(Рубрика «Точка зору»)
На частині Луганщини, що перебуває під контролем угруповання «ЛНР», чергова паливна криза. На більшості заправок бензину нема у вільному продажу, а там, де є, – відпускають не більше ніж 10 літрів. Це свідчить про черговий перерозподіл ринку нафтопродуктів. Подібне вже було і супроводжувалося спробою «перевороту», гучним вбивством… Спробуємо розібратись, що відбувається за лаштунками зараз.
Луганець Микола Вікторович розповів, що йому у суботу пощастило – випадково натрапив на заправку, де був бензин. Каже, продавали не більш від 10 літрів, а в нього з собою грошей було лише на 6 літрів.
Вже понад тиждень більшість АЗС на окупованій частині Луганщини стоять порожні. А там, де бензин бував, його відпускали за талонами службовому транспорту. Щоправда на вулицях машин майже не поменшало.
«По-перше, за талонами пальне отримували представники окупаційної «адміністрації» – великий відсоток серед легковиків – це їхні машини. По-друге, перебої – саме з бензином. А дизельне пальне, скраплений автогаз не зникали з заправок. Тобто я на собі паливної кризи не відчув», – каже Ігор, луганський ріелтор, у якого Daewoo Nexia перероблена під газ.
Але, коли бачить десь чергу на АЗС – телефонує друзям: «Ось тут можна підживитися». Сьогодні бензин був на заправці на куті вулиці Оборонної та кварталу Пролетаріату Донбасу (в народі – КПД).
«Їхав у бік медичного університету – очевидно, щойно привезли пальне, було лише 3-4 машини, а за годину повертався, так черга розтягнулася метрів на 300, аж до «Луганськводи», як за радянських часів! Машин 50-60, не менше», – розповідає Ігор.
При цьому ціни, зауважує він, не злетіли до небес, як бувало під час колишніх паливних колапсів у ОРЛО. Бензин продається по 44-44,5 російських рублів.
Проблеми на «золотому дні»
Пальне – це не тільки стратегічний ресурс, а ще й джерело постійного і чималого прибутку. Адже це недешевий товар постійного попиту. Оптові ціни на бензин Аі-92 на сайтах трейдерів із Ростовської області починаються від 28 рублів за літр, тобто накрутка виходить аж 57%, майже 16 рублів на кожному літрі!
На території, контрольованій угрупованнями «ЛНР» та «ДНР», які визнані в Україні терористичними, щомісяця продаються сотні тисяч тонн пального. (Тонна 92-го бензину містить не 1000 літрів, а на третину більше – 1,36 тисячі літрів). Отже – це справжнє золоте дно для того, хто контролює постачання.
«Офіційні» засоби масової пропаганди угруповання «ЛНР» вдають, що нічого надзвичайного не відбулося.
«По паливу відбулися значні порушення графіка відвантажень заводом-виробником бензину, тому зараз є певна нестача. З усіх боків намагаємося впливати на завод-виготовлювач, щоб відновили за домовленістю графік поставок. У цьому напрямку ведеться робота», – цитувало МІА «Істок» виконувача обов’язків директора «державного» підприємства «Луганськнафтопродукт» Олега Мічуріна.
Тепер повідомляють, що ситуація стабілізується до кінця тижня. Але такий збій виглядає підозрілим. Тому що це – не перша паливна криза у Луганську та Донецьку за часи окупації. І кожного разу колапси означали спробу перерозподілу паливного ринку і супроводжувалися колись гучним арештом, колись вбивством, а одного разу ледь не призвели до так званого «державного перевороту» в угрупованні «ЛНР».
Третій перерозподіл
Перша криза, з листопада до кінця грудня 2015 року, почалася після того, як так зване «міністерство держбезпеки» («МДБ») угруповання «ЛНР» заарештувало «міністра палива та енергетики» Ляміна. Його звинуватили в участі у схемах українських олігархів. А коли на захист Ляміна встав ватажок «ЛНР» Ігор Плотницький (він хотів відсторонити міністра «МДБ»), його звинуватили теж, і ледь не викинули з «посади».
Потім Плотницький звинувачував у паливному голоді українського олігарха Курченка, який свого часу втік до Росії. Мовляв, той обіцяв налагодити постачання бензину, а його фірми взяли гроші і не виконали обіцянок. А «МДБ» нібито спрацювало на замовлення Курченка. Та це була не лише луганська сутичка, бо припинились постачання пального і до Донецька. Згодом питання «розрулили», бензин пішов до окупованих територій з Росії.
Але наприкінці березня 2016-го починається друга паливна криза. Напередодні, 16 березня, в Луганську вбивають радника Плотницького – Дмитра Каргаєва. Він займався енергетичними питаннями і, за словами колишнього так званого «прем’єр-міністра» угруповання «ЛНР» Карякіна, був посередником між ватажком «ЛНР» Плотницьким та олігархом Курченком.
І ось – окуповані частини Луганської та Донецької областей знову без бензину понад тиждень. Важко повірити у випадковість.
«Віджаті» заправки віддадуть росіянам
Найпростіше ймовірне пояснення теперішньої кризи можна побачити у словах ватажка «ЛНР» Плотницького на одній нараді. У відповідь на запевнення керівника «державного» підприємства «Луганськнафтопродукт» Мічуріна, що він намагається вирішити проблему, Плотницький гримнув: не вмієте працювати – віддасте АЗС «інвесторам».
«Є пропозиції, і вони заходять з боку різних фірм, в тому числі з Російської Федерації. Відкриваємо повністю доступ в такому випадку, раз не справляється («Луганськнафтопродукт» – ред.). Повинна бути виділена роздрібна мережа АЗС для інвесторів. Термін – до 15 травня. Викликайте представників, тих, які подали заявки сюди. Нехай приїжджають представники, дивляться на нафтобазу», – заявив Плотницький.
І це у той час, коли усі «націоналізовані» угрупованнями «ЛНР» та «ДНР» підприємства передаються під контроль Курченка!
Заради кого «посунеться» Курченко?
«Державне» підприємство «Луганськнафтопродукт» афілійоване з Сергієм Курченком, каже аналітик організації «Team 4 Ukraine» Олександр Никоноров. Він не виключає, що перерозподіл власності пов’язаний з іншим процесом, в якому відіграє суттєву роль Курченко.
Початок кризи співпадає із введенням російською владою нових правил експорту скрапленого газу для заправки автомобілів. Згідно з ними, компанія має пройти акредитацію у російській Федеральній службі з технічного та експортного контролю. На нараді у заступника міністра Міненерго Росії Кирила Молодцова 11 квітня оголосили, що акредитацію пройдуть лише три компанії – ТОВ «Оіл трейд груп», ТОВ «Нафтопродукт трейдинг» та ТОВ «Перспектива трейдгруп». Усі три пов’язані саме із Сергієм Курченком.
Експерт припускає, що олігархові, який втік до Росії, хтось із дуже впливових людей, які допомогли зачистити конкурентів у постачанні скрапленого газу до України, «порадив» посунутись на ринку ОРДЛО.
У будь-якому випадку «інвесторами» мережі АЗС, яку ще раніше «націоналізувало» угруповання «ЛНР», (тобто користувачами та отримувачами вигоди), стануть нові персонажі. Вони не будуть випадковими – будь-кому «золоте дно» не віддають, для цього треба вже входити до відповідної «вагової категорії». І ці персонажі отримають ще більший вплив на ОРЛО.
Хто це і до якого бачення майбутнього окупованих територій вони схильні – попобачимо незабаром.
Олександр Бєлокобильський – журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
