«Освітня ізоляція»: які сюрпризи готують абітурієнтам з Криму

До Верховної Ради України подали законопроект про нові правила вступу до вишів для кримських абітурієнтів. Його автори пропонують запровадити для кримчан тисячу квотних бюджетних місць, але поширюватися ці пільги будуть тільки на чотири області: Херсонську, Запорізьку, Одеську й Миколаївську. Законопроект викликав різку критику експертів у сфері освіти і громадських активістів, які борються за спрощення правил вступу для кримської молоді.

За вже наявними правилами кримські абітурієнти можуть вступати до українських вишів двома способами. Перший полягає в тому, що молоді люди з півострова можуть екстерном пройти навчання у школах, розташованих на материковій частині України, й отримати відповідний сертифікат державного зразка. З цим документом абітурієнти можуть брати участь у зовнішньому незалежному оцінюванні на загальних підставах. У цьому випадку кримчани не можуть претендувати на будь-які пільги чи преференції.

Інший спосіб передбачає пільгові бюджетні місця й не вимагає від кримських абітурієнтів навчатися екстерном в українських школах. Щоб скористатися ним, охочим потрібно звернутися до освітніх центрів «Крим ‒ це Україна», розташованих у 12 вишах у різних частинах країни. Там кримчани мають скласти три іспити: українську мову, історію України й один вступний іспит (встановлює навчальний заклад). У 12 вишах, у яких діють центри «Крим ‒ це Україна», для кримських абітурієнтів передбачені квоти на бюджетне навчання. Їхня кількість становить 20 відсотків від загальної кількості місць держзамовлення.

Така система діє зараз. Але днями у Верховній Раді України зареєстрували законопроект №6116, що пропонує нові правила для вступу кримських абітурієнтів.

Три правки Співаковського

Головним ініціатором ухвалення законопроекту є народний депутат від «Блоку Петра Порошенка»​ Олександр Співаковський, який очолює парламентський комітет із питань освіти й науки. До обрання до Верховної Ради він був першим проректором Херсонського державного університету.

Законопроект №6116 передбачає внесення трьох правок до закону «Про вищу освіту». Правка перша: кримським абітурієнтам, які отримали український сертифікат про закінчення школи, надаються квоти на бюджетне навчання у ВНЗ чотирьох південних областей: Запорізької, Миколаївської, Херсонської й Одеської. Для вступу замість ЗНО їм потрібно скласти вступні іспити.

Правка друга: розмір квот становить одну тисячу місць держзамовлення. І, нарешті, правка третя: забезпечити поглиблене вивчення української мови кримським абітурієнтам, котрі вступили за пільгою.

Співаковський стверджує, що розроблений ним документ збільшить можливості для кримчан отримати українську вищу освіту.

«Коли ми говоримо про рівні права доступу до вищої освіти, ми маємо враховувати, що діти, які зараз перебувають на тимчасово окупованій території Криму, позбавлені можливості в нормальному режимі складати, наприклад, ЗНО з української мови. Більше того, в них є великі проблеми з мобільністю на материкову частину України. Тому ми через законопроект маємо створити додаткові умови», ‒ сказав депутат у коментарі «​Крим.Реалії»​.

Він звернув увагу на те, що минулого року через центри «Крим ‒ Україна» вступили всього 153 кримчанини. У зв'язку з цим, каже народний депутат, треба надати абітурієнтам із півострова більше можливостей. Співаковський стверджує, що схема, викладена в його законопроекті, не виключає вже наявної системи вступу для молодих людей із Криму. За його словами, вони можуть існувати паралельно.

Співавторами законопроекту зареєстровані 16 депутатів, що представляють різні фракції. Серед них – Микола Фролов, який до обрання нардепом був ректором Запорізького національного університету. А також Тарас Кремінь ‒ чинний професор Миколаївського національного університету.

Посилення дискримінації

Законопроект №6116 піддали різкій критиці громадські організації, що лобіювали ухвалення чинної системи вступу для кримчан. Днями вони склали відкрите звернення зі своїми зауваженнями та пропозиціями і надіслали його спікеру Верховної Ради Андрію Парубію, а також головам профільних комітетів. Серед підписантів цього листа: Центр громадянської освіти «Альменда», «Союз вимушених переселенців», «Євромайдан-Крим» та інші організації.

Вони оголосили, що законопроект №6116 посилить дискримінацію школярів із Криму. Зокрема, громадських активістів не влаштовує те, що правки Співаковського передбачають обов'язкове отримання сертифікатів про закінчення школи. Але, за правилами Міністерства освіти України, щоб отримати такі атестати навіть через навчання екстерном, молодим людям необхідно скласти приблизно 100 тематичних контрольних і державну підсумкову атестацію.

Друге зауваження громадських активістів стосується того, що квоти для кримчан поширюються тільки на чотири області. На думку авторів звернення, це породжує не тільки дискримінацію, але й «освітню резервацію» для кримчан.

Не влаштовує громадських діячів і те, що для абітурієнтів із півострова встановлюється фіксована квота у розмірі одна тисяча місць.

«Щороку в тимчасово окупованому Криму завершують навчання у школах більш ніж 10 тисяч випускників, а до окупації до вишів материкової України вступали кілька тисяч кримчан... Фіксація кількості школярів із Криму, яким «дозволено» вступати до українських вишів, може мати негативні політичні наслідки», ‒ йдеться у зверненні.

Також громадські активісти висловили думку про те, що запровадження нових правил вступу може відлякати кримчан, через що українська вступна кампанія для кримських абітурієнтів просто зірветься.

ТНУ «в прольоті»?

У проекті закону Співаковського нічого не йдеться про Таврійський національний університет ‒ єдиний кримський виш, який відтворили в Києві минулого року. Тобто тисяча квот для кримчан, передбачена в документі, на ТНУ не поширюється.

Ректор Таврійського університету Володимир Казарін також розкритикував законопроект №6116 і сказав, що не бачить у ньому жодної доцільності. На його думку, головний недолік правок Співаковського полягає в тому, що, якщо вони будуть ухвалені, це не підвищить мотивацію кримських абітурієнтів вступати до вишів півдня України.

«Що, ми цим рішенням, зобов'яжемо тисячу осіб із Криму вступати до вишів цих чотирьох областей? Ну що, ми за руку їх туди приведемо? Наручники на них одягнемо? Як ми їх зобов'яжемо це зробити? Я не можу зрозуміти, як ініціатори цього рішення хочуть домогтися його виконання на практиці. Чесно кажучи, не бачу ні теоретичної, ні практичної доцільності цього рішення», ‒ сказав ректор ТНУ.

На думку Казаріна, якщо виші півдня України хочуть, щоб до них вступали кримчани, то їм потрібно вдосконалюватись і ставати більш конкурентоспроможними. Такі заходи, вважає ректор Таврійського університету, є більш ефективними, ніж пропоновані директиви зверху.

Цікаво, що минулого року Верховна Рада ухвалила закон, схожий на проект Співаковського, але стосувався він абітурієнтів із окупованих територій Донбасу. Згідно з ухваленими змінами, молоді люди з непідконтрольних частин Луганської й Донецької областей отримують пільгові бюджетні місця у вишах Донбасу, які були евакуйовані на території, що контролюються українською владою. Ініціатором цього законопроекту був народний депутат Віталій Курило ‒ колишній ректор Луганського національного університету.

Експерт аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний вважає, що ухвалення цих правок призвело до негативних наслідків для абітурієнтів Донбасу.

«Це робить із них кріпаків. Це відображається на їхній подальшій конкурентоспроможності, тому що вони вступають до університетів, які не дають того рівня освіти, що дають університети в Києві, Харкові, Львові. Я вже мовчу про інтеграцію в суспільство. Мені здається, що інтеграція в такому містечку, як Старобільськ, де зараз цей Луганський національний перебуває, набагато менше відбувається, ніж це відбувалося б у тому ж самому Києві чи Харкові», ‒ вважає експерт.

На думку Стадного, законопроект Співаковського ‒ це калька законопроекту Курила, і в разі його ухвалення кримські абітурієнти стануть «кріпаками» вишів південної України. Експерт вважає, що автор проекту №6116 лобіює інтереси власного Херсонського державного університету й домагається того, щоб він отримав бюджетні кошти на підготовку студентів із Кримського півострова.

Депутат Олександр Співаковський, відповідаючи на цю критику, каже, що він дійсно займається лобізмом, але лобіює інтереси не окремих вишів, а всієї Херсонщини й сусідніх областей. За його словами, ухвалення законопроекту підвищить рівень освітньої сфери на півдні України.

«Я ж не лобіюю конкретний університет, ми лобіюємо освітню територію України. Це межа, ми ж розуміємо, що межа в Харкові, межа ‒ в Донецькій області, межа ‒ в Херсонській області. Нема в Луцьку, наприклад, межі з Росією... Чи ви вважаєте, що Волинська й Херсонська області перебувають в однаковому становищі? Тому є національна політика, що лобіює державні інтереси», ‒ сказав народний депутат.

Співаковський у коментарі «Крим.Реалії» сказав, що знайомий із критикою його законопроекту, але не згоден із нею, і має намір просувати ухвалення свого документа Верховною Радою. Він сподівається, що це станеться до початку вступної кампанії 2017 року.

Оригінал публікації ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «​Крим.Реалії»​