Брюссель – На тлі відновлення життєдіяльності українських установ, вражених останньою масштабною кібератакою, у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі запевняють, що зміцнення кібернетичної оборони України перебуває серед головних напрямків натовської допомоги. Міністри оборони альянсу, що зібралися нині на зустріч, окрім кібернетичної загрози, розглянули й інші важливі виклики – тероризм, місію в Афганістані та посилення присутності НАТО на своїх східних кордонах.
Керівник НАТО Єнс Столтенберґ відзначає значне підвищення фінансувань оборони й безпеки державами-союзницями за три останні роки – з моменту початку російської агресії щодо України та незаконної анексії Криму.
Держави Балтії та Польща, а також Чорноморський регіон, з огляду на «брязкання зброєю» з боку Росії, наразі зазнають найбільшої з часів Холодної війни реорганізації в сенсі військового стримування й готовності до відбивання можливого нападу зі сходу.
Ми наразі зосереджені на тому, як покращити повітряну безпеку в регіоні Балтійського моряЄнс Столтенберґ
«Ми бачимо в регіоні Балтійського моря зростання військової активності: як на суші, так і на морі, та в повітрі. Це свідчить про важливість прозорості та передбачуваності, аби попереджувати інциденти й аварії. Ми наразі зосереджені на тому, як покращити повітряну безпеку в регіоні Балтійського моря», – зазначив керівник НАТО Єнс Столтенберґ, з огляду на часті порушення повітряного простору російськими військовими літаками над Балтійським морем.
Водночас із посиленням традиційних військових потужностей, пояснює Столтенберґ, одним із повноцінних видів оборони став і захист кібернетичного простору. Наскільки нищівною може стати атака хакерів, ціла низка держав уже переконувалася на власному досвіді: скажімо, кібератаки на держустанови Естонії в 2007 році фактично паралізували країну. Доволі важкими стали наслідки й нинішнього комп’ютерного нападу, на передньому плані якого опинилася Україна.
Кібербезпекові лабораторії та Центр управління інцидентами
Тим часом, як нині кажуть у дипломатичних колах Північноатлантичного альянсу, наповнення спеціального трастового фонду для надання українцям допомоги в захисті її кібернетичного простору, триває й прогресує. В цій країні-партнері, яка наразі перебуває під російською агресією, вже йде робота над створенням лабораторій із протидії кіберагресії, а також Центру управління інцидентами, пояснюють чиновники альянсу.
Обладнання для посилення кіберзахисту в Україну має надійти від Румунії, яка координує Трастовий фонд із кібербезпеки. Воно вже закуплене і невдовзі буде передане Києву. Це нині у Києві підтвердила віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.
«Координує цю діяльність Служба безпеки України. Ці пропозиції були надані румунській стороні. Були вже проведені тендери, і обладнання вже закуплене. Це питання місяців максимум, але я думаю, що, власне, тижнів, коли воно надійде в Україну», – сказала урядовець.
За словами Климпуш-Цинцадзе, Україна також розраховує на збільшення фінансування самого Трастового фонду з кібербезпеки.
Тим часом про взаємодію України та НАТО у військовій сфері 29 і 30 червня у Брюсселі проводить консультації міністр оборони України Степан Полторак.
У нього відбулися зустрічі з очільниками оборонних відомств низки держав союзу НАТО, а також він узяв участь у засіданні міністрів оборони країн-контрибуторів місії НАТО в Афганістані. Одним із завдань, яке наразі у Брюсселі разом із представниками НАТО вирішує український урядовець, є підготовка до приїзду до Києва наступного місяця голови альянсу Єнса Столтенберґа й Північноатлантичної ради НАТО, яка є головним органом управління організацією.
10 липня, коли відзначатиметься 20-річчя Хартії про особливе партнерство України і НАТО, до Києва прибуде делегація Північноатлантичної ради альянсу. Очікують, що в рамках цих урочистостей за участю президента України Петра Порошенка та генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа в українській столиці проведуть також засідання Комісії Україна-НАТО.
