Київ – Більше від половини (58%) представників малого та середнього бізнесу в Україні вважають державу перешкодою і обмеженням для своєї діяльності, в той час як ще 28% – противником і лише 14% бачать в державі партнера, мовиться у звіті американської організації міжнародної допомоги USAID. Такі цифри нещодавнього дослідження не мають дивувати, адже держава допомагає саме великому бізнесу як на законодавчому, так і на політичному рівні, визнають експерти. Як, попри це, виживають, ба більше – розвивають свою справу представники малого бізнесу?
Киянин Максим Колесников майже два роки тому відкрив свою справу – центр з гуртового продажу квітів та рослин для саду і городу. Колесников працює з постачальниками з України і країн Євросоюзу, під його керівництвом – кілька працівників, яким він регулярно виплачує зарплати та за яких сплачує відповідний податок державі.
Особливої допомоги від держави не було, але і втручання з її сторони ніякого немаєМаксим Колесников
«Суттєвих проблем, слава Богу, поки що не виникало. Є труднощі, які пов’язані з нашими суто професійними справами. Особливої допомоги від держави не було, але і втручання з її сторони ніякого немає», – розповідає Колесников в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Для початку і розвитку справи Колесников витратив власні ресурси, певний час пішов на оформлення необхідних для відкриття бізнесу документів. І така проблема, як зазначають фахівці, є типовою для початківців – для відкриття власної справи потрібні фінансові і технічні ресурси.
Ще одна з проблем малого бізнесу – його відсутність згуртованості, щоправда, тут останнім часом помітні зміни. Як кажуть експерти, одними з перших почали гуртуватись бізнесмени – учасники АТО. Люди, які пройшли фронтове «пекло», навчились відстоювати свої позиції, пізніше зрозуміли, що разом виходить краще діяти і у мирному житті. Учасники бойових дій на Донбасі все роблять офіційно, відповідно до законодавства: реєструють бізнес, сплачують податки державі, а не різноманітним «кришувальникам», зазначають фахівці.
Для підтримки учорашніх бійців в Україні працює електронна платформа для захисту і промоції бізнесу ветеранів АТО під назвою Veterano Service.
Ініціаторка проекту Лариса Мік Радіо Свобода повідомила: наразі послугами сервісу користуються понад 50 бізнесів-«малюків», створених ветеранами АТО. Серед завдань сервісу – зокрема, заохочувати ділову ініціативу вчорашніх бійців і консультувати початківців.
Нема пільг для створення «ветеранського» бізнесуЛариса Мік
«Коли хлопці повертаються з фронту і бачать наш сайт, то кажуть: «Я побачив, як тут багато хороших хлопців і зрозумів, що теж можу це зробити». І воїни, повернувшись до мирного життя, починають власну справу. Проблеми у них виникають такі ж, як у всіх: коли бійці хочуть створити власну справу, вони ідуть до державних центрів зайнятості, де їм обіцяють дати кошти на започаткування свого бізнесу. Але ця система не працює, коштів у держави обмаль. Нема пільг для створення «ветеранського» бізнесу. Щодо оформлення у податковій службі, то декому пощастило з районною податковою, декому ні», – каже Мік.
З метою захисту ветеранського бізнесу учорашні бійці, які відкрили власні справи, заснували Асоціацію підприємств ветеранів АТО. Таким чином вони мають змогу підтримувати одне одного і через свою спільноту просувати соціально важливі проекти тощо.
Як розповів Радіо Свобода один із засновників асоціації Олександр Матяш, який разом з товаришем створив фірму з пошиву нижньої чоловічої білизни (нині він є співвласником бренду – ред.), на сьогодні асоціація, серед іншого, поширює інформацію про бійців, які після повернення із зони бойових дій відкрили свою справу. Це не лише можливість «підставити плече» побратимам, а і залучити ветеранів, які готові брати на себе відповідальність і «вбудовуватись» в українську економіку, започатковуючи власну справу, пояснив Матяш.
Намагаємось підтримати хлопців, які після демобілізації хочуть взяти на себе відповідальність і відкрити нехай маленьку, але власну справуОлександр Матяш
«Ми з товаришем майже два роки тому відкрили свою фірму, пройшли нелегкий етап становлення, потроху розвиваємось і рухаємось. Ну, і потроху намагаємось підтримати хлопців, які після демобілізації хочуть взяти на себе відповідальність і відкрити нехай маленьку, але власну справу», – пояснив Матяш необхідність створення асоціації.
Суспільство – за розвиток малого бізнесу. А чиновники?
Як свідчать результати міжвідомчого дослідження у рамках проекту «Проблеми малого бізнесу в Україні та шляхи їх подолання», на заваді тим, хто воліє розпочати власну справу (відкрити заклад громадського харчування, перукарню, арт-майстерню, чи маленьке переробне підприємство тощо) стоять не лише забюрократизовані процедури з відкриття бізнесу, заважає також і певна плутанина у сфері законодавчого забезпечення малого бізнесу.
Наприклад, не перший рік українські чиновники намагаються ліквідувати спрощену систему оподаткування, за якою працює більшість малих підприємств і самозайнятих осіб. Фахівці ж радять владі не чіпати малий бізнес, а позбутись корупції і «сірих схем» у діяльності великого бізнесу.
Старший економіст CASE Ukraine, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Володимир Дубровський вважає, що підтримати малий і середній бізнес владі України потрібно ще і тому, що саме ці підприємці є «двигуном» для розвитку економіки, борцями за свободу (зокрема й економічну) і носіями демократичних цінностей.
У нас спрощена система складає близько семи відсотків від обороту сектора підприємств України. Наш великий бізнес – це здебільшого олігархічний бізнес, там якраз і міститься головна тіньова економіка»Володимир Дубровський
«Щоразу, коли іде наступ на справжні великі корупційні схеми, одразу посилюється галас навколо спрощеної системи оподаткування. У нас спрощена система складає близько семи відсотків від обороту сектора підприємств України. Наш великий бізнес – це здебільшого олігархічний бізнес, там якраз і міститься головна тіньова економіка», – зазначив фахівець.
Розвиток малого бізнесу дозволить вивільнити людський і підприємницький капітал, що сприятиме розвиткові української економіки у цілому. При цьому влада, держава не має «керувати» цим процесом, упевнений Дубровський.
Олігархи проти розвитку малого бізнесу – експерти
«Придушити» малий бізнес іноді намагаються і власники бізнесу великого, визнають фахівці. Цього року Україною прокотились напади на фермерів та громадських активістів у селах – як стверджують самі постраждалі, за нападами й земельними аферами стоять охочі задарма викупити землю або ті, хто хоче «приватизувати» фермерське господарство і включити його у власну «агро-імперію».
Резонансною стала справа у селі Бережинка (Криворізька область), пов’язана із спробами захопити сільське агропідприємство представниками великого бізнесу. На допомогу селянам прийшли ветерани АТО, люди відстояли підприємство, написав на своїй сторінці у мережі Facebook
депутат Кропивницької міської ради, ветеран АТО і громадський активіст Микола Колесник, який відстежує ситуацію з рейдерством в області. Водночас депутат зазначив: «А скільки таких господарств по всій Україні банально вкрали, деякі назавжди!».
Як пояснили експерти журналістам Радіо Свобода, якщо влада ліквідує мораторій на продаж землі, не змінивши при цьому законодавство в аграрному секторі, такі випадки почастішають.
Народний депутат України Оксана Продан, захищаючи права малого бізнесу, виокремила кілька відповідних законодавчих пропозицій та ініціатив.
«Якщо хоче уряд, влада легалізувати, а не ліквідувати малий бізнес, треба: по-перше, збільшити обороти на «спрощенці» (спрощеній системі оподаткування – ред.), тому що сьогоднішні обороти заганяють у тінь. Друге – спростити звітність та облік по найманих працівниках, тому що наразі паперів оформити треба більше, ніж податків. І третє – необхідно знизити штрафи, які вони платять за найманих працівників», – пропонує Продан.
