Львів – П’ять архівів років підпілля Організації українських націоналістів близько 70 років пролежали в землі. Їх знайшли на Львівщині і Тернопільщині протягом останніх шести місяців. Віднайдені документи допоможуть науковцям відповісти на чимало запитань минулого століття. Віднайдені архіви представлені у музеї «Тюрма на Лонцького» у Львові.
Архівні документи, а це друга половина 40-х – початок 50-х років, були заховані у бідони. Так зазвичай українські підпільники у них закопували у землю цінні матеріали. Останній бідон було знайдено кілька тижнів тому на Тернопільщині у Бережанському районі. Документи були заховані у корені дерева і довелось викорчувати пеньок. Про місця захоронення знали лише поодинокі особи.
Серед документів – листівки ОУН до української інтелігенції, а таких однотипних листівок понад 5 тисяч і всі вони у доброму стані. Підпільники, попри важкі умови життя та діяльності, реалізували різні ідеї у боротьбі з радянською пропагандою. У віднайдених архівах: фінансові звіти, протоколи допитів, трофейні документи – особисті документи чекістів, бофони – гроші оуніців та упівців, особисті речі оунівців, печатки, виготовлені у підпіллі, для ознакування архіву ОУН, карикатурні малюнки Сталіна і радянської влади.
Особливо цінною є картотека ОУН, чого раніше науковці не знаходили. У ній перелік людей, яких оунівці у чомусь підозрювали, перевіряли. Важливими для дослідження є збережені опитування біженців зі Східної України, які від голоду 1946-47 років рятувались на Тернопільщині і розповідали оунівцям про колгоспи, життя за радянської влади.
«Документи потрапили до нас різними шляхами: це були випадкові знахідки людей, які принесли до нас ці архіви. Також і цілеспрямовано люди шукали. Минулого тижня ми привезли архів із Тернопільщини. Його передало управління СБУ, яке знайшло документи у когось під час своєї операції щодо незаконного тримання зброї. Вилучили архів і нам передали. Це дуже важливо, що працівники СБУ це знайшли і нам передали», – каже директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.
Кожен документ – окрема історія
Ми можемо детально дізнатись інформацію про чекістів, про їхню роботу і рольРуслан Забілий
Архіви підпілля ОУН дозволять глибше дослідити український визвольний рух, зрозуміти і співставити чимало фактів із радянськими документами. Для прикладу, серед віднайденого архіву є унікальна знахідка – списки селян, депортованих із Рівненської області у період акції «Захід» у жовтні 1947 року. Цю акцію проводили МДБ і МВС УРСР. Вказівку про відправлення у віддалені регіони СРСР із західних областей родин оунівців дало МВС СРСР. Загалом із західних областей України тоді у досить короткий час виселили понад 26 тисяч родин, а це близько 78 тисяч чоловіків, жінок, дітей, останніх зокрема було депортовано понад 22 тисячі.
«Досі нам не були відомі документи, які збирались, узагальнювались у підпіллі. Ми такі документи знайшли і зможемо співставити джерела. Ми можемо детально дізнатись інформацію про чекістів, про їхню роботу і роль», – говорить Руслан Забілий.
Серед матеріалів є протокол допиту, а це окрема історія життя двох людей. Радянська агент із Тернопільщини Софія Гонз зізнається Службі безпеки ОУН, що вона видала радянським спецслужбам землячку – медсестру, зв’язкову УПА, на псевдо «Домовина», а це була Ванда Горчинська, яка досі живе на Тернопільщині. Батько Ванди Горчинської був поляком, якось під час сутички батько Софії Гонз, українець, захистив його. Донька поляка стала підпільницею ОУН, а дочка українця – Софія Гонз стала радянською сексоткою. Відтак Ванда Горчинська дізнається ім’я людини, яка її видала.
Є цікаві документи, коли ОУН фіксувало дії злочинної радянської владиАндрій Усач
«З кожного архіву можна отримати окрему історію. Тут є цікаві документи, коли ОУН фіксувало дії злочинної радянської влади. В одному описано, як енкаведисти вбили людей, які не мали жодного стосунку до підпілля ОУН, хату спалили, арештували глухо-німого чоловіка і його допитували. Що можна було питати у такої людини? Його били, катували і вбили. Будемо ці документи співставляти з іншими джерелами», – наголосив керівник архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач.
Серед архівних документів є карикатурні малюнки. На одному написано:
«Каже Федь до Богдана
Наш вождь зажурився,
Бо у партію рабів
Ніхто не зловився».
Науковці зауважили, що вперше мають листівку, на якій Сталін зображений у вигляді «чорта».
Стан п’яти віднайдених архівів ОУН і УПА задовільний. За словами працівників музею, більшість документів, завдяки сучасним технологіям, вдасться реставрувати. Відтак вони відкриють нові сторінки складної історії українського визвольного руху середини ХХ століття.
