Сергій Мокрушин
Нещодавно в Україні стартувала вступна кампанія. Як проходить вступна кампанія для абітурієнтів окупованого Росією українського Криму? Хто пропонує кримчанам краще майбутнє – Україна чи Росія, і яким чином Київ і Москва намагаються залучити молодь до своїх вишів? Про це говоримо з ректором Таврійського національного університету імені Вернадського Володимиром Казаріним.
– Володимире, чи користується попитом навчання в Таврійському університеті в Києві?
– На відміну від інших вишів, наша вступна кампанія складається з трьох елементів. Це прийом абітурієнтів, паралельна кампанія з прийому студентів, які переводяться з Криму на материк, і кампанія прийому студентів не за держзамовленням – так званий комерційний набір. Окрім того, відкритий прийом іноземців, які хочуть вчитися в Таврійському університеті. Ми завжди були одним із центрів підготовки таких студентів, і за старою звичкою вони знаходять нас у Києві. Кампанія проходить досить благополучно, багато заяв, приємно бачити турботу батьків. Дуже багато студентів переводяться. Тут треба подякувати нашим кримським опонентам: тижнів зо два тому божевільним чином підняли ціни на навчання для тих, хто вчиться на комерційній основі, а бюджетний прийом значно скорочений.
– Які нові ціни?
– Філологія – 90 тисяч рублів, економіка і менеджмент – 120, право – 130 тисяч і більше. Це нинішній «Кримський федеральний університет». Дорожче, ніж КНУ імені Тараса Шевченка. При тому думаю, що ця освіта таких грошей не варта, поготів, діти отримають диплом, який не котується ніде, окрім Росії – і то в деяких регіонах на нього косо дивляться.
– Наскільки привабливе у фінансовому плані навчання на материковій частині України?
Ми взагалі хотіли зробити для кримчан такий хід – «Освіта за одну гривню на рік». Таврійський університет не планує заробляти за рахунок своїх кримських абітурієнтів і студентів
– Ми взагалі хотіли зробити для кримчан такий хід – «Освіта за одну гривню на рік». Таврійський університет не планує заробляти за рахунок своїх кримських абітурієнтів і студентів. Але ми змушені прив'язуватися до розрахунку вартості освіти, хоча намагаємося ці показники знизити. Якщо мінімальна ціна у Києві – 7-8 тисяч гривень, то ми спробуємо ввести для кримчан половину від цієї ціни. Спробуємо ще нижче, але треба домовитися з департаментом фінансів. У нас є спонсори, які готові допомагати кримським студентам, наприклад, відділення новоеллінської філології має такого спонсора. Воно – найстаріше на території колишнього СРСР. Спонсор, який хотів, щоб більше людей знали грецьку мову, оплатив навчання для 12 абітурієнтів.
– Міносвіти України говорить, що чекає на кримських абітурієнтів. Але у них багато потреб, гостро стоїть питання житла в Києві. Наскільки кримські студенти будуть забезпечені всім необхідним?
– Треба віддати належне нинішньому керівництву Міносвіти – те, що два роки вважалося неможливим, завдяки йому раптом стало можливим. Можна приїжджати з будь-яким атестатом, навіть російського зразка, з будь-якими документами. Міністерство розуміє актуальність проблеми гуртожитків. Вперше за весь час роботи ми почули реальні пропозиції, і зараз є варіант, який дозволить нам отримати два великі 9-поверхові гуртожитки і практично зняти проблему для абітурієнтів. Минулого року лише 700 кримчан вступили до ВНЗ України. Це докір всім нам, ця цифра говорить про некомфортність умов вступу. Думаю, цього року 12 вишів, які активно беруть кримчан, мають набрати в рази більше студентів. Є лише одна проблема – список вишів був опублікований за півтора тижня до початку іспитів, і просто не було часу обдумати, спланувати, приїхати. Але кампанія все ж йде добре.
– Російська влада намагається боротися за уми кримських абітурієнтів. Чи є в Криму спроби перешкоджати вступу їх до українських ВНЗ?
Так, Росія всіляко полегшує для кримчан вступ до своїх вишів, подекуди навіть не треба складати іспити, достатньо вступної бесіди. І розпочата кампанія з перешкоджання тим, хто хоче вступати на материковій Україні
– Так, Росія всіляко полегшує для кримчан вступ до своїх вишів, подекуди навіть не треба складати іспити, достатньо вступної бесіди. І розпочата кампанія з перешкоджання тим, хто хоче вступати на материковій Україні. Наприклад, якщо людина хоче завершити навчання у ВНЗ, він пише заяву з проханням віддати документи, і не треба нічого пояснювати. Тепер же виші починають грати в дивну гру: наприклад, якщо студент переводиться в інший університет, вимагають від вишу лист зі згодою його прийняти. Це нонсенс.
– А чи може в такому випадку Таврійський університет відіслати листа до «Кримського федерального університету»?
– Може, але це пастка. Для студента це буде тільки гірше. Йому кажуть: добре, пишіть заяву, ми її розглянемо – і розглядають до початку вересня. Можу сказати, що ми будемо приймати кримчан, які переводяться, в будь-який час. З будь-якими документами – не дають оригінали, значить, з копіями.
Підконтрольна Кремлю влада Криму дала випускникам вибір – складати ЄДІ або ж державний випускний іспит, який адаптований до програм перехідного періоду на окупованому півострові. 30% випускників вирішили скласти ЄДІ, і це втричі більше, ніж минулого року. Йдеться переважно про тих, хто готується вступати до російських ВНЗ із серйозним конкурсом.
Ось що повідомила про перші підсумки іспитів, здавати які вирішили інші кримські випускники, «міністр освіти» підконтрольного Кремлю уряду Криму Наталя Гончарова: «На превеликий наш жаль, не буде можливості у вересні перескласти, як було минулого року. Але зараз триває друга спроба перездачі, вона закінчиться 30 червня, і ми сподіваємося, що ця цифра стане трохи меншою».
– Пане Казарін, які моделі розвитку пропонують абітурієнтам Україна і Росія? Що чекає кримського абітурієнта на материковій частині України?
Що говорити про нинішній Кримський федеральний університет, якщо там всюди вимкнений відкритий wi-fi? Тому що служба безпеки вирішила, що студенти ходять не на ті сайти, і це несе небезпеку для вишу, Криму та Росії. Це сьогодні не університет
– Абітурієнт робить вибір між двома моделями життя. Російська передбачає замкнутість, ізольованість, тому що навчання у ВНЗ не буде пов'язане з регулярними стажуваннями, обмінними програмами через санкції. Це отримання застарілого диплома, освіта, яка не забезпечує можливості змінювати або купувати додатковий профіль. В Україні повільно і важко, але все ж стверджується новий підхід: студент має стати мобільним, до 25% навчального часу провести в інших вишах, як України, так і Європи та світу. Окрім того, вчені ради університетів стверджують і тут же починають підготовку нових програм. Є від студента запит на певний набір спеціальностей – ВНЗ буде йти назустріч. ВНЗ стає партнером студента все його життя, дозволяє отримувати все нові сертифікати та кваліфікації. Мобільним може бути лише університет, що є на прямому зв'язку зі світовим університетським співтовариством. Що говорити про нинішній «Кримський федеральний університет», якщо там всюди вимкнений відкритий wi-fi? Тому що служба безпеки вирішила, що студенти ходять не на ті сайти, і це несе небезпеку для вишу, Криму та Росії. Це сьогодні не університет.
– Наскільки кримські студенти перебувають під увагою спецслужб?
– Сьогодні навіть робота в комп'ютерних кабінетах суворо регламентована і здійснюється лише під контролем викладачів. Це нерозумно. А обсяг патріотичних заходів, на які студентів постійно знімають із занять, говорить про справжній вектор так званої освіти в Криму.
Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»
