Варшава – У Сеймі Польщі та під його стінами триває протистояння, яке польські оглядачі назвали «битвою за суди, або ж битвою за все». Партія влади «Право і справедливість» продовжує ухвалювати закони, які переформатовують систему польського судочинства. Опозиція стверджує, що зміни в судах призводять до їх політизації та підпорядкування виконавчій владі. По всій країні відбулися мітинги та демонстрації, учасники яких вимагають, аби президент країни наклав вето на закони, ухвалені парламентом.
«Захистимо демократію! Не дозволимо знищити суди!» – такі вигуки лунали на акціях протесту, які прокотилися останніми днями найбільшими містами Польщі і далі тривають під стінами польського парламенту. Кілька тисяч протестувальників прийшли під приміщення Верховного суду Польщі й запалали свічки як символ незгоди з рішеннями Сейму.
Учасники мітингів переконані, що нові закони, які стосуються функціонування судів першої інстанції, Верховного суду, а також Національної ради судочинства руйнують польську демократію. Вони звертають увагу на те, що закони, які нібито написані депутатами правлячої партії, насправді запропоновані урядом, до того ж, ухвалювалися похапцем – вночі з минулої п’ятниці на суботу.
Над судовою владою нема контролю – уряд
Правляча партія та уряд запевняють, що глибокі реформи судочинства необхідні, мовляв, суди в теперішньому їхньому стані – це пережиток комунізму, вони неповороткі і над ними нема ніякого контролю.
Реформа судочинства повинна служити громадянам, ми обіцяли під час виборчої кампанії, що вдосконалимо судову систему, і тепер це робимоЕльжбєта Вітек
«Реформа судочинства повинна служити громадянам, ми обіцяли під час виборчої кампанії, що вдосконалимо судову систему, і тепер це робимо», – пояснює Ельжбєта Вітек, керівник апарату польського прем’єр-міністра.
Тільки над судовою владою нема контролю, а кожна влада позбавлена контролю раніше чи пізніше вироджуєтьсяЕльжбєта Вітек
Вона зазначає, що в Польщі добре функціонують механізми, які контролюють виконавчу та законодавчу владу: «Тільки над судовою владою нема контролю, а кожна влада позбавлена контролю раніше чи пізніше вироджується».
У свою чергу міністр юстиції Збіґнєв Зьобро наголошує на різноманітних патологічних явищах, які нібито поширені в суддівському середовищі. Саме тому, каже він, новими законами передбачене створення так званої дисциплінарної палати, яка притягуватиме до відповідальності суддів, які порушують професійну етику.
Зміни запропоновані парламентською більшістю полягають, зокрема, в тому, що будуть звільнені усі судді Верховного суду, а на своїх посадах залишаться тільки ті, кого затвердить міністр юстиції. Крім цього, 15 членів Національної ради судочинства (із 25) обиратимуть не судді, як це було дотепер, а призначатиме парламент. Ця рада – це конституційний колегіальний орган, який стоїть на сторожі незалежності польських судів.
Стшембош: зміни, запропоновані владою, – повернення в минуле
Різноманітні об’єднання та організації юристів, авторитетні судді стверджують, що такі зміни неконституційні, мовляв, вони призведуть до ліквідації поділу влади на три гілки, адже суд фактично буде підпорядкований партії, яка має більшість у парламенті.
Колишній голова польського Верховного суду Адам Стшембош вважає, що Польща повертається до системи, з якою розпрощалася у 1989 році.
Ми повертаємося до підпорядкованості голів судів міністрові юстиції, до політично вмотивованих призначень суддів, знову будемо мати партійний Верховний суд, хоча судді формально не належатимуть до партії. Це катастрофаАдам Стшембош
«Ми повертаємося до того, з чим я зіткнувся на початках своєї служби у судочинстві, тобто, до підпорядкованості голів судів міністрові юстиції, до політично вмотивованих призначень суддів, зокрема до Верховного суду, шляхом політизації Національної ради судочинства, і знову будемо мати, як перед 1989 роком, партійний Верховний суд, хоча судді формально не належатимуть до партії. Це катастрофа», – говорить Стшембош.
Депутат Сейму Адам Шлапка з опозиційної партії «Новочесна» каже, що в Польщі будується автократія, а Верховний суд країни може стати так званою «фасадною установою».
Натомість Марек Савіцький, депутат із Польської селянської партії риторично запитує: «Якщо пан президент протягом найближчих годин чи днів підпише ці два закони, то чи тим самим президент не дасть дозволу партії «Право і справедливість» закінчити процес знищення поділу влади на три гілки? Чи це не буде остаточне знищення правової держави?».
Польська опозиція заявляє, що готова до надзвичайних заходів з метою недопущення підпорядкування судової влади виконавчій. Опозиціонери нагадують, що саме Верховний суд, який може стати так би мовити «ручним», затверджує або не затверджує результати виборів до парламенту. Мовляв, якщо пропоновані теперішньою польською владою закони набуть чинності, то цю владу неможливо буде змінити шляхом демократичних виборів.
Ці закони спричинили велике занепокоєння в Європейському парламенті, оскільки всупереч фундаментальним принципам європейського права можуть ослабити незалежність та об’єктивність польського судочинства і порушити принцип поділу влади у ПольщіАнтоніо Таяні
Тим часом до президента Польщі з закликом вплинути на процес змін у системі судочинства звернувся президент Європейського парламенту Антоніо Таяні.
«Ці закони спричинили велике занепокоєння в Європейському парламенті, оскільки всупереч фундаментальним принципам європейського права можуть ослабити незалежність та об’єктивність польського судочинства і порушити принцип поділу влади у Польщі», – написав Таяні в листі до польського президента.
У свою чергу президент Польщі Анджей Дуда заявив, що подав на розгляд Сейму власний проект закону про Національну раду судочинства. Згідно з його пропозиціями, членів цього органу судової влади можна буде обирати трьома п’ятими голосів депутатів парламенту. Таким чином, вважає Дуда, Польща може уникне політизації судів.
