Чи з’явиться у Києві Меморіальний центр жертв Голокосту?

Київ – Київське урочище Бабин Яр, в якому у роки нацистської окупації у 1941-1943 роках знищено, за різними даними, від 70 до 200 тисяч осіб, знову у центрі уваги міжнародної спільноти. У 75-і роковини трагедії президент Петро Порошенко повідомив про ініціативу побудувати Меморіал жертв Голокосту. Наразі дискусії спричинив намір збудувати Меморіал саме у Бабиному Яру або поблизу нього. Так, свою позицію щодо змісту і місця побудови меморіалу оприлюднила низка українських науковців.

29 вересня 2016 року, у день 75-х роковин трагедії Бабиного Яру, президент Петро Порошенко у присутності політиків, громадських діячів та меценатів на урочистому зібранні у Національному музеї Тараса Шевченка заявив про ідею створити перший Меморіальний центр жертв Голокосту «Бабин Яр». За словами Порошенка, меморіал буде зведений у Києві на місці масового знищення нацистами євреїв, українців, ромів та представників інших національностей. Тоді ж відбулась церемонія підписання Декларації про наміри створити Меморіальний центр.

«Цей меморіал має бути символом об’єднання нації, і мені надзвичайно приємно, що цю ініціативу підтримують представники ділових кіл, громадські діячі. Це не є якась політична акція – з точністю до навпаки! Це є акція суспільства», – наголосив Порошенко під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Бабиному Яру.

Президент України також наголосив, що «створення Меморіалу Голокосту в Бабиному Яру матиме значення для всього світу».

До складу ініціативної групи, яка має надавати фінансове забезпечення та гарантувати своєчасне та якісне виконання робіт, увійшли, серед інших, міський голова Києва Віталій Кличко, американський сенатор від штату Коннектикут Джо Ліберман, ізраїльський політик і громадський діяч Натан Щаранський. Крім того, до проекту долучилися бізнесмени – Павло Фукс із Росії, Віктор Пінчук з України, американський історик Тімоті Снайдер, український співак Святослав Вакарчук.

На сьогодні ще невідомо, як точно виглядатиме меморіальний комплекс: за словами Павла Фукса, це стане зрозуміло після проведення міжнародного архітектурного конкурсу.

Перше зібрання ініціативної групи відбулось 7-8 лютого цього року у Києві, його учасники обговорили концепцію проекту створення меморіалу. У дискусіях взяли участь експерти з різних країн – дослідники історії Голокосту, знавці історії України, працівники меморіальних центрів Голокосту та музею Голокосту у США.

Американський історик Тімоті Снайдер, який не зміг прибути до Києва особисто, заявив про свою підтримку проекту: «Ви (ініціативна група – ред.) повинні допомогти всім зрозуміти і запам'ятати сам Голокост. Тому що без пам'яті Бабиного Яру, Голокосту від куль, Голокосту в Радянському Союзі неможливо пам'ятати і розуміти Голокост у цілому».

Меморіал може стати «спробою відродити радянський цивілізаційний простір» – історики

У свою чергу автори листа-застереження українських істориків, підтримавши ідею створення у Києві меморіалу «з музейною, науковою та освітньою складовими», назвали «штучним виокремлення так званого «Голокосту від куль» із загальної історії Голокосту в Європі. Якщо такий підхід буде ухвалений, це стане черговою спробою на рівні історичної пам’яті відродити єдиний радянський цивілізаційний простір і в такий спосіб використати болючу тему Голокосту для просування неоімперіалістичних ідей «русского мира», – зазначили науковці (серед яких – професори історії Геннадій Боряк із Києва, дончанка Олена Стяжкіна і Максим Гон з Рівного, доктор історичних наук Олександр Майборода).

Один із тих, хто підписав листа, – керівник Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський – вважає, що меморіал або музей «Бабин Яр» можна створити на основі уже існуючого Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». На думку фахівця, у межах вже існуючого меморіалу-заповідника має постати справжній, професійний, ретельно підготовлений фахівцями центр.

«Це має бути музей історії, трагедії і пам’яті цього місця. А музей історії Голокосту в Україні повинен бути окремою потужною установою, в якій буде відображена доля євреїв у роки Другої світової війни, у період нацистської окупації України, тому що це українська і це європейська історія. І наостанок: розробляти концепцію таких меморіалів і музеїв повинні українські фахівці з колегами з інших країн, а не навпаки; фінансувати такі проекти має українська держава з можливим залученням приватних, міжнародних фондів, і аж ніяк не навпаки. Тому що ідеться про частину національної історії України, котра є частиною історії європейської і світової», – пояснив Подольський свою позицію в інтерв’ю для Радіо Свобода.

Подольський також зазначив, що у Дніпрі вже працює музей історії Голокосту, свій музей з цієї проблематики має і Харків.

Історик, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович (котрий також підписав лист-застереження) у коментарі для Радіо Свобода наголосив: якщо ініціатива президента Порошенка щодо створення меморіалу носить «загальний характер», то представники ініціативної групи мають конкретний проект, і в цьому полягає різниця.

«Фактично це – ініціатива грошовитих людей, за фактом не українських, тобто, вони народилися в Україні, але живуть і роблять бізнес здебільшого у Росії. Виняток – це Пінчук, але його політична позиція відома. Щодо проекту, то це старий проект 2006 року Вадима Рабиновича з колегами, які хотіли саме на цьому місці, на старому єврейському цвинтарі побудувати музейно-общинний центр. Тепер до нього долучились більш заможні люди, серед яких – і бізнесмени з Росії», – зазначає Нахманович в інтерв’ю для Радіо Свобода.

За його словами, люди, які не знають реалій України, навряд чи зрозуміють, що в Україні влада і гроші не гарантують здійснення проекту, який не підтримує громадськість. До того ж, місце, де пропонують звести меморіал, є старим єврейським цвинтарем, на якому поховані люди. Не меншої уваги потребує зміст запропонованого проекту, оскільки Бабин Яр є не лише символом Голокосту, а й є місцем нацистського терору проти різних груп населення, місцем повоєнної Куренівської катастрофи, місцем, де люди боролись за увічнення пам’яті жертв Голокосту у радянський час, каже історик.

Відтак Нахманович пропонує створити у Києві дві окремі установи: музей (меморіал) Голокосту і музей Бабиного Яру.

У свою чергу голова наглядової ради проекту зі створення Меморіалу жертв Голокосту, голова Єврейського агентства «Сохнут» Натан Щаранський повідомив, що для створення меморіалу Голокосту організатори шукатимуть місце саме поблизу Бабиного Яру в Києві, хоча розглядають й інші варіанти.

«Ми б хотіли, щоб музей був розташований саме в районі Бабиного Яру. Проте треба дотримуватися єврейських законів, згідно з якими, будувати на кладовищах не можна. Також треба дотримуватися інших правил – юридичних та археологічних. Важливе і узгодження із місцевим самоврядуванням», – зазначив Щаранський.