Богдана Костюк, Дарина Турукало
Київ – Перший в Європі експеримент для стимулювання ділової і соціальної активності своїх громадян проводить Фінляндія. Влада цієї країни почала видавати понад 500 євро щомісяця двом тисячам фінів, які з різних причин не працюють (виплати триватимуть упродовж двох років), при цьому респонденти не повинні регулярно звітувати перед владою, на що використали отримані гроші.
Як повідомляють ЗМІ, деякі учасники фінського експерименту кажуть, що почали активніше шукати роботу, а дехто навіть написав бізнес-план і готовий розпочати власний бізнес, декому півтисячі євро допомогли позбутись депресії і стресу.
У Фінляндії можна проводити такі експерименти, оскільки громадяни цієї країни довели, що здатні робити серйозні кроки у всіх сферах та готові працювати задля майбутнього держави. У Фінляндії існує суспільний консенсус і налагоджена дієва співпраця між громадськістю і владою, при цьому громада довіряє владі, каже публіцист, дослідник історії Європи Сергій Грабовський. За його словами, не варто забувати і того факту, що більшість фінів вміють і люблять працювати, а при потребі і захищати свою країну.
У будь-якому суспільстві є певний відсоток людей, які не хочуть працювати. Інколи державі і владі краще від них відкупитисьСергій Грабовський
«Що стосується конкретно цього експерименту та показників: зрозуміла річ, що у будь-якому суспільстві серед безробітних може бути найбільше тих, хто не дуже здатен, не особливо хоче і не вміє працювати. І у будь-якому суспільстві є певний відсоток людей, які не хочуть працювати. Інколи державі і владі краще від них відкупитись», – наголошує експерт у розмові з Радіо Свобода.
На думку Грабовського, ситуація в Україні – кардинально інша: українське суспільство переважно не довіряє владі, насторожено ставиться до будь-яких пропозицій та ініціатив з боку владних інституцій. Крім того, людей з патерналістськими настроями в Україні вистачає, додає Грабовський.
До того ж, в Україні, на відміну від країн Євросоюзу, людей не вчать писати бізнес-план і не заохочують розпочинати власну справу, каже політолог та історик Олександр Палій.
«У країнах і Західної, і Східної Європи реалістично бізнесом можуть займатись 10-15 відсотків населення, що найбільше. Швидше за все, в Україні була би схожа пропорція і за кількістю тих, хто збирається щось робити і шукає інвестиції, і за кількістю тих, у кого щось вийде», – зазначив експерт в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Також Палій наголошує: не варто забувати, що приблизно третина економіки в Україні перебуває у тіні, і чимало українців, які нібито є безробітними, насправді працюють, отримуючи зарплати «у конвертах».
В Україні значно більший відсоток тих людей, яких вважають безробітними, а насправді вони такими не є. Тобто, вони є або підприємцями, або десь нелегально працюютьОлександр Палій
«На сьогоднішній день в Україні значно більший відсоток тих людей, яких вважають безробітними, а насправді вони такими не є. Тобто, вони є або підприємцями, або десь нелегально працюють. Таких людей – десятки відсотків. Фактично, і безробітних, розрахованих за міжнародними принципами, в Україні близько десяти відсотків. І у них, думаю, були би зовсім інші наміри та інші можливості, ніж у тих безробітних, які за нашою внутрішньою специфікою ніде не рахуються», – пояснює Палій.
«Я не збираюсь утримувати безробітних» – Гройсман
Знаючи цю статистику, український уряд вважає, що допомога з безробіття справді потрібна дуже небагатьом. Хоча Кабінет міністрів з 1 квітня цього року підвищив мінімальний розмір допомоги із безробіття (для застрахованих осіб) до 1280 гривень, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що не має наміру «утримувати безробітних». Він анонсував реформу служби зайнятості й пообіцяв підтримувати приватні ділові ініціативи. За даними уряду, у першій половині 2017 року зареєстровано понад 400 тисяч безробітних, допомогу по безробіттю отримують близько 350 тисяч українців.
Я не збираюсь утримувати безробітних. Я збираюся дати людям нормальну роботу і нормальну зарплатуВолодимир Гройсман
«Ми маємо завершити роботу над формуванням підходів і перейти до
практичних змін у цій сфері (працевлаштування і служби зайнятості – ред.). Я не збираюсь утримувати службу зайнятості. Я не збираюсь утримувати безробітних. Я збираюся дати людям нормальну роботу і нормальну зарплату», – зазначив Гройсман на урядовому засіданні.
А допоки урядовці вивчають можливості збільшити кількість робочих місць в економіці, щоб зменшити рівень безробіття в Україні, Державна служба статистики повідомляє: загальна заборгованість з виплат зарплат працівникам підприємств станом на червень перевищила 2 мільярди гривень, з них економічно активні підприємства заборгували своїм працівникам майже половину цієї суми. Найбільше заборгували своїм працівникам підприємства Донеччини, Луганщини і Черкащини.
«Зайві гроші» українці витрачають на харчі, ліки, комуналку – опитування
Відтак, «зайві гроші» українцям не завадили б, але навряд чи вони інвестували їх у бізнес: навіть за отримання «дармових грошей», у більшості українців не лишилось би вільних коштів після оплати житлово-комунальних послуг та купівлі продуктів харчування. Про це свідчать опитування дослідницької компанії «Nielsen».
Радіо Свобода поцікавилось у киян, на що б вони витратили «дармові» гроші, як би такі їм запропонувала влада, й отримало такі відповіді:
«Я би витрачала на харчі. Якби ніде не працювала, точно на харчі. А якщо працювати і при цьому певну компенсацію отримувати від держави, то можна інвестувати в подорожі, щоб краще пізнати Україну», – кажуть двоє студенток.
«Ліки оплатила б, і ще на один день розваг для дітей залишок витратила б», – перераховує киянка.
А молодий киянин зауважує, що йому було б соромно не працювати: «Мені, молодому, красивому і здоровому було б соромно не працювати і від держави просто отримувати гроші».
