Інна Аннітова
Дітлахи в анексованому Сімферополі кланяються пам'ятнику «ввічливим людям», юні севастопольці беруть у руки автомати і співають пісні про війну ‒ такими були святкові виступи на вулицях кримських міст в день річниці «приєднання Криму до Росії». Тепер у окупованому Криму свята для дітей і дорослих готують з особливим змістом ‒ військово-патріотичним.
Про те, якими методами росіяни прищеплюють маленьким кримчанам любов до «нової батьківщини», говорили в програмі «Крим.Реалії».
Росія своїми діями готує жителів Криму в солдати для того, щоб вони стикалися з ризиком для свого життя, свого здоров'я. Тобто таким чином вони створюють гарматне м'ясо, щоб не своїх людей на війну відправлятиІрина Сєдова
«Росія своїми діями готує жителів Криму в солдати для того, щоб вони стикалися з ризиком для свого життя, свого здоров'я. Тобто таким чином вони створюють гарматне м'ясо, щоб не своїх людей на війну відправляти, а ось... окупували територію, і цих людей вербуємо й відсилаємо на війну», ‒ говорить представник Кримської правозахисної групи, керчанка Ірина Сєдова.
Кандидат психологічних наук, соціальний психолог-конфліктолог у Криму Ірина Брунова-Калісецька додає, що метою російської пропаганди, зокрема й щодо дітей, виступає виховання почуття впевненості, що «навколо Росії ‒ вороги».
«Це поєднується з міфом про «Велику вітчизняну війну». Вони використовують прийнятні для цього віку форми й методи. І не тільки радянські форми активності, але й досить сучасні, які залучають дітей і відповідають їхньому віку. Боюся, що у більшості населення буде ситуація як в Радянському Союзі ‒ подвійне життя: публічно ми говоримо одне, а в родині і з близькими ‒ це буде внутрішня еміграція», ‒ вважає Ірина Брунова-Калісецька.
Зона російського патріотизму в Криму
Одним із яскравих прикладів пропаганди з присмаком сучасності може служити активність популярного серед молоді, романтизованого образу байкерів. Пропутінські «Нічні вовки» відомі своїми заходами в Криму ‒ фестивалі, виступи, концерти, публічна підтримка російського президента Володимира Путіна. Тепер до форми розважальних заходів активісти мотоклубу мають намір долучити спорт і патріотичне виховання.
Про створення в Криму «неформального «Артека» ‒ парку «Патіот» ‒ лідер російських байкерів Олександр «Хірург» Залдостанов заговорив на початку 2017 року. Заручившись підтримкою Міністерства оборони Росії, чоловіки на мотоциклах у шкіряних жилетах і банданах почали просувати ідею «патріотичного виховання».
Місцем була обрана територія під горою Гасфорта неподалік від Севастополя, яку давно облюбували байкери. За право розпоряджатися цим місцем байкери не один рік сперечаються з Балаклавським рудоуправлінням.
Згідно з концепцією, на ділянці планували збудувати «Музей подвигу дітей-Героїв», десантно-тренувальну вишку, аеродинамічну трубу, театрально-репетиційний і кіноконцертний зали, наметові містечка, готелі, містечко для заняття підводним плаванням і водолазною справою, школу водіння і православний храм.
Однак проти розміщення парку біля гори Гасфорта виступили жителі найближчих сіл і Балаклави: екологи, архітектори, краєзнавці, представники підконтрольної Росії міської ради Севастополя.
Після низки спроб байкери залишили в спокої це місце.
«Це, звичайно, досягнення місцевих жителів. Дуже багато нарікань викликало й місце розташування цього передбачуваного парку біля гори Гасфорта ‒ там, де фактично заповідна зона. Багато нарікань викликало й те, що свій парк військові хочуть розташувати біля резервного водосховища, відповідно, місто може залишитися в критичний момент без води. І військові просто не очікували такої відсічі й такого обурення з боку жителів», ‒ розповіла Крим.Реалії еколог з Севастополя Маргарита Литвиненко.
Парк без дерев, але з патріотами
Відмови не зменшили запал байкерів ‒ новою зоною російського патріотизму була оголошена історична пам'ятка фортеця Керч (форт Тотлебен). Відкриття «військово-патріотичного парку російських Збройних Сил» схвалила і так звана «Громадська рада Керчі». А підконтрольна Росії «голова» міста Лариса Щербула, вирішила, що підміна історії сучасними цілями «сприятиме вихованню громадянської позиції, формуванню привабливого вигляду служби в Збройних Силах, а також буде розвивати почуття любові і поваги до батьківщини».
У парку «Патріот» дерев не буде. Проект передбачає виставку зброї, історичну експозицію та центр військової підготовки, зокрема й для юних відвідувачів.
Деякі жителі Керчі вважають, що в місті-герої такий об'єкт цілком доречний, а сам Залдостанов продовжує наполягати на необхідності створення проекту.
Не найкращу перспективу для міста бачить журналіст з Керчі Сергій Мокрушин. Він вважає, що місто одним парком не врятувати.
У Керчі буде та ж роль, що до 2014 року була в Джанкоя, ‒ це вокзалСергій Мокрушин
«Ми зараз вже бачимо, що Керч не розвивається як місто через те, що через нього пішов трафік з Росії до Криму. У Керчі буде та ж роль, що до 2014 року була в Джанкоя, ‒ це вокзал. Вокзал, можливо, якийсь транспортний вузол, в якому, проте, люди затримуватися не будуть, тому що в Керчі є мало об'єктів, які б підтримувалися на гідному рівні, які можуть зацікавити людей», ‒ каже Мокрушин.
Окремі жителі Керчі говорять про збереження історичного об'єкта в нинішньому стані, мовляв, новомодним паркам тут не місце.
Щеплення для дитячих умів
Такі зерна мілітаризації можуть перетворитися в реальну мобілізацію, кажуть психологи, при цьому про терміни метаморфоз говорити не доводиться.
«Це може статися вже завтра, а може ‒ і ніколи», ‒ говорить соціальний психолог Ірина Брунова-Калісецька.
Кримські правозахисники вже сьогодні закликають українських дипломатів виявляти позицію й захищати кримських дітей від російської мілітаризації. Україна, на думку юристів, має на всіх міжнародних майданчиках говорити про ситуацію й вимагати від Росії неухильного дотримання міжнародних норм.
«Конвенція ООН (про права дитини, яку Росія ратифікувала 23 серпня 1993 року ‒ ред.) говорить, що дитина має виховуватися в атмосфері миру, терпимості й дружби між усіма народами, етнічними, національними та релігійними групами. Якщо вони дітей вчать воювати, вчать тримати зброю, пропагують службу в армії... Навіщо потрібна армія ‒ щоб збройними конфліктами вирішувати проблеми країни, тобто вони ж відразу дітей і агітують, що Україна ‒ погана. Таким чином, вони (російська влада ‒ ред.) виховують у всіх цих своїх пропагандистських заходах ненависть до України, що теж заборонено цієї ж нормою», ‒ підкреслює правозахисниця Ірина Сєдова.
Вже на цій підставі, на думку правозахисних організацій, Україна має вимагати від світової спільноти посилення тиску на Росію за допомогою санкцій і обмежувальних заходів.
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
