Брюссель – Недисциплінованих – до відповідальності: Європейська комісія, що в ЄС виконує роль уряду, 14 червня розпочала процедуру розслідування щодо Угорщини, Польщі та Чехії. Причина – у їхній відмові приймати частину біженців із Греції та Італії. А саме таке рішення, під яким підписалися ці та інші держави ЄС, було ухвалене в розпал мігрантської кризи в 2015 році. Тепер юридична процедура, якою мають завадити подальшим порушенням зобов’язань з боку європейських столиць, після розгляду євросуду може дійти до накладення чималих санкцій на Варшаву, Прагу й Будапешт.
Три східноєвропейські держави – Польща, Угорщина й Чеська Республіка –відмовляються приймати свою частку шукачів притулку, які прибули з Греції та Італії. І це попри угоду 28 держав-членів, якою цим двом державам, які прийняли тільки протягом 2015 року понад мільйон мігрантів, мали подати руку допомоги.
Запровадження процедури розслідування з боку Брюсселя може з часом поставити поляків, угорців та чехів перед Європейським судом справедливості. А на наступному етапі навіть накласти на їхні уряди фінансові санкції – через неповагу до взятих на себе зобов’язань. Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер, виступаючи у Страсбурзі, пояснив, що у нього не було іншого виходу, окрім як розпочати процедуру щодо порушення законодавства.
Нам необхідні гарантії, що всі держави-члени ЄС поважають європейське законодавство. Три країни – Польща, Угорщина і Чехія – не приймали біженців із Італії та ГреціїЖан-Клод Юнкер
«Нам необхідні гарантії, що всі держави-члени ЄС поважають європейське законодавство. Ми постійно повторюємо, що дехто з країн-членів повинен у питанні переселення біженців докладати більше зусиль. Проте три країни – Польща, Угорщина і Чехія – не приймали біженців із Італії та Греції. Протягом року вони не взяли жодного. Це не залишило нам жодних інших варіантів, окрім запуску процедури розслідування порушень цими державами законодавства ЄС», – заявив Юнкер у Європейському парламенті, додаючи, що питання не в санкціях, а в повазі до правил і «солідарності, яка повинна йти із самого серця».
Релокалізація, яка так і не запрацювала
Водночас ці три держави від самого народження ідеї релокалізації мігрантів у державах Євросоюзу відкрито виступали проти. Ініціатива Єврокомісії, датована 2015 роком, мала на меті солідарність щодо Греції та Італії, які перебувають на передовій лінії напливу мігрантів з північної Африки та Близького Сходу, але вона так і не запрацювала.
Як наслідок, Польща й Угорщина не прийняла жодного біженця. Чехія прийняла всього 12 осіб, а жест солідарності решти європейських держав був не набагато більшим. Загалом із 160 тисяч мігрантів, які мали бути розподілені за квотами в 28 державах співдружності, тільки неповних 20 тисяч осіб були перевезені.
Саме цим і пояснюється така жорстка позиція та піднесений тон із боку Єврокомісії на адресу країн, що уникають прийому своєї частки біженців.
Варшава у відповідь вже заявила, що міграційна політика перебуває виключно в національній компетенції. А президент Польщі Анджей Дуда нарікає на ЄС, бо він не згоден з тим, аби біженців до його країни допроваджували силою.
Якщо така процедура запущена, то її слід запустити й щодо інших, бо країн ЄС, які не виконують зобов’язань щодо біженців є дуже багатоАнджей Дуда
«Очевидно, що я дуже негативно ставлюся до таких кроків, що є примушенням чи накладанням покарань через те, що ми проти того, аби людей до Польщі привозили силою, – заявив польський президент. – А якщо така процедура запущена, то її слід запустити й щодо інших, бо країн ЄС, які не виконують зобов’язань щодо біженців є дуже багато».
Тим часом Міністерство закордонних справ Польщі поширило заяву про те, що мовляв, Варшава вже засвідчила свою солідарність у мігрантській кризі, інвестувавши у захист зовнішніх кордонів ЄС.
Польща: прийнявши українських біженців, послабили тиск на інших
У своєму коментарі Польща вказує, що готова оборонятися від закидів з боку ЄС і що «виділила близько 120 мільйонів польських злотих (28,22 мільйона євро) на гуманітарну допомогу жертвам конфліктів у Сирії та Іраку». Крім того, зазначає міністерство, Польща «прийняла понад мільйон переселенців та біженців із України, таким чином, «послабивши міграційний тиск на інші країни ЄС».
Голова польського зовнішньополітичного відомства Вітольд Ващиковський: «Ми не згодні з рішеннями щодо примусового переселення. Насильне переселення – негуманне»
Попри це, наразі у Польщі, Угорщині та Чехії є чотири тижні для надання офіційної відповіді з поясненнями своєї відмови від прийому мігрантів. На цьому тлі відносини Брюсселя із столицями цих трьох країн-членів стали доволі напруженими. Експерти пояснюють, що через внутрішні процедурні моменти рішення суду ЄС щодо Варшави, Будапешта й Праги може бути ухвалене щонайменше через рік.
Зазвичай Брюссель у таких випадках надає державі два місяці, однак Єврокомісія прискорила процедуру покарання, чим звертає увагу на нагальність цієї проблеми.
На сьогодні польський уряд пояснює небажання поселяти у себе біженців міркуваннями безпеки.
На середину травня тільки 18 418 шукачів притулку були розіслані по різних державах ЄС (5711 – з Італії, 12 707 – з Греції), що далеко не відповідає початковим розрахункам.
