Американський аналітичний центр Atlantic Council пише про те, як Україна могла б використати революційний приклад Польщі для успішного запровадження реформ. Американський діловий журнал Wall Street Journal пояснює, чому Москва постійно збільшує свої зусилля зі дестабілізації України. А новинний портал Business Insider розмірковує над тим, навіщо Росія намагається залучити більше союзників для ведення війни у Сирії.
У своїй статті для американського аналітичного центру Atlantic Counci польський політичний діяч та колишній директор Фонду солідарності Польщі Криштоф Становський розмірковує над тим, як Україна могла б використати приклад Польщі для успішного запровадження реформ.
Автор зазначає, що протягом останніх 30 років Україна пережила три революції: Революція на граніті у 1990-му, Помаранчева революція у 2004-2005-х роках та Революція гідності у 2013-2014-их, кожна з яких мала різні цілі. «Перша була за право на незалежність, друга – за чесні вибори, а третя – за право обирати геополітичний напрямок країни», йдеться в аналізі. Становський зауважує, що у Польщі такий шанс на зміни випадає приблизно раз на 50 років, в той час як Україна має цей шанс кожні 10 років. Та після революції найважливішим, на думку автора, є готовність до реформ.
Автор зауважує, що «поки Москва хоче, щоб Київ повністю фокусував свою увагу на війні, майбутнє України залежить від імплементації реформ», бо інакше Україна втратить, надану революцією, можливість змінити країну. Найкращим шляхом України до стабільного розвитку, на думку Становського, є реформа урядів місцевого самоврядування та освіти.
Суспільству потрібно не чекати на дії від центральної влади, а брати ініціативу в свої руки через органи місцевого самоврядування, а тому «децентралізація – це не тільки найкритичніша реформа для України, а й найдешевший варіант», мовиться у статті. Без цих реформ українці «завжди чекатимуть на сильного лідера».
Другою важливою реформою повинна стати реформа освіти, адже «школи є першим державним інститутом, де будуються відносини людини із державою», вважає автор. Польща свого часу доклала всіх зусиль задля покращення системи освіти. На думку автора, «школи повинні бути культурними центрами», які мають демократичні процедури, такі як союзи самоврядування школярів та асоціації батьків та вчителів.
Автор підсумовує, що «польські реформи місцевого самоврядування були успішними саме тому, що вони були аполітичними: міста Польщі мали професійних мерів, а не політиків», а тому така реформа могла б мати дуже позитивні наслідки для України.
Американський діловий журнал Wall Street Journal пише про те, чому Москва постійно збільшує свої зусилля із дестабілізації України. Президент Росії Володимир Путін не використовує повну військову потужність на сході України, та російська агресія все одно постійно забирає життя людей, йдеться у статті.
Автор статті вважає, що війна Путіна в Україні повернулася до нього бумерангом, а удосконалення української військової потужності, чисельні реформи та економічна стабілізація ще більше дратують Кремль. Тому для Путіна така ситуація є неприйнятною, адже у цей самий час сама Москва вимушена платити величезну ціну за свої дії, а санкції Заходу ще більше погіршують її становище, мовиться у статті.
Автор вважає, що все це сприяє зростанню російської агресії в Україні, включаючи збільшення атак на шпиталі, школи, фабрики на сході країни, а також вбивства критиків Кремля в Україні та спроби прискорення процесу інтеграції окупованого Донбасу до Росії.
Разом із цим, Росія також постійно намагається втручатися у внутрішнє політичне життя України, здійснюючи при цьому кібератаки проти українського уряду та бізнесових організацій. Автор додає, що Путін не стільки зацікавлений у статусі окупованих територій на сході України, скільки хоче мати вирішальне слово у будь-яких перемовинах.
У висновках автор зауважує, що західні країни повинні більш активно реагувати на інтенсифікацію російської гібридної війни в Україні.
Американський новинний портал Business Insider пише про те, що Росія намагається залучити більше союзників для ведення війни у Сирії, сподіваючись на розширення свого впливу у регіоні.
Посилаючись на нещодавнє дослідження Jamestown Foundation, автор зазначає, що наприкінці червня Кремль провів переговори з представниками Киргизстану та Казахстану щодо їхньої можливої допомоги у «спостереженні за конфліктом».
Обидві з цих країн є членами Організації договору з колективної безпеки, який очолює Росія. Країнами-членами організації є також Вірменія, Білорусь і Таджикистан, зазначає видання.
В статті мовиться, що Путіну потрібні союзники, які б підтримували його дії у Сирії, але Киргизстан і Казахстан поки що не збираються приймати пропозицію Кремля – обидві країни зауважили, що для таких дій передусім необхідне ухвалення відповідної резолюції ООН. На думку автора згаданого звіту, для Путіна такі переговори були лише піар-акцією для того, щоб переконати Захід у тому, що Росія є впливовим міжнародним актором.
Але деякі експерти вважають, що такі дії Путіна вказують на те, що Росія прагне розділити тягар війни з іншими країнами, для того, щоб не залишитися наодинці із своїми проблемами в Сирії, зазначає автор.
