Марія Андрєєва
У Білорусі в вересні відбудуться масштабні білорусько-російські військові навчання «Захід-2017», для участі в яких вже почали перекидатися військові підрозділи. Чому в країнах Балтії сприймають це зі стурбованістю? Як Литва, Латвія і Естонія будуть реагувати на концентрацію російських військових за межами території Росії поблизу кордонів з країнами Балтії? Пояснює держсекретар Міністерства оборони Латвії Яніс Гарісонс.
Наше занепокоєння з приводу військових навчань пов'язане з досвідом 2009 і 2013 років
– Наше занепокоєння з приводу військових навчань пов'язане з досвідом 2009 і 2013 років. Ми, звичайно, не заперечуємо, що військові навчання повинні проводитися: в кожній країні вони проводяться, зокрема і у нас.
Що нас турбує, так це, по-перше, сценарії, які розігруються під час цих навчань, а по-друге, непрозорість
Що нас турбує, так це, по-перше, сценарії, які розігруються під час цих навчань, а по-друге, непрозорість в організації цих навчань.
Заявлена кількість учасників не відповідає реальній
Ми вже спостерігали, наприклад, що заявлена кількість учасників не відповідає реальній кількості військових. Були й інші невідповідності. Минулі навчання «Захід» відбувалися у 2013 році, за кілька місяців до подій в Криму. Вже тоді ми не раз висловлювали занепокоєння, ці навчання розглядалися на Раді НАТО-Росія, і вже тоді їм не вистачало прозорості.
Ми понад десять років пропонуємо російській стороні укласти двосторонню угоду про додаткові інспекції під час навчань. На наш погляд, вона збільшила б ступінь довіри. Якби у нас була можливість в разі потреби проводити інспекції та перевірки, вони могли б робити те саме у нас. На жаль, Росія відкидає наші пропозиції.
– У Росії та в Білорусі постійно проводяться якісь навчання, чому саме «Захід-2017» викликає таке занепокоєння? У чому особливість?
– Ми стежимо за тим, що відбувається поблизу наших кордонів, за тим, як ці навчання організовуються. Зрозуміло, що офіційна фаза навчань – це короткий період часу, набагато більше часу забирає підготовка збройних сил. Ми знаємо, що найближчим часом почнеться переміщення цих сил.
Нам би не хотілося, щоб організатори навчань використовували «сценарії нападу», як це було в 2009 і в 2013 роках
Я не можу робити заяви про те, що саме може статися, але нам би не хотілося, щоб організатори навчань використовували «сценарії нападу», як це було в 2009 і в 2013 роках. Ця інформація доступна публічно, і поки ніхто ці дані не спростовував: у 2009 році під час навчань «Захід» розігрувався сценарій ядерного нападу на Варшаву, а в 2013 році саме розташування військ свідчило про те, що це сценарій нападу.
Ми розуміємо, що можна використовувати важку техніку і ракети для знищення терористичних угруповань, але практика показує, що танки в результаті використовуються для інших цілей. Це і викликає наше занепокоєння.
Те, що Росія відмовилася укласти договір про інспектування, теж викликає підозри
Те, що Росія відмовилася укласти договір про інспектування, теж викликає підозри. У чому тут проблема? Сценарії навчань можуть бути різними, який буде використовуватися цього року, ми не знаємо. Можливо, мова про Калінінград і коридор Сувалки.
– Латвія і Литва отримали запрошення бути спостерігачами на цих навчаннях. Що це означає на практиці?
– Є кілька рівнів спостереження. Білорусь, а зараз і Росія запросила спостерігачів взяти участь у так званих «відкритих днях» – фактично це такий день для гостей, коли формально представляють показові виступи військових. Але це не дає жодного розуміння про те, що дійсно відбувається під час навчань.
Звичайно, це – певний крок назустріч, і ми, зрозуміло, це підтримуємо. Але, якщо ми дійсно хочемо домогтися відкритості, то ми повинні отримати можливість бачити реальну ситуацію.
Сенс інспекцій (і це зазначено в Віденському договорі) – в тому, щоб дати зацікавленим сторонам можливість переконатися, що нічого несподіваного не відбувається. Про такі перевірки не оголошують заздалегідь, вони відбуваються раптово, а значить, неможливо нічого приховати. Це головне. Тому ми і хочемо організувати такі перевірки, щоб переконатися, що другій стороні немає чого приховувати.
– Країни Балтії коли-небудь запрошували як інспекторів представників з Білорусі та Росії?
– У нас є договір з Білоруссю. Білоруська сторона приїжджає до нас на перевірки, і ми влаштовуємо інспекції. Зрозуміло, кожна сторона може вибрати, коли використовувати цю можливість: під час навчань або під час інших подій і заходів. Можна просто відвідати навчальний полігон.
Востаннє ми приїжджали з інспекцією до Росії у 2014 році – на самому початку березня, коли почалася операція в Криму
Щороку, згідно з Віденським договором, є певні квоти для країн НАТО, Росії, Білорусі та інших держав. У нас можливість використовувати ці квоти з'являється раз на декілька років. Востаннє ми приїжджали з інспекцією до Росії у 2014 році – на самому початку березня, коли почалася операція в Криму. Це хороша можливість переконатися в тому, що відбувається насправді, а не отримувати інформацію з преси або інших подібних джерел.
– Під час свого нещодавнього візиту до Естонії віце-президент США Майк Пенс підтвердив, що під час військових навчань «Захід-2017» на території Литви буде посилена присутність військ США. Чи стосується це і Латвії?
– На відміну від Естонії та Литви, де додаткові батальйони США були переправлені на свої початкові позиції, в Латвії зберігалася вертолітна база. І США підтвердили, що вона залишиться тут в безстроково. Ми дуже високо це цінуємо.
– Коли плануються найближчі військові навчання НАТО на території Латвії?
– Військові навчання проводяться постійно. Цього літа активно відбувалися навчання Земессардзе, добровольчої частини латвійської армії. Ми розширили полігони, але нам поки все одно не вистачає місця, щоб навчити всіх добровольців. Найближчі навчання «Срібна стріла» заплановані на жовтень, потім будуть ще одні. Це постійний, циклічний процес.
– З'явилися повідомлення про те, що військовий корабель Канади увійшов в Балтійське море. Це теж частина якихось навчань?
– Немає такого поняття «сили НАТО». Є країни, які надають свою військову техніку, людей, кораблі та інші військові ресурси. Наприклад, наш корабель «Вірсайтіс» зараз очолює постійну протимінну групу НАТО. Канада, зі свого боку, надала корабель для іншої постійної групи в Балтійському морі.
– Нещодавно завершився процес розміщення спеціальних батальйонів НАТО на території країн Балтії та Польщі. Що відбувається зараз, чим займаються ці спецбатальйони?
– Люди часто не розуміють військової логіки і запитують, наприклад, чому ми розміщуємо батальйон в Адажіо, а не в Зілупе, на кордоні з Росією? Військові бази є сенс розміщувати там, де є полігон. Батальйон повинен постійно тренуватися.
Зараз канадський батальйон цим і займається – вони тренуються і намагаються налагодити співпрацю з латвійськими Національним збройними силами. Коли військовим різних країн потрібно працювати разом, важливо налагодити спілкування, щоб батальйон міг злагоджено працювати як єдине ціле – це наразі їхнє головне завдання.
Потім вони будуть інтегровані в нашу бригаду сухопутних військ і підуть під командування загальної системи управління. Все це треба як слід відпрацювати. Це перша ротація, тому важливо зараз вирішити всі ці питання.
Співпраця між нашими збройними силами і силами союзників дуже важлива
Співпраця між нашими збройними силами і силами союзників дуже важлива. Я не можу поки прогнозувати, чи збільшиться кількість іноземних військових в Латвії, чи скоротиться. Батальйоном керує Канада, вона займається комплектацією. Рішення про те, чи потрібні додаткові сили, буде залежати від ситуації. На відміну від поліцейських формувань та інших структур, військова одиниця може бути ефективною, тільки якщо налагоджена співпраця і розвинені здібності, які ця військова одиниця може використовувати. У будь-якому випадку, якщо Канада вирішить посилити місію, то ніяких масштабних поповнень чекати не варто. Про тисячі військовослужбовців не йдеться.
– Часто з'являються новини про те, що над територією Латвії або поблизу латвійського кордону з'являються російські військові літаки. Як на це реагувати?
– Я б сказав, що ці новини треба сприймати спокійно. На жаль, така наша реальність.
У нас часто точаться дискусії з цього приводу. Одні запитують, навіщо ви публікуєте цю інформацію і дратуєте суспільство? Інші запитують, чому ви не лякаєте народ? Ми просто публікуємо цю інформацію, не намагаємося когось налякати або вплинути на чиюсь думку. Просто ми хочемо, щоб люди розуміли, що відбувається насправді.
Ми взагалі повинні частіше говорити про свою силу, а не про те, які ми маленькі і слабкі
Ми повинні бути сильними, повинні думати про захист своєї країни. Ми взагалі повинні частіше говорити про свою силу, а не про те, які ми маленькі і слабкі. Насправді ми здатні на багато що і можемо зробити все, що хочемо.
– Як би Ви в цілому описали поточну ситуацію з безпекою в регіоні?
Ми активно працюємо, підсилюємо оборону, у нас є союзники. Латвія ще ніколи не була в такій безпеці, і наші бойові здібності ще ніколи не були на такому високому рівні
– Ми усвідомили нинішню ситуацію як норму. Думаю, з цим треба змиритися. У цьому немає нічого особливого, не треба сприймати те, що відбувається, як щось надзвичайне. Ми активно працюємо, підсилюємо оборону, у нас є союзники. Якщо ми подивимося, що змінилося з 2014 року, то побачимо, що Латвія ще ніколи не була в такій безпеці, і наші бойові здібності ще ніколи не були на такому високому рівні. Звичайно, багато що ще потрібно зробити. Але, якщо ми продовжимо роботу, країна буде сильною, і ми будемо жити в мирі.
