Київ – З перших днів військової агресії Росії проти України сотні тисяч українців, не чекаючи призову, пішли на схід обороняти країну. Вчорашні інженери і перекладачі, правники й бізнесмени єднались у добровольчі батальйони, щоб підтримати тоді ще слабку армію і закрити собою «дірки» на першій лінії оборони. Сотні загиблих, тисячі поранених, десятки тисяч тих, хто увійшли до офіційних підрозділів Збройних сил та Національної гвардії України – і тисячі тих, хто продовжує захищати Україну у складі «добробатів». Захист прав добровольців, визнання їхніх військових заслуг перебуває під опікою ветеранських організацій, волонтерів і місцевих органів самоврядування.
«Я йду на передову Україну боронити, а не статуси заробляти» – ці слова волонтери і журналісти часто чули з вуст бійців добровольчих батальйонів. Але минав час – і добровольці, повертаючись додому, опинялись сам-на-сам із проблемами, пов’язаними з лікуванням та соціальною адаптацією. Адже без довідки або іншого підтвердження про участь у бойових діях вчорашні добровольці не мали підтримки з боку держави – на відміну від тих, хто служив у Збройних силах, Національній гвардії, спецпідрозділах України.
Про це Радіо Свобода розповідає колишній керівник оперативного відділу контррозвідки у Добровольчому українському корпусі «Правий сектор» Інна Грищенко.
У мене є багато побратимів, які тяжко поранені та яким це (статус – ред.) дійсно дуже потрібно, тому що у них жодного соціального статусу немаєІнна Грищенко
«У мене є багато побратимів, які тяжко поранені та яким це (статус – ред.) дійсно дуже потрібно, тому що у них жодного соціального статусу немає. Вони не можуть безкоштовно лікуватись, вони не можуть поїхати на реабілітацію, не можуть отримати виплати. Це я кажу про живих, а є ж сім’ї загиблих бійців, яким теж потрібен якийсь захист. А статус для мене? Та у мене і так все гаразд», – каже Грищенко в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Верховна Рада ще у квітні 2015 року ухвалила зміни до чинного законодавства, розширивши коло осіб, які мають право отримати статус учасника бойових дій. Так, змінений (доповнений) закон надає таке право, серед інших, особам, які у складі добровольчих формувань брали безпосередню участь в АТО. Але – статус можна отримати за умови, що пізніше ці добровольчі формування були включені до складу Збройних сил, Міністерства внутрішніх справ чи Національної гвардії України. На сьогодні, як повідомила в інтерв’ю для Радіо Свобода експерт Служби соціального захисту «добробатів» Анастасія Римар, народні депутати розробили низку законопроектів, але наразі парламентарям бракує політичної волі бодай для розгляду цих документів. І тому заяви про підтримку оборонців України з вуст політиків мають «декларативний характер», вважає Римар.
Немає навіть групи депутатів, до яких можна звернутись з тим, щоб Рада врешті ухвалила це рішенняАнастасія Римар
«Народні обранці вважають, що це (легалізація добровольців – ред.) не є важливим чи то нагальним питанням. Немає навіть групи депутатів, до яких можна звернутись з тим, щоб Рада врешті ухвалила це рішення. У Верховній Раді є кілька законопроектів, які лежать з 2015 року, але вони не проходять комітети й ніхто ними не займається», – каже Римар, яка брала участь у розробці рішення Київради про соціальний захист добровольців.
Інна Грищенко у свою чергу зауважує: на перешкоді підтримки «добробатів» на всеукраїнському рівні – брак матеріально-фінансової бази та політичної волі з боку влади.
Добровольців же теж не мало, це таке серйозне навантаження на нашу соціальну сферуІнна Грищенко
«Добровольців же теж не мало, це таке серйозне навантаження на нашу соціальну сферу. Ну і, в основному, добровольці – це хто? Це патріоти, які здатні щось змінювати, які знають, як то робити, які то вміють робити. І їх визнати на офіційному рівні? Я думаю, то владі «стрьомно», – вважає Грищенко.
Легалізація і допомога добровольцям лягла на місцеві бюджети – правники
На сьогодні проблему легалізації й відповідної підтримки ветеранам-добровольцям вирішують місцеві органи самоврядування. У більшості обласних центрів і на місцевому рівні ці питання проголосували депутати відповідних рівнів, а 1 червня таке рішення ухвалила Київська міська рада.
Тож добровольці-кияни мають такі ж соціальні права і пільги, як і учасники АТО з підрозділів Збройних сил, СБУ, прикордонної служби і Національної гвардії України.
Місцеві органи влади мають право вирішувати проблеми, пов’язані з офіційним визнанням і наданням допомоги учасникам АТО, завдяки децентралізації, наголошує правник з неурядової правозахисної «Юридичної сотні» Віктор Пальнюк.
У нас останнім часом є велика кількість людей, котрі взяли участь в АТО й отримали статус учасників бойових дій. Але багато й невизнаних, це якраз бійці добровольчих батальйонівВіктор Пальнюк
«У нас завжди – проблема у фінансуванні. У нас останнім часом є велика кількість людей, котрі взяли участь в АТО й отримали статус учасників бойових дій. Але багато й невизнаних, це якраз бійці добровольчих батальйонів. А оскільки ця проблема існує й вона не вирішена, то місцеві (органи влади – ред.) самі ухвалюють відповідні рішення», – пояснює Пальнюк у розмові з Радіо Свобода.
За соціально-економічної кризи, з одного боку, і зростання кількості учасників АТО, з іншого, урядові важко знайти кошти для підтримки добровольців на державному рівні, вважає Пальнюк.
«Конституція забороняє існування не передбачених законом формувань» – Тимчук
Народний депутат, військовий експерт Дмитро Тимчук вважає, що для надання статусу учасника бойових дій ветеранам-добровольцям законодавці мають змінити окремі положення Конституції України.
Конституція у нас прямо забороняє існування не передбачених законом формувань, і, щоб легалізувати добровольчі батальйони, треба вносити зміни до КонституціїДмитро Тимчук
«Конституція у нас прямо забороняє існування не передбачених законом формувань, і, щоб легалізувати добровольчі батальйони, треба вносити зміни до Конституції, повністю переписувати її в частині силового сектору», – зазначив раніше Тимчук в інтерв’ю для Радіо Свобода.
На думку експерта, одним із шляхів розв’язання проблеми з легалізацією добровольців є їхній перехід до складу Збройних сил або Національної гвардії України – так, як це зробила більшість добровольчих з’єднань, сформованих навесні-влітку 2014 року. На сьогодні лише батальйон «ОУН» і ДУК «Правий сектор» залишаються поза офіційними збройними або гвардійським підрозділами, зауважує Тимчук.
