У Росії обурені рішенням польського Сейму (нижньої палати парламенту) щодо знесення пам’ятників радянської епохи.
«З особливим блюзнірством польська влада приурочила це рішення до святого і трагічного для нас дня початку гітлерівської агресії проти СРСР. Інакше як ганебною наругою над пам’яттю загиблих такі дії не назвеш. Ті, хто продовжує кампанію «війни» з пам’ятниками, мають розуміти, що провокують подальше загострення російсько-польських відносин», – мовиться у заяві МЗС Росії, опублікованій ввечері 22 червня.
У четвер сейм Польщі проголосував за внесення поправок до закону про заборону пропаганди комунізму чи іншого тоталітарного ладу у назвах будівель і об’єктів. Документ передбачає знесення пам’ятників радянської епохи, у тому числі пам’ятників радянської Червоної Армії, в певних випадках. Польські законодавці пропонують демонтувати ці пам’ятники упродовж 12 місяців після того, як поправки набудуть чинності після схвалення у верхній палаті парламету, Сенаті, підпису президента і офіційної публікації.
До цих об’єктів, відповідно до законопроекту, не належать пам’ятники, розташовані на кладовищах чи території інших поховань, а також монументи, внесені до реєстру пам’яток архітектури.
На території Польщі налічується 469 пам’ятників радянської епохи, близько 250 з них присвячені Червоній Армії.
Росія, слідом за колишнім СРСР, продовжує вважати 22 червня, день нападу гітлерівської Німеччини на СРСР 1941 року, «днем початку Великої Вітчизняної війни».
Для України, частина якої тоді була у складі СРСР, а інші частини – в Польщі і Чехословаччині, Друга світова війна почалася у вересні 1939 року, зі спільного нападу союзних на той час сталінського СРСР і гітлерівської Німеччини на Польщу, з окупацією Радянським Союзом територій заходу України, що перед тим були у складі Польщі.
При цьому Карпатська Україна (нинішня Закарпатська область), що була у складі Чехословаччини, була окупована прогітлерівською тоді Угорщиною ще в березні 1939-го, але ці події переважно не зараховують до подій Другої світової.
