білорусі. Наш центр завжди вважав, що у рамках союзної держави Росії і Білорусі діє єдине угруповання військ та сил, яке призначене, щоб як раз діяти у рамках першого ешелону – це ЗС республіки Білорусь, другий ешелон – західний-військовий округ ВМС РФ. Вони діють за єдиним задумом і під єдиним командуванням, яке перебуває у Москві. Тобто, територію Білорусі слід розглядати як територію чи театр, де російські війська будуть діяти відповідно до задумів російського командування. І якщо виникне якась кризова ситуація, то Російська Федерація завжди буде використовувати територію Республіки Білорусь без жодних сумнівів та перешкод.
– Що може протиставити цим загрозам Україна і її західні союзники, і наскільки на них можна покладатися, врахуючи, що жодних союзницьких зобов’язань щодо Україні не має жодна інша країна?
– З цього і треба виходити. Ми знаходимося у стані збройного конфлікту з Російською Федерацією, у стані війни фактично. Хоча, в юридичному плані є певні особливості. Тому Україні і надалі потрібно продовжувати нарощувати потужність власних збройних сил, нарощувати свій оборонний потенціал, підвищувати фінансування оборонного сектору, розвивати оборонну промисловість і сподіватися перш за все на власті сили. Територія Білорусі, Придністров’я, окупований Крим і Росія – це є території, з яких наш ворог – Російська Федерація – може здійснювати агресивні дії. Тож повинно бути чітке розуміння цієї ситуації.
Стосовно наших партнерів на Заході, то у них ситуація більш складна. Вони з одного боку, начебто розуміють загрозу, яка йде з боку Російської Федерації, а з іншого – мають свої бізнесові інтереси у Росії. Ми бачили і ситуацію з турбінами «Siemens», і щодо інших питань. Багато існує думок стосовно того, що з Росією потрібно домовлятися і уникати конфронтації.
Тому Росія, на мою думку, може використовувати оце нагнітання ситуації навколо «Захід-2017» якраз для того, щоб продовжувати розкол всередині західних блоків. Я маю на увазі ЄС і НАТО. Москва може спеціально нарощувати інформаційну істерію навколо цих навчань. Тому Україні треба продовжувати те, що вона робить, а Заходу треба повертатися до практичних кроків. Тобто, нарощувати свої збройні сили, яких насправді дуже мало залишилося у ЄС якщо реально говорити. І нарощувати консолідацію, насамперед у НАТО.
