Резонансний закон, що зобов’язує працівників антикорупційних організацій подавати е-декларації, вступив у дію від 30 березня. Та критика щодо нього не вщухає. Про те, чим може загрожувати українській демократії та свободі слова такий крок, говорять представники міжнародних організацій, посольств інших країн, правозахисники.
Працівники антикорупційних організацій будуть зобов’язані вже наступного року подавати е-декларацію, якщо до відповідного закону №6172 не внесуть зміни.
Це має низку ризиків, говорить голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик. Громадські активісти, на відміну від чиновників, не використовують гроші платників податків. Тож такий крок, фактично, дискримінуватиме частину громадянського суспільства, зазначає вона.
Терміни в законі виписані нечітко, каже вона: зокрема, в чому саме полягає антикорупційна діяльність? Окрім того, обов’язок подавати електронні декларації поширюється і на суб’єктів, які надають послуги антикорупційним організаціям, зауважує Печончик. Природно, через це може бути складно знайти поліграфію чи навіть прибиральницю, які будуть готові співпрацювати і потім звітувати в е-декларації, каже вона.
Правку про декларації для тих, хто бореться з корупцією, внесла депутат «Народного фронту» Тетяна Чорновол, утім, ця ідея є зручною для багатьох посадовців, каже Печончик.
Сама система електронного декларування є дуже невигідною для багатьох чиновників чинної влади. Вони були дуже сердитими на активістів антикорупційних організаційТетяна Печончик
«Сама система електронного декларування є дуже невигідною для багатьох чиновників чинної влади. Вони були дуже сердитими на активістів антикорупційних організацій, які зробили велику адвокаційну кампанію для електронного декларування, і завдяки їм воно стало можливим», – зазначила Печончик у коментарі Радіо Свобода.
Та й президент Петро Порошенко на диво швидко підписав закон, хоча часто подібні документи чекають тижнями, поки до них «дійдуть руки», говорить вона. Порошенко ж пояснював таку оперативність тим, що із військовослужбовців потрібно було зняти обов’язок декларуватись до того, як передбачений на це термін спливе.
Листи з Банкової?
Проте із Банкової все ж надходять сигнали, що верхівка держави прихильно ставиться до цих нововведень. Видання «Українська правда» опублікувало документи, які, за їхніми даними, поширює Адміністрація президента серед депутатів «Блоку Петра Порошенка», аби підказати їм аргументи на користь декларацій для антикорупціонерів.
Серед іншого, радять наголошувати, що такі особи «мають вирішальний вплив на формування державної політики», тож «слід посилити для них відповідальність». І що це дієвий спосіб відділити «справжніх» активістів від «лобістів».
На Банковій, у відповідь на запитання «Української правди», зазначили, що «жодних темників не надсилають». Водночас, у властивостях одного з файлів розсилки, який опинився в розпорядженні видання, автором значиться Єлісєєв Костянтин Петрович. Людина з таким іменем працює заступником глави Адміністрації президента і відповідає за міжнародну політику.
Якщо оприлюднені документи дійсно надходили з Адміністрації президента, це неприпустимо, говорить Марія Гелетій із Українського незалежного центру політичних досліджень, заступник директора проекту USAID «Громадяни в дії».
Окрім того, у документі є певна маніпуляція, коли автор тексту радить посилатись на «передовий досвід держав-членів Європейського союзу – Латвії, Португалії, Румунії серед інших, а також США, де керівний склад американських неприбуткових організацій повинен оприлюднювати свої доходи (форма IRS 990)».
«Насправді, якщо подивитись цей документ, він є, фактично, звітністю організації, яку робить лише організація, а не співробітники. І це зовсім відмінне від того, що хочуть запровадити в Україні», – зауважила Гелетій у коментарі Радіо Свобода.
Окрім того, працівники антикорупційних організації та їхні контрагенти і так звітують у податкову службу, а е-декларування перетворить це на додатковий контроль над громадянським суспільством, резюмує Гелетій.
Реакція світу
Відреагували на такий крок України і міжнародні партнери. Депутат Європейського парламенту від Німеччини Ребекка Гармс назвала «величезним розчарування» рішення Порошенка підписати відповідний закон. За її словами, правки слід переглянути, адже «це крок назад у процесі реформування України».
МЗС Німеччини виступило за перегляд закону про е-декларації для антикорупціонерів.
Міжнародна правозахисна організація Freedome House заявила, що «закон, схоже, порушує норми, встановлені Радою Європи, що забороняють довільне і дискримінаційне втручання в самостійну діяльність громадянського суспільства».
А Андрій Портнов, колишній заступник голови адміністрації тодішнього президента Віктора Януковича, порівняв у себе на Фейсбуці закони про е-декларації для антикорупціонерів із «диктаторськими законами» часів Януковича.
Це українське ноу-хау – голова російського відділення Transparency International
У російському законодавстві немає нічого схожого на рішення України запровадити е-декларації для антикорупційних організацій, хоча і діє норма про «іноземних агентів», говорить Антон Помінов, голова російського відділення Transparency International.
«Насправді, українська влада робить дуже небезпечний крок ось у якому розумінні. Усі наші уряди, я маю на увазі Росію, Україну, Казахстан, Білорусь, меншою мірою Киргизстан, дуже люблять переймати одне у одного негативний досвід. Коли хтось щось придумав, дуже люблять собі переймати. І я думаю, нововведення, яке запроваджує ваша влада, можуть запровадити собі й інші країни, на жаль», – зауважив Помінов у коментарі Радіо Свобода.
Водночас, на думку Помінова, запроваджені е-декларації навряд чи стануть інструментом впливу на антикорупціонерів. Проте можуть суттєво знизити кількість охочих там працювати.
Хто і чому «за»?
Народний депутат Тетяна Чорновол, автор резонансних правок, вважає, що е-декларування для антикорупціонерів, а потім і для редакторів ЗМІ, допоможе в боротьбі з корупцією. Громадські організації впливають на роботу державних органів, пояснювала вона.
На користь декларацій для антикорупційних організацій висловився і журналіст Володимир Бойко. На його думку, робота на громадських засадах передбачає безоплатну працю у вільний час, а не повну зайнятість «на зарплату в дві-три-чотири тисячі доларів».
