Львів – Українські військовослужбовці, друзі полонених розвідників – Івана Деєва і Сергія Іванчука – переконані, що до полонених застосовує тортури російська спецслужба. Про це вони заявили в інтерв’ю Радіо Свобода. Двох українських розвідників взяли у полон в угрупованні «ЛНР» у першій половині лютого. Бойовики два тижні тому виклали відео, на якому українські розвідники говорять, буцімто вони винні у кількох останніх вбивствах ватажків угруповань «ЛНР» і «ДНР». Колеги розвідників цю інформацію спростовують.
Найгірша ситуація для розвідника – потрапити у полон, зазначили українські військовослужбовці 8-го полку спеціального призначення (імена не названо, оскільки військові виконують спецзавдання). Вони схвильовані психічним і фізичним станом своїх побратимів. Їх шокувало відео, яке поширили бойовики 10 березня. На кадрах – нібито «свідчення» розвідників, що вони буцімто «вбили» кількох одіозних ватажків угруповань «ЛНР» і «ДНР». Ще колеги вражені тим станом полонених, до якого їх довели у неволі.
«По цьому відео видно, що вони налякані, що певні речення завчені або читають. Думаю, що з ними пропрацювали і змусили це сказати. Можливо, у розрізі тих подій, які розпочались у світі, маю на увазі розгляд гаазьких питань».
«Те, що про розвідників нічого не було чути, а лише через місяць від часу їхнього зникнення з’явилось відео, означає, що з українськими розвідниками працювала весь цей час російська спецслужба. Позмінно, без обіду, писали тексти, кололи психотропні засоби, били, знущались, бо видно, що у важкому стані. Важко Іванчука впізнати. Поведінка зовсім не та, що була раніше».
«Ціле управління медичне ФСБ займається виготовленням отрути, психотропних засобів. ФСБ має вікову традицію виготовлення таких засобів, ще з часів «залізного Фелікса».
При цьому офіційно російським федеральним законодавством частина психотропних засобів заборонена, а обіг та вживання інших суттєво обмежений.
Українські військовослужбовці розповіли Радіо Свобода, що спецслужба Росії застосовує такі тортури, які дуже важко витримати людині. Російська влада заперечує присутність ФСБ на території, підконтрольній угрупованням «ДНР» та «ЛНР». Про використання ж тортур до інших полонених в угрупованнях «ЛДНР» є свідчення і полонених, і інформація правозахисників.
«Ці «фахівці» з ФСБ вміють працювати. Такий «ласий шматок» до них потрапив, що цей епізод вони по повній використають, що показати нас «терористами».
Адже російські медіа протягом останніх двох місяців активно поширюють інформацію про Україну як країну дотичну до тероризму, кажуть колеги розвідників. Першоджерелом таких «свідчень», наголошують співрозмовники, є бойовики угруповань «ЛНР» та «ДНР».
«Щодо вбивства низки командирів бойовиків, таких як Павло Дрьомов, Олексій Мозговий, Євген Іщенко, Арсен Павлов ( «Моторола»), Олег Анащенко, Михайло Толстих («Гіві»), то в їхньому вбивстві «міністерство держбезпеки» «ЛНР» звинувачує спецслужби України, мотивуючи це тим, що справжні мотиви лежать в трішки іншій площині, а не так, як ми бачимо. Бо ми бачимо, що у них відбувається так званий «переділ» їхньої внутрішньої «влади» у псевдореспубліках».
Українські розвідники 8-го полку спецпризначення Іван Деєв і Сергій Іванчук потрапили у полон бойовиків після вбивства у Донецьку ватажка бойовиків Михайла Толстих («Гіві»). 11 лютого Україна офіційно повідомила, що в зоні АТО втрачено зв’язок із групою розвідників, які виконували завдання вздовж межі лінії розмежування. Відтак було визнано, що люди у полоні є військовослужбовцями ЗСУ. А 10 березня бойовики оприлюднили відео, на якому Сергій Іванчук сказав на допиті у луганських бойовиків про «підрив машини» ватажка угруповання «ДНР» під час пересування на пункт пропуску «Успенка», а Іван Деєв сказав у записі на відео, що нібито він «убив» бойовика угруповання «ДНР» Арсена Павлова («Моторолу»). Колеги розвідників цю інформацію спростовують.
«Якщо існує розвідка, то вона має розвідувати. Маємо знати про наміри противника. Розвідник йде не для того, щоб когось прибрати, а щоби отримати розвідувальні відомості, щоб знати до чого готуватись».
Друзі полонених розвідників зазначили, що чекають і вірять у їхнє повернення. Переживають і сім’ї полонених, якими військові опікуються. Вони припускають, що бойовики можуть вигадувати нові історії, які намагатимуться вкласти під тиском в уста українських розвідників.
