Щоденна британська газета Financial Times пояснює, чому невдала угода аеропорту «Бориспіль» з ірландською бюджетною авіакомпанією Ryanair є частиною більшої проблеми для всієї України, а не тільки бізнесових інтересів окремих компаній. Американський журнал з міжнародних відносин The National Interest розмірковує над проблематикою медичної реформи в Україні. А аналітичний центр Atlantic Council звертає увагу на те, що не всі жителі міст на сході України підтримують українську владу.
Щоденна британська газета Financial Times пише про те, чому невдала угода аеропорту «Бориспіль» з авіакомпанією Ryanair є частиною більшої проблеми для всієї України, а не тільки бізнесових інтересів окремих компаній.
Справа в тому, пояснює автор статті Ніл Баклі, що для економічного розвитку Україні насамперед необхідно створити привабливий та надійний клімат для іноземних інвестицій. І залучення відомого ірландського лоу-костера до українського ринку стало б і для інших компаній показником того, що Україна нарешті має сприятливі умови для бізнесу.
Якщо б сторони досягли згоди, багато українців могли б користуватися безвізовим режимом з ЄС і дешево подорожувати. Та переговори закінчилася тим, що Ryanair звинуватив Київ у виборі «захисту високо бюджетних авіаліній, враховуючи «Міжнародні авіалінії України» – найбільшого перевізника країни», додавши, що «Україна все ще не є достатньо зрілим або надійним місцем для інвестування іноземних коштів», зазначає автор.
Місцеві ЗМІ одразу почали звинувачувати МАУ – основні авіалінії аеропорту «Бориспіль» та їх голову – олігарха Коломойського – у перешкоджанні виходу Ryanair на українській ринок, а соціальні мережі одразу охопили «розлючені коментарі», йдеться в статті. Та справжня причина невдалої угоди залишається в секреті.
На думку Баклі, рішення українського уряду все ж таки розібратися із тим, у чому саме полягає причина невдалої угоди із Ryanair, збільшує шанси України «витягнути перемогу з щелеп поразки і все ж знайти спосіб заманити Ryanair» на український ринок.
«Українські туристи і всі, хто підтримує спроби приборкати корумповане керівництво й тісніше інтегруватися до Західної Європи, сподіваються, що рішення буде знайдене», – йдеться у статті.
Американський журнал з міжнародних відносин The National Interest звертає увагу на проблему медичної реформи в країні – «у більш ніж 90% українців навіть не має медичної страховки, та проблема ще глибша».
Автор Люк Коффей вважає, що медицина в Україні – «це найбільш жалюгідна спадщина радянської ери». Корупція вже стала звичайним явищем у цій сфері, що не дивно, якщо взяти до уваги мізерні зарплати лікарів, мовиться у статті.
Міжнародний валютний фонд уже давно наполягає на проведенні радикальних медичних реформ, адже це питання стосується й питання економіки, але «великими каменем спотикання є закріплена корупція та радянський тип мислення серед старшого покоління політичних лідерів України», вважає автор.
Реформи, яким українські еліти не бажають приділяти необхідної уваги, могли б вивести медицину в Україні на новий рівень, та «багато в чому дискусія з питань охорони здоров’я є символом більшої суспільної боротьби в Україні». «Це молоде покоління технократів, які б’ються проти старої гвардії. Це новий західний тип мислення проти старого радянського способу ведення бізнесу», – зазначає автор.
Коффей зауважує, що у Верховної Ради України ще є шанс зробити необхідні кроки для запровадження необхідних медичних реформ, а «результати голосування щодо охорони здоров’я,найімовірніше, визначатимуть майбутній політичний напрям діяльності України: чи застрягне він у невдалому радянському минулому чи рухатиметься до яскравого майбутнього в євроатлантичній спільноті».
Аналітичний центр Atlantic Council порушує тему підтримки української влади серед населення в окремих містах на сході України. Автор статті Аскольд Крушельницький звертає увагу на те, що, попри військову боротьбу, на сході йде також і боротьба за серця людей.
Місто Лисичанськ нещодавно відмічало третю річницю визволення з-під контролю проросійських бойовиків, та як виявилося, не всі в цьому місці були захоплені святом, пише автор.
Після здобуття незалежності України «Лисичанськом керували тіньові, надзвичайно заможні бізнесмени. Використовуючи телевізійні станції, якими вони володіли, вони зберігали територію в дивному сутінковому світі ностальгії за Радянським Союзом. Сьогодні Лисичанськ – депресивне місце, яке пригнічує: мертве, виснажене місто, оточене трубами й скелетними промисловими структурами», – зазначає автор.
За словами одного з організаторів святкувань Руслана Мірошниченка, «близько 20% жителів міста підтримують українську владу, а 30-40% симпатизують Москві», а решті це взагалі неважливо. Мірошниченко, який колись служив миротворцем НАТО в Іраку, вважає, що українській владі важливо зробити все необхідне для того, щоб залучитися підтримкою тих людей, які не можуть визначитися із тим, яким вони бачать своє майбутнє – з Києвом чи з Москвою.
