Полонений військовий Росії Агеєв боїться сказати всю правду – Гітлянська

Російський військовий Віктор Агеєв, який потрапив у полон до українських бійців і якого Служба безпеки України звинувачує в тероризмі, стверджує, що «з Україною не воював», і побоюється, що після повернення до Росії його можуть вбити.

Минулої суботи, 22 липня, до нього з Алтайського краю Росії приїхала мати Світлана Агеєва. Україна зробила виняток і впустила її до країни за внутрішнім російським паспортом. Зустріч відбулася в СІЗО Старобільська (Луганська область). Окрім того, Віктор Агеєв зміг поговорити і з декількома журналістами західних ЗМІ, українського телеканалу «1+1» та російської «Нової газети».

Відповідаючи на запитання про місію російських військових на сході України, Агеєв сказав: «Захист мирних громадян на території «ЛНР» від Збройних сил України». При цьому російський єфрейтор не згоден з твердженнями, що Росія воює на Донбасі з Україною: «Що війну веде, з цим я не згоден. Думаю все-таки, що вона допомагає Луганську і Донецьку. Можливо, якась гуманітарна допомога». Очевидно, під гуманітарною допомогою Агеєв має на увазі і постачання бойовикам російської зброї та військової техніки, а також участь в конфлікті на Донбасі російських солдатів та офіцерів.

24 червня в районі села Жолобок Луганської області бійці 93-ї бригади Збройних сил України знешкодили диверсійно-розвідувальну групу супротивника і взяли в полон чотирьох осіб, одним з них виявився житель Алтайського краю Росії, 22-річний громадянин Росії Віктор Агеєв. Два тижні тому в інтерв'ю телеканалу «1+1» Агеєв розповів, що є російським військовим-контрактником, яких регулярно відправляють на Донбас так званими «рейсами». У березні 2017 року він підписав контракт на службу в Ростовській області, у військовій частині №65246, яка розташована в Новочеркаську. Там він пробув чотири дні, а потім його спрямували до Луганської області.

Згідно з останньою версією Віктора Агеєва, контракт він підписав вже в Луганську, з бойовиками: «Це було моє бажання, там служити. Ми приїхали, нас зустріли і відвезли до «військкомату» Луганська, де ми пройшли повторну медичну комісію, і потім я прибув до підрозділу частини як російський військовослужбовець».

У той час, коли Агеєв зустрічався з матір'ю в Старобільську, голова Служби безпеки України Василь Грицак на брифінгу в Києві назвав імена та позивні 15 росіян, які були в тому ж підрозділі, що й затриманий: «Цю ситуацію ми використовуємо для того, щоб через матір і ЗМІ донести до громадян Росії, яких там (на Донбасі) нібито немає, що родичі тих, хто ще живий, чи вже помер на нашій землі, схаменулися, покликали своїх синів, батьків і братів назад до Росії з України і розгорнули кампанію проти того, щоб відправляти сюди найманців і кадрових російських військових». Він закликав Світлану Агеєву, яка попросила українського президента Петра Порошенка помилувати її сина, звернутися до керівництва Росії з проханням звільнити 134 українських полонених, яких утримують бойовики у своїх тюрмах на непідконтрольних Києву територіях Луганської та Донецької областей.

Прес-секретар СБУ Олена Гітлянська в минулу суботу була в Старобільському СІЗО і розповідає, хто був ініціатором зустрічі матері з Віктором Агеєвим та чому українська спецслужба вирішила її організувати:

– Це була пропозиція Павла Канигіна (журналіст російської «Нової газети» – ред.). Він хотів взяти інтерв'ю у Агеєва і сказав, що може привезти його маму. Ми погодилися. Україна – правова держава, і чинити так погано, як роблять в Росії і на непідконтрольній нам території Донбасу з українцями, які перебувають там під вартою, ми не можемо. Ми сподіваємося, що після цієї зустрічі у мами відкриються очі на реальну ситуацію в Україні, оскільки до цього вона, судячи з її слів, не розуміла, що відбувається на сході України і куди відправився її син. Мама – вчитель англійської мови в сільській школі, людина розумна, говорила, що всю інформацію отримувала лише з програм російського ТБ, і визнавала, що те, що показують по телевізору, істотно відрізняється від того, що вона побачила в Україні. Вона боялася їхати в нашу країну, вважаючи, що тут живуть дуже вороже налаштовані до росіян люди і її можуть образити, побити.

– Окрім Вас, зі Світланою Агеєвою спілкувався і радник голови СБУ Юрій Тандіт. Про що ви говорили?

– Ми її ні про що не просили. Якщо ви пам'ятаєте, вона зверталася за допомогою до російського президента Путіна і міністра закордонних справ Лаврова ще до поїздки в Україну. Уже після зустрічі вона написала звернення до російської влади, щоб вони так само шанобливо, як і в Україні, ставилися і до наших матерів, сини яких перебувають у заручниках в Росії.

– Яке у Вас склалося враження про Агеєва? Сказане ним на останній зустрічі з журналістами і раніше в інтерв'ю каналу «1+1» не зовсім збігається. Як він це пояснював?

– В принципі, про нього я знаю набагато більше, ніж він намагався розповісти. При цьому ми, звичайно, не втручалися в процес його бесіди з журналістами. Важливо було, щоб він сам відповідав, і всі, хто це бачив, самі оцінювали – правду він говорить чи ні.

Ми розуміємо, що він – російський військовий, приїхав до Луганська за контрактом, і сам це визнав, коли відповідав на запитання представників ЗМІ.

І було кілька моментів, коли він заплутався. Наприклад, Віктор сказав, що у нього був контракт на службу в Збройних силах Росії і в Луганськ приїхав, щоб підписати ще один. І коли журналіст німецького видання «Більд» запитав: як же ви могли самовільно розірвати контракт з російською військовою частиною та підписати новий, це ж фактично дезертирство, якщо це не було узгоджено? Агеєв не зміг пояснити цю ситуацію і після паузи сказав, що добровільно ніхто б не поїхав до «ЛНР» (хоча до цього говорив, що прибув до Луганська за своїм бажанням – ред.). Мені здається, він боїться сказати всю правду, оскільки в цьому випадку визнає, що воював проти України як військовий Збройних сил Росії, але з іншого боку – від правди нікуди не втечеш.

– Очільник СБУ Василь Грицак назвав 15 прізвищ росіян з того ж підрозділу, в якому в «ЛНР» був і Агеєв, вони всі російські військові-контрактники?

– Так, всі вони служать за контрактом в російській армії. Агеєв повідомив журналістам, що у них в цьому ж підрозділі – ще осіб 10 військових-контрактників. До журналістів він говорив з радником СБУ Юрієм Тандітом. Той показував фотографії російських військових, і Агеєв підтверджував, що вони служили разом, а ще раніше, під час допиту, розповів, що приїхав на Донбас з кадровим російським військовим.

– В інтерв'ю Павлу Канигіну Агеєв сказав, що побоюється, що якщо повернеться в Росію, то його там чекатиме доля російського спецпризначенців ГРУ Євгена Єрофеєва, якого після обміну нібито вбили.

– Ми обговорювали з Канигіним ці фрази, і російський журналіст припустив, що Єрофеєв живий-здоровий і продовжує службу десь в одній з віддалених частин Збройних сил Росії. Це пропаганда, яка ведеться серед так званих «гібридних» військ Росії, щоб її солдати і офіцери розуміли, що треба тримати язик за зубами і особливо не розповсюджуватися, коли ти потрапляєш в полон до українських силовиків.

***

Співробітників російського Головного розвідувального управління Євгена Єрофеєва і Олександра Александрова взяли у полон в тій же Луганській області, під містом Щастя у 2015-му, а після того як Голосіївський суд Києва виніс їм вироки, росіян обміняли 25 травня 2016 року на засуджену в Росії українську льотчицю Надію Савченко. В інтерв'ю «Новій газеті» Агеєв заявив: «Мені точно відомо, що Єрофеєва застрелили в Росії. Про це всі говорять: і там, і тут, по цей бік. Всі знають, що з ним це зробили. Тому що говорив зайве». Але адвокат Валентин Рибін (він захищав на процесі в Києві Олександра Александрова) стверджує, що Єрофеєв живий:

– Я вважаю, що Агеєв, сидячи у відділку забезпечення досудового слідства СБУ, жодним чином не може знати, що сталося з громадянином Росії Єрофеєвим. Тому це – черговий піар-хід, можливо, з подачі СБУ, для того щоб зайвий раз прізвище Агеєва прозвучала як подразник для Росії, щоб вивести її на діалог.

– Звідки у Вас інформація про те, що Євген Єрофеєв живий?

– Повідомляю практично офіційно, що нещодавно я був в Москві, і Євген Єрофеєв прекрасно себе почував, незважаючи на його поранення (отримане під час бойових дій на Донбасі) і проблеми з розробленням руки. Але він – живіший за всіх живих, займається своїми справами, і ніяких проблем я не спостерігав.

– Ви особисто зустрічалися з Єрофеєвим?

– Ні, я особисто не зустрічався, але інформація, яку я маю, повірте, достовірна. Я не уповноважений робити заяви від органів поліції або інших офіційних органів Росії, але думаю, що якщо вважатимуть за потрібне в Росії, то зроблять офіційну заяву з цього приводу, хоча, швидше за все, навряд чи, тому що це – абсолютно не інформаційний привід для Росії.

***

30 травня 2016 року в деяких російських і українських інтернет-виданнях з'явилося повідомлення про те, що Євген Єрофеєв нібито був убитий на порозі своєї квартири в Тольятті, проте наступного дня цю інформацію спростовала поліція міста.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода