Дев’ятого липня виповниться 20 років із дня підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. З нагоди цього символічного ювілею в Києві проводять 95-й семінар «Роуза-Рота», темою якого є безпека і стабільність у Чорноморському регіоні. Наприкінці 2014 року Україна відмовилась від позаблокового статусу, запровадженого екс-президентом Віктором Януковичем, а у червні 2017-го парламент знову визначив вступ до НАТО як пріоритет. Якими зараз є перспективи відносин Києва та Північноатлантичного альянсу?
Україна повинна стати наступним після Чорногорії членом НАТО, тож докладатиме усіх зусиль, щоб це вдалось зробити до 2020 року. Про це заявив голова Верховної Ради Андрій Парубій журналістам у кулуарах семінару. Для цього слід продовжувати реформи української армії, яка вже є однією з найсильніших у регіоні, додав Парубій.
Єдиною силою у світі, що може зупинити російські війська, є Північноатлантичний альянс, переконаний Парубій. Він вважає, що Києву та НАТО не потрібні проміжні формати співпраці, як-от План дій щодо членства (ПДЧ) – Київ, на його думку, може претендувати на місце в складі НАТО і без цього.
Українська армія може надавати дуже активну підтримку нашим сусідам з країн Балтії та іншим, що межують із Російською ФедерацієюАндрій Парубій
«За логістикою і за спроможностями українська армія може надавати дуже дієву і активну підтримку, у тому числі і нашим сусідам з країн Балтії та іншим, що межують із Російською Федерацією. Тому у мене немає сумнівів, що співпраця з Україною вигідна і для країн НАТО», – сказав Парубій.
Зараз Україна співпрацює з НАТО в рамках особливого партнерства, проте такий механізм «не захистив Україну в дійсно важкій ситуації і не зробив виклики безпеці спільними». Про це заявила віце-прем'єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Україна має досвід протидії військовій агресії, якого на даний момент не має жодна з країн-членів НАТОІванна Климпуш-Цинцадзе
На її думку, двері НАТО для України мають залишатися відчиненими, і слід адаптувати Хартію про особливе партнерство до сучасних реалій.
«Україна має той досвід протидії військовій агресії, якого на даний момент не має жодна з країн-членів НАТО. І ми, знову ж таки, ніколи не просили військових НАТО захищати нас на іншій території. Ми самі готові щодень боронити свою державу», – сказала вона.
Климпуш-Цинцадзе додала, що, на жаль, є приклади, коли деякі країни-члени альянсу публічно сумніваються взагалі у можливості вступу України до НАТО.
Найбільшу підтримку з боку Північноатлантичного альянсу Київ може чекати від Польщі та країн Балтії. Решта ж членів ставляться до ідеї приєднання України спокійно чи навіть насторожено, вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. На це є дві ключові причини, вважає експерт.
«По-перше, внаслідок конфлікту. По-друге, через брак яскравих свідчень успішного проходження реформ в Україні. Кожна країна, яка стала членом НАТО, усвідомлює, який шлях для цього потрібно пройти. І вони чудово розуміють, що для цього потрібна буде технічна і фінансова допомога. Оскільки бюджет НАТО не гумовий – значить, це мінус йому», – зазначає Сунгуровський.
Чого хоче НАТО?
Під час семінару «Роуза-Рота» резонансних заяв з боку НАТО щодо ймовірного вступу України до лав альянсу не пролунало. Водночас очільник Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі заявив, що, підтримуючи Україну, держави-члени НАТО захищають себе.
Ми категорично засуджуємо подальшу окупацію Росією частини території України, підтримуємо євроатлантичну УкраїнуПаоло Аллі
«Наша позиція щодо України є чіткою і міцною: ми категорично засуджуємо подальшу окупацію Росією частини території України, підтримуємо євроатлантичну Україну», – сказав Паоло Аллі.
Водночас в альянсі побоюються, що заплановані російсько-білоруські навчання «Захід-2017» можуть серйозно погіршити ситуацію в Україні, заявив керівник відділу оборонних можливостей директорату оборонної політики НАТО Ендрю Бадда. Аналогічні побоювання висловлював міністр оборони України Степан Полторак після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. А секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов вважає, що на цих навчаннях будуть відпрацьовуватися наступальні операції в європейському напрямку, зокрема на Литву й Польщу.
Також Парламентська асамблея НАТО закликала Україну подвоїти зусилля в царині антикорупційних реформ.
Дуже важливо, щоб Україна продовжувала виконувати своє «домашнє завданняПаоло Аллі
«Дуже важливо, щоб Україна продовжувала виконувати своє «домашнє завдання», щоб почала бачити практичні переваги такої роботи, включаючи лібералізацію візового режиму з Європейським союзом і початок роботи глибокої й всеосяжної зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію», – наголосив президент асамблеї Паоло Аллі.
Вступ без ПДЧ можливий?
Найімовірніше, наразі у НАТО дійсно не готові прийняти Україну як члена. Проте слід реформуватись та працювати на перспективу – за українських реалій процес підготовки до вступу може зайняти близько п’яти років, прогнозує політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.
Україна не першою озвучила бажану формулу «вступ без ПДЧ» – раніше це вже пропонувала Грузія, яка також претендує на членство, сказав Горбач. Такі заяви лише свідчать, що країна орієнтується на результат, а не процес, каже він.
Та і загалом, ПДЧ як інструмент підготовки до членства з’явився лише у 1990-х роках, під час однієї з хвиль розширення альянсу.
НАТО у своєму розвитку не зупиняється і може під кожну нову хвилю розширення винаходити новий інструмент підготовки до членстваВолодимир Горбач
«НАТО у своєму розвитку не зупиняється і може під кожну нову хвилю розширення винаходити новий інструмент підготовки до членства. За фактом, і Україна і Грузія проходять цю підготовку. Кожен по-своєму, звичайно, але за дуже схожою моделлю. Підготовка відбувається без формального надання ПДЧ», – каже Горбач.
Україна має козир – досвід реальних бойових дій, чим може бути корисною НАТО. Проте, ще є над чим працювати: потрібно посилити оперативну сумісність із країнами-членами альянсу, стандарти управління, запровадити цивільний контроль, зауважує експерт.
Чи хочуть українці в НАТО?
Ставлення українців до Північноатлантичного альянсу за останні кілька років змінилось: до агресії з боку Росії вступ підтримували 16–18% громадян, а в 2017 році рівень підтримки НАТО зріс до 50%, сказав Парубій.
Дані соціологічних досліджень також свідчать про зростання довіри. Скажімо, опитування, проведене «Рейтингом» у травні 2017 року, засвідчило, що 43% українців бачать у майбутньому свою державу в НАТО. Проти виступають 30%, не голосували б 13%, а ще 14% не визначилися. Автори дослідження з’ясували, що вступ до НАТО найбільше підтримують у західній частині України та молодь.
Дещо прохолодніше ставляться до альянсу жителі півдня та сходу України – 12% підтримують вступ. У низці областей висока частка респондентів ухилилася від чіткої відповіді. Скажімо, у Донецькій області до 46% громадян не змогли сказати, як ставляться до НАТО, і лише 4% висловили однозначну підтримку. Про це свідчить опитування, проведене у 8 областях півдня та сходу у січні-березні 2017 року компанією GfK на замовлення Інституту масової інформації.
Натомість симпатиків Євросоюзу у цих частинах України більше – 26%. А 14% жителів цих регіонів хотіли б, щоб Україна приєдналась до Митного союзу – колишнього євразійського інтеграційного проекту під проводом Москви, нині переформатованого й поглибленого в Євразійський економічний союз.
Підтримка приєднання до ЄС та НАТО найменша серед тих респондентів, які відносять себе до найбіднішої групи населення. Також вона знижується із віком респондента.
Саме на підтримку українцями вступу до НАТО посилався президент Петро Порошенко, анонсуючи у лютому намір провести референдум із цього питання. Він наводив цифри досліджень, що чотири роки тому за вступ до НАТО висловлювалися в багато разів менше громадян, ніж зараз.
95-й семінар «Роуза-Рота» у Києві зібрав понад 150 осіб із двох з половиною десятків держав-членів альянсу, асоційованих членів асамблеї, регіональних партнерів, а також представників міжнародних організацій, наукових кіл, громадянського суспільства, незалежних експертів.
Він започатковує «Тиждень НАТО в Україні», в рамках якого у Верховній Раді відбудеться урочисте засідання, присвячене 20-й річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО.
Також, щоб відзначити співпрацю між Україною та НАТО, під стіни Верховної Ради звезли бронетехніку, яка зараз діє в АТО.
Програма Роуза-Рота започаткована у 1990 році тодішнім головою Парламентської асамблеї НАТО, сенатором Конгресу США Вільямом Ротом і конгресменом Чарльзом Роузом. Головним завданням програми є проведення семінарів, конференцій, інших форумів, пов’язаних із проблематикою країн Центральної та Східної Європи.
